Рішення № 44599258, 09.07.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/738/2012

Провадження № 22-ц/2590/2118/2012

Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Ченцова С.М.

Доповідач - Хромець Н. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 року

м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4, ОСОБА_5за участю:позивача ОСОБА_6, її представників ОСОБА_7, ОСОБА_8, представників відповідачів ОСОБА_9 і ОСОБА_10, представника третьої особи ОСОБА_11

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційними скаргами Державної пенітенціарної служби України і Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної пенітенціарної служби України і Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) про визнання права на отримання квартири ,

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року ОСОБА_6 заявила позов про скасування спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Чернігівської виправної колонії № 44 від 30.01.2012 р. у вигляді протоколу без номера про розподіл квартир у будинку № 80 по вул. Незалежності в м. Чернігові та про визнання неправомірним рішення спільного засідання адміністрації та центральної житлово-побутової комісії Державної пенітенціарної служби України від 17 лютого 2012 року у вигляді протоколу про затвердження розподілу квартир Чернігівською виправною колонією № 44. У квітні 2012 року позивач подала заяву про зміну позовних вимог (а.с. 187) і просила суд визнати за нею право на отримання її сім'єю у складі чотирьох осіб двокімнатної квартири з числа шістнадцяти квартир у будинку № 80 по вул. Незалежності у м. Чернігові, що виділені для розподілу згідно черги на отримання житла Чернігівській виправній колонії № 44. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась, що її сім'я перебуває на обліку, як потребуюча поліпшення житлових умов, під № 6 і, відповідно, має право на отримання двокімнатної квартири з числа 16 квартир, які надані Чернігівській виправній колонії для розподілу між працівниками колонії у будинку № 80 по вул. Незалежності у м. Чернігові, який збудований як за кошти колонії так і інших учасників-пайовиків. Позивач у заяві про зміну позовних вимог вказує, що оскільки профспілковий комітет колонії не розглядав питання про розподіл спірного житла, а це питання розглядалось на спільному засіданні житлово-побутової комісії Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44), рішення якого у вигляді протоколу (без дати) не є підставою для видачі ордерів на квартири, але свідчить про невизнання за нею права на отримання житла, то вона має право на захист свого цивільного права шляхом його визнання. Позивач також посилається на те, що невизнання її права на отримання житла вбачається з тексту зазначеного вище протоколу та затвердження цього протоколу протоколом спільного засідання адміністрації та центральної житлово-побутової комісії Державної пенітенціарної служби України від 17 лютого 2012 року.

Представники відповідачі позов не визнавали. Представник Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) посилався на те, що установа не є належним відповідачем за даним позовом, оскільки не ухвалювала жодних рішень щодо розподілу житла. Державна пенітенціарна служба України посилається на відсутність у позивача права на отримання житла саме у даному будинку, оскільки будівництво його здійснювалось за Комплексною програмою забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 року № 2166, а позивач не має спеціального звання, була вільнонайманим працівником.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2012 року позов задоволений, за ОСОБА_6 визнане право на отримання двокімнатної квартири у будинку № 80 по вул. Незалежності у м. Чернігові з розрахунку на 4-х осіб.

В апеляційній скарзі Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у позові. Державна пенітенціарна служба в апеляційній скарзі ставить питання про зміну рішення суду і просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) в апеляційній скарзі посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вважає невірним висновок про невизнання за позивачем права на отримання житла, оскільки за нею таке право визнається, що підтверджується даними про перебування її на обліку у списку осіб загальної черги, що потребують поліпшення житлових умов. Щодо вимог позивача про право на отримання житла у саме у будинку № 80 по вул. Незалежності у м. Чернігові, то апелянт вважає, що установа не є належним відповідачем за цією вимогою, оскільки квартири у вказаному будинку розподілялись Державною пенітенціарною службою України.

Державна пенітенціарна служба України в апеляційній скарзі також посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції та ухвалення його з порушеннями норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта суд невірно застосував п. 35 Правил обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, оскільки будівництво будинку здійснювалось не в порядку пайової участі коштами установи, а за договором підряду від 29.07.2010 р. з фінансуванням з Державного бюджету на виконання Програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей. Апелянт посилається також на те, що бюджетні кошти мають використовуватись відповідно до вимог Бюджетного кодексу лише на цілі, визначені бюджетним призначенням і з врахуванням того, що фінансування будівництва здійснювалось відповідно до порядків використання у 2010-2011 роках коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби та бюджетної програми КПВК 6071080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби», розподіл квартир було проведено між особами рядового і начальницького складу та пенсіонерів з їх числа.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції послався на п.п. 34, 35, 38 Правил обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ОСОБА_3 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 (далі Правила) і прийшов до висновку про те, що до повноважень Державної пенітенціарної служби не входить право на розподіл житла між працівниками колонії, оскільки квартирний облік здійснюється саме Чернігівською виправною колонією № 44. Такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та матеріалам цивільної справи.

Так, застосовуючи п.п.п. 34, 35 і 38 Правил, суд виходив з того, що друга черга 108-квартирного будинку в першому мікрорайоні житлового масиву «Масани» в м. Чернігові збудована із залученням у порядку пайової участі коштів відповідачів. Такий висновок не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах. Фінансування будівництва другої черги вказаного вище будинку здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 855 від 8 вересня 2010 року, п.10 якої визначено передати бюджетні призначення Державному департаменту з питань виконання покарань 7300 тис грн.. за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби» та відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 761-р, яким передано бюджетні призначення 5200 тис грн. Державній пенітенціарній службі для завершення будівництва 108-квартирного житлового будинку в першому мікрорайоні житлового масиву Масани ( м. Чернігів). Використання цих бюджетних призначень на виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 року № 2166, підтверджуються даними Паспортів бюджетних програм на 2010 та 2011 роки (а.с. 164-174).

Виходячи з наведеного, надання житлових приміщень у будинку № 80 по вул. Незалежності в м. Чернігові мало здійснюватись з врахуванням цільового призначення бюджетних коштів у порядку, передбаченому ст. 52 ЖК України та п. 58 Правил. Відповідно до положень названих нормативних актів, якщо жила площа збудована за рахунок коштів, які згідно із законодавством можуть спрямовуватись на цілі житлового будівництва, а також у випадках, передбачених ОСОБА_3 Міністрів ( за аналогією Кабінетом Міністрів), жилі приміщення надаються за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ( у даному випадку Центральної житлово-побутової комісії Державної пенітенціарної служби, оскільки розподіл відповідно до цільового призначення коштів на будівництво відбувся лише між особами, які мають спеціальне звання внутрішньої служби) з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної місцевої ОСОБА_3 про надання жилих приміщень для заселення. Таким чином, висновок суду про здійснення Держаною пенітенціарною службою України розподілу квартир поза межами своїх повноважень не відповідає наведеним вище обставинам, оскільки будівництво житла здійснювалось саме Управлінням капітального будівництва Державної пенітенціарної служби України за кошти державного бюджету, призначені спеціально для виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 року № 2166. Отже, висновок суду про наявність у позивача, яка не є особою рядового чи начальницького складу Державної пенітенціарної служби України, права на отримання житла у будинку, збудованому за спеціальною програмою забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу, є помилковим.

Крім того, за даними Списку співробітників Чернігівської виправної колонії № 44 УДДУПВП у Чернігівській області прийнятих за місцем роботи загальної черги на отримання державного житла (а.с. 244) та даних квартирної справи, зокрема довідки про склад сім'ї від 13 грудня 2011 року (а.с. 136), сім'я ОСОБА_6 перебуває на обліку у складі трьох осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_12 Проте, рішенням суду визнане право на отримання житла за сім'єю у складі чотирьох осіб, що також є незаконним. Визнаючи за позивачем паво на отримання двокімнатної квартири, суд не врахував, що всі призначені для Чернігівської виправної колонії № 44 квартири розподілені спільним рішенням адміністрації і Центральної житлово-побутової комісії Державної пенітенціарної служби України від 10 квітня 2012 року, надані конкретним особам, а тому таке рішення стосується прав цих осіб, але постановлене без їх участі у справі.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 42, 52 ЖК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги Державної пенітенціарної служби України і Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2012 року скасувати. У позові ОСОБА_6 до Державної пенітенціарної служби України і Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області ( № 44) про визнання права на отримання двокімнатної квартири у будинку № 80 по вул. Незалежності у м. Чернігові відмовити.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2012 року, скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: