Рішення № 44601330, 03.06.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3857/15-ц

2/357/1808/15

Категорія 28

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Київській області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, про скасування акту державного виконавця про реалізацію з електронних торгів нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження ВП №43543869 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 08.05.2014 року № 2810 щодо звернення стягнення на частину нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 3827,6 кв.м, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 7 421 877 грн.24 коп., боржником за яким є ОСОБА_1, вказане нерухоме майно належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2002 року, постановою відділу примусового виконання рішень від 02.06.2014 року відкрито виконавче провадження, згідно звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Українська експертна група» 01.10.2014 року вартість нерухомого майна становить 5 030 640 грн., 06.03.2015 року ДП «Інформаційний центр» проведено прилюдні /електронні/ торги з реалізації даного нерухомого майна за участю одного учасника, який визнаний переможцем, ціна продажу становить 4 527 576 грн. Дії державного виконавця з передачі майна на реалізацію, підготовки заявки на реалізацію майна, щодо проведення оцінки майна вчинені з грубими порушеннями законодавства про виконавче провадження, також під час підготовки та проведення прилюдних торгів мало місце порушення норм діючого законодавства, крім того, реалізація на прилюдних торгах нерухомого майна з недотриманням істотних умов для договору купівлі-продажу нерухомого майна суперечить вимогам закону. А тому позивач просила суд визнати недійсними прилюдні /електронні/ торги з реалізації частини нежитлової будівлі літ. «Ж» загальною площею 3827,6 кв.м по АДРЕСА_1, проведених в межах виконавчого провадження ВП №43543869 з виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 08.05.2014 року № 2810 щодо звернення стягнення на вказане нерухоме майно та задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 7 421 877 грн.24 коп.; стягнути з відповідачів судові витрати на користь позивача; застосувати до проведених прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна наслідки недійсності правочину.

В судовому засіданні представниками позивача було надано заяви про збільшення позовних вимог, в яких вони просили суд скасувати акт державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. від 20.03.2015 року № 43543869 про реалізацію з електронних торгів предмета іпотеки-вказаного вище нерухомого майна та скасувати свідоцтво про право власності від 06.04.2015 року № 697, яке видане ПАТ «Укрсоцбанк» приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік Іриною Володимирівною відносно частини нежитлової будівлі літ. «Ж», загальною площею 3827,6 кв.м вартістю 4 527 576 грн. /т.2, а.с.50, 79/.

За ухвалою суду від 08.04.2015 року до участі в розгляді даної справи залучено в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», представник якого в суді позов не визнав та пояснив, що доводи позивача є безпідставними, державний виконавець , вживаючи заходів щодо примусового виконання виконавчого документу та передаючи майно на реалізацію, діяв у відповідності до вимог Законів України «Про виконавче провадження» та «Про державну виконавчу службу»; організатор прилюдних торгів - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» провів торги в рамках процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку» та Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Мінюсту України від 16.04.2014 року № 656/5, а тому підстави для визнання проведених прилюдних торгів недійсними відсутні. Крім того, позивач не має права вимагати застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 ЦК України, стороною якого вона не була.

Представники Головного управління юстиції у Київській області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися неодноразово належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, крім того, відповідачами надіслано до суду письмові заперечення на позов з копіями документів.

Заслухавши пояснення всіх осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 28.07.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» /правонаступником якого згідно Статуту є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»/ та Виробничим приватним підприємством «Меблева фабрика «Модерн» було укладено Генеральний договір № 06-10/222 про здійснення кредитування, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в доларах США, в євро та гривнях на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах загального ліміту 785 000 доларів США, кредитування здійснюється протягом періоду з 28.07.2008 року по 27.07.2013 року; в подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до Генерального договору, якими змінювалися розмір кредитного ліміту та строк кредитування, що стверджується копіями договору та додаткових угод до нього /т.1, а.с.128-143/.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором 28.07.2008 року між банком та позивачем ОСОБА_1 /іпотекодавець/ укладено іпотечний договір № 09/1-121, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 3477, за умовами якого в іпотеку передано нерухоме майно- частину нежитлової будівлі літ. «Ж» загальною площею 3827,6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 12.12.2002 року, зареєстроване Білоцерківським МБТІ 23.01.2003 року за реєстровим номером 480 в книзі 5, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 7 324 096 грн., що слідує з копії даного договору /т.1, а.с.144-147/.

Як встановлено судом, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором за зверненням банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. 08.05.2014 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно -частину нежитлової будівлі літ. «Ж» загальною площею 3827,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 7 421 877 грн.24 коп., зареєстрований в реєстрі за № 2810 /т.1, а.с.148/.

З матеріалів даної справи вбачається, що 02.06.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області Чертком О.Ф. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43543869 щодо примусового виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, що слідує з копій цих постанов, супровідних листів про направлення постанов на адресу боржника та стягувача /т.2, а.с. 33-40/.

Сама ОСОБА_1, будучи допитаною в судовому засідання за її згодою в якості свідка в порядку ст.62 ЦПК України, вказала на те, що вона одержувала всі документи, які надсилалися на її адресу відділом ДВС, крім звіту про оцінку нерухомого майна.

А за ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи також вбачається, що 20.06.2014 року цим же державним виконавцем винесено постанову , якою доручено міському відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції перевірити інформацію щодо належності боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: частини нежитлової будівлі літ. «Ж» загальною площею 3827,6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, за результатами перевірки скласти акт /т.1, а.с.245-246/; на виконання цієї постанови державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Орловським Д.С. 15.07.2014 року складено акт опису й арешту вказаного вище нерухомого майна /т.1, а.с.237-240/, описане майно прийняла на відповідальне зберігання, також отримала копію акта позивач ОСОБА_1, що вона засвідчила своїм підписом в акті.

Представники позивача в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що опис майна проведено державним виконавцем з порушенням вимог п.4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки доручення про проведення перевірки та складення акту опису й арешту майна боржника може бути надано лише відносно майна боржника, що перебуває за межами території Київської області, тобто, території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця відділу.

Але у відповідності до норм Закону України «Про державну виконавчу службу», Положення про управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінюсту України № 549/5 від 10.04.2012 року, управління здійснює свої повноваження також через відділи ДВС районних, міських, районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції.

Крім того, 20.06.2014 року згідно постанови начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області Зарубенка І.В. /т.2, а.с.112-114/ на підставі п.п.5.1-5.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України 02.04.2012 року № 512/5 та ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» було створено виконавчу групу з виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса, до складу якої включено головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Орловського Д.С., який проводив опис нерухомого майна та складав акт опису й арешту майна.

Твердження представника позивача стосовно того, що ця постанова виготовлена заднім числом, ніякими доказами не підтверджені.

15.08.2014 року державним виконавцем Черток О.Ф. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої було призначено ТОВ «Українська експертна група» в особі директора Антонова Володимира Олександровича експертом, суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, що стверджується копією постанови /т.1, а.с.25/.

Згідно висновку з незалежної оцінки майна: частини нежитлової будівлі літ. «Ж» загальною площею 3827,6 кв.м , що розташована по АДРЕСА_1, ринкова вартість /початкова ціна майна на прилюдних торгах /аукціоні/ станом на 01.10.2014 року становить 5 030 640 грн. /т.1, а.с.26/.

В обґрунтування своїх вимог за позовом, представники позивача посилаються на те, що висновок з експертної оцінки майна підписаний генеральним директором ТОВ «Українська експертна група» Душинським Є.І. та оцінювачем Антоновим В.О., який не є суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, а є посадовою особою ТОВ «Українська експертна група», державним виконавцем не попереджено про кримінальну відповідальність Душинського Є.І., а постанову про призначення експерта винесено з порушенням вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження».

Ці твердження суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" /Закон № 2658/.

Суб'єктами оціночної діяльності згідно ч.1 ст.5 Закону № 2658 є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону

Як вбачається з висновку з незалежної оцінки майна, суб'єктом оціночної діяльності є ТОВ «Українська експертна група» в особі Душинського Є.І., який діє на підставі сертифіката № 14766/13 Фонду Держмайна України від 11.06.2013 року, який є чинним до 11.06.2016 року /т.1, а.с.107/, безпосередньо оцінку майна проводив оцінювач Антонов В.О., який має сертифікат оцінювача Фонду Держмайна України та УТО № 1495 від 25.12.1999 року, а відповідно до п.5 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2658 та ст.15 цього Закону сертифікат є документом, що підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача для самостійного проведення оцінки майна та дозволяє здійснювати оцінку.

З копії постанови про призначення експерта вбачається, що Антонов В.О., котрий проводив оцінку, попереджений про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

А тому суд вважає, що оцінка нерухомого майна проведена у відповідності з вимогами діючого законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності -ТОВ «Українська експертна група» та Антонов В.О., який проводив оцінку майна, мають право на проведення такої оцінки згідно вимог вказаного вище Закону.

Щодо посилань представників позивача на те, що вартість нерухомого майна є заниженою, що позивач не отримувала цей висновок, а тому не могла його оскаржити у встановленому законом порядку, то суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»). Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах.

В даному випадку оцінку нерухомого майна проведено 01.10.2014 року, прилюдні /електронні/ торги, результати яких оскаржує позивач, відбулися 06.03.2015 року, тобто, на час проведення прилюдних торгів оцінка нерухомого майна була дійсною, у встановлений законом строк позивач цю оцінку не оскаржувала, висновок з незалежної оцінки майна по даний час не скасований.

В судовому засідання також було встановлено, що позивач отримала особисто висновок з незалежної оцінки майна, про що свідчать наступні докази: копія супровідного листа державного виконавця від 19.11.2014 року про направлення висновку на ім'я ОСОБА_1 за адресою її проживання -АДРЕСА_2 та за адресою знаходження нерухомого майна -АДРЕСА_1; копія Реєстру відправки кореспонденції ГУЮ у Київській області за 21.11.2014 року, де під номерами 11 та 12 вказано адресатом ОСОБА_1; згідно інформації з офіційного Веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» вказані вище поштові відправлення вручено адресату /одержувачу/ особисто 24.11.2014 року та 26.11.2014 року /т.1, а.с.109-112/.

Крім того, згідно листа Центру поштового зв'язку № 1 від 17.04.2015 року /т.2, а.с.58/, рекомендований лист , адресований на ім'я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 вручений особисто адресату 26.11.2014 року, рекомендований лист, адресований на ім'я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 вручений 24.11.2014 року уповноваженому на отримання пошти меблевої фабрики «Модерн» ОСОБА_10, що також стверджується ксерокопією витягу із журналу вручення поштової кореспонденції /т.2, а.с.59/.

Суд також враховує ті обставини, що позивач знала достовірно про виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, на що вона сама вказала в судовому засіданні, в її присутності проводився опис нерухомого майна, вона підписала акт опису й арешту майна, тобто, вона мала змогу цікавитися ходом виконавчого провадження та оскаржувати будь-які дії, рішення чи бездіяльність органів та посадових осіб виконавчої служби під час здійснення виконавчих дій.

В Постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 року по справі № 6-116цс12 висловлено правову позицію, яка є обов'язковою до застосування за приписами ст.360-7 ЦПК України, стосовно того, що проведення опису майна, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо є самостійними виконавчими діями, порядок вчинення яких передбачений Законом України «Про виконавче провадження», такі дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

За приписами ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно розпорядження КМУ від 01.04.2014 року № 332-р «Про проведення експерименту із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» наказом Мінюсту України від 16.04.2014 року № 656/5 було затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, відповідно до якого ДП «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених Порядком.

Пунктами 2,3 розділу 2 Порядку встановлено, що державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості /оцінки майна/ або у разі відсутності таких заперечень готує для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, і направляє їх до відповідного структурного підрозділу ГУЮ у м. Києві та областях, які беруть участь в експерименті, що забезпечує реалізацію повноважень ДВС України.

Керівник регіонального органу ДВС після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам документів. У разі, якщо реалізації підлягає предмет іпотеки, відповідний працівник не пізніше наступного дня направляє організатору заяву на публікацію повідомлення.

Як встановлено судом і вказано вище в рішенні, позивач отримала висновок з незалежної оцінки майна 26.11.2014 року, в 10-денний строк жодних заперечень на цей висновок надано не було, тому начальником відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Київській області було правомірно направлено організатору торгів заявку на реалізацію арештованого майна 10.12.2014 року, що слідує з копії заявки /т.1, а.с. 223-224/.

З матеріалів справи вбачається, що електронні торги з реалізації вказаного вище нерухомого майна були призначені організатором торгів на 12.01.2015 року за початковою ціною продажу майна -5 030 640 грн., що слідує з повідомлення організатора торгів від 19.12.2014 року /т.1, а.с.222/.

Згідно протоколу № 35922 проведення електронних торгів /т.1 а.с.221/, торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

Відповідно до п.2 розділу 4 Порядку для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5 % від стартової ціни лота на рахунок організатора, подає заяву на участь в торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені Порядком.

А згідно з п.9 розділу 4 Порядку Система перевіряє відповідність заявки на участь в торгах вимогам Порядку та автоматично реєструє заявника як учасника електронних торгів. У разі невідповідності заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним цим Порядком, зазначення відомостей не в повному обсязі, ненадходження гарантійного внеску на рахунок організатора Система не реєструє заявника на участь в електронних торгах із зазначенням відповідної підстави.

Згідно акта № 43543869 від 22.01.2015 року державним виконавцем було проведено переоцінку майна боржника на 10 % відповідно до ст.49 Закону України «Про іпотеку» та ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», вартість предмету іпотеки склала 4 527 576 грн., що слідує з копії цього акта /т.1, а.с.220/.

В судовому засіданні встановлено, що повторні прилюдні торги були призначені на 02.03.2015 року , що вбачається з письмового повідомлення організатора торгів від 12.02.2015 року /т.1, а.с.121/.

Відповідно до п.5 розділу 3 Порядку організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, повинен опублікувати принаймні в двох місцевих /за місцем розташування предмета іпотеки/ друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів.

Організатором торгів було розміщено відповідні повідомлення щодо проведення електронних торгів 12.01.2015 року в газеті «Авізо» № 99 від 25.12.2014 року /т.1, а.с.113/, газеті «Сьогодні» від 24.12.2014 року /т.1, а.с. 114/; про проведення електронних торгів 02.03.2015 року - в газеті «Авізо Плюс» № 10 від 09.02.2015 року /т.1, а.с.115/ та газеті «Експрес- Об'ява» № 5 за період 13-19 лютого 2015 року /т.1, а.с.116/.

Відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, газети «Авізо», «Авізо Плюс», «Експрес -Об'ява» є друкованими засобами масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, а газета «Сьогодні Київський випуск» -із регіональною сферою розповсюдження /т.1, а.с.117-119, т.2 а.с.53/, що свідчить про те, що ці засоби масової інформації розповсюджуються також і за місцем розташування предмета іпотеки.

Повідомлення про проведення електронних торгів були також розміщені на Веб-сайті, що стверджується наданими до суду текстами цих повідомлень СЕТАМ.

Зі змісту повідомлень вбачається, що в них зазначено всю необхідну інформацію про проведення електронних торгів.

А тому суд вважає, що повідомлення про проведення електронних торгів були опубліковані без порушення вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення прилюдних торгів.

Судом встановлено, що електронні торги щодо лоту 41990 розпочалися 02.03.2015 року о 09 год., але були зупинені в зв'язку з наявністю технічних підстав, що унеможливили роботу Системи, що передбачено п.2 розділу 10 Порядку.

Згідно з п.3 розділу 10 Порядку за наявності підстав, визначених у п.2 цього розділу, організатор негайно зупиняє електронні торги в цілому або по окремому лоту, про що складає акт про зупинення електронних торгів з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення, цей акт засобами системи автоматично розміщується на Веб-сайті.

У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів, організатор з дотриманням вимог Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна. Інформація про відновлення електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня відновлення засобами Системи розміщується на Веб-сайті та надсилається всім учасникам в Особистий кабінет.

Таким чином, організатором після усунення технічних підстав було відновлено електронні торги та повідомлено всіх учасників про проведення торгів 06.03.2015 року.

Необгрунтованими суд вважає твердження представників позивача стосовно того, що організатором не забезпечено можливість реєстрації всіх бажаючих учасників, про що свідчить необґрунтована відмова у реєстрації як учасника торгів ОСОБА_11

Як вказано вище в рішенні, Система автоматично реєструє заявника як учасника електронних торгів.

Згідно Порядку електронні торги відновлюються і проводяться на попередніх умовах їх проведення, тобто, із тими учасниками, які були допущені до торгів 02.03.2015 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 не була допущена до електронних торгів 02.03.2015 року із-за несплати гарантійного внеску, який нею сплачено 05.03.2015 року, на що вона вказала в судовому засіданні, даючи покази в якості свідка.

Отже, сплата гарантійного внеску після відновлення електронних торгів не могла вплинути на реєстрацію ОСОБА_11 як учасника, оскільки згідно положень Порядку торги відновлюються на попередніх умовах, Порядком не передбачено поновлення в статусі учасника торгів.

З показів свідка ОСОБА_11 , яка проживає АДРЕСА_2, тобто, за тією ж адресою, що і позивач, встановлено, що вона дізналася про електронні торги з інформації на Веб-сайті, що підтверджує в черговий раз той факт, що повідомлення про проведення електронних торгів розміщені організатором належним чином і що організатор забезпечив можливість участі в торгах всіх бажаючих.

Електронні торги з реалізації предмета іпотеки відбулися 06.03.2015 року , покупцем стало ПАТ «Укрсоцбанк», ціна продажу становить 4 527 576 грн., що стверджується протоколом № 58976 проведення електронних торгів /т.1, а.с.29/ та актом № 43543869 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки /т.1, а.с.197-198/.

Відповідно до ст..45 Закону України «Про іпотеку» будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Таким чином, з врахуванням всього вищенаведеного, проаналізувавши всі надані докази, суд вважає, що прилюдні /електронні/ торги 06.03.2015 року проведені з дотриманням вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Посилання представників позивача на порушення норм законодавства при проведенні прилюдних торгів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Цих висновків, як вважає суд, не спростовують і посилання представників позивача на те, що в заявці на реалізацію майна зберігачем майна вказаний ОСОБА_12, дані недостовірні відомості про зберігача майна в подальшому були неправомірно розміщені в оголошенні на Веб-сайті СЕТАМ, та щодо відсутності в повідомленнях відомостей про статус земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно.

Так, представниками позивача не доведено, яким саме чином вплинула на результати прилюдних торгів зазначена інформація про зберігача майна, а щодо земельної ділянки, то вона не є власністю позивача і не була передана нею в іпотеку.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця-учасника торгів.

Враховуючи особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах.

Прилюдні торги можуть визнаватися недійсними за правилами ЦК з підстав невідповідності вимогам ЦК та актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України.

За ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочинів недійсними, позивач в силу ст. 10 ЦПК зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів ; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Отже, прилюдні торги з реалізації нерухомого майна є особливим видом договору купівлі-продажу, до якого застосовуються спеціальні правові норми.

А безспірних доказів, які б свідчили про порушення саме правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача, суду не було надано, тоді як за ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому підстав для визнання прилюдних /електронних/ торгів недійсними суд не вбачає.

В зв'язку з цим не підлягають до задоволення і вимоги позивача про скасування акта державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Черток О.Ф. від 20.03.2015 року № 43543869 про реалізацію з електронних торгів предмета іпотеки-вказаного вище нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності від 06.04.2015 року № 697, яке видане ПАТ «Укрсоцбанк» приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік Іриною Володимирівною відносно частини нежитлової будівлі літ. «Ж», загальною площею 3827,6 кв.м вартістю 4 527 576 грн.

Необгрунтованими є вимоги позивача щодо застосування до проведених прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна наслідків недійсності правочину.

Оскільки реституція за ст.216 ЦК України регулює відносини лише між сторонами визнаного недійсним договору , то робити це повинен продавець за договором, яким майже завжди , є спеціалізована організація, наслідки недійсності договору -реституція можуть застосовуватися до сторін договору, якою боржник не є.

Таким чином, права позивача не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину із застосуванням правового механізму, встановленого ст.216 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216, 656 ЦК України, Законами України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Мінюсту України від 16.04.2014 року № 656/5, ст.ст. 10,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. М. Дмитренко