Справа № 740/2017/15
Провадження № 2-а/740/64/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2015 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Діденко О.П.,
при секретарі Капленку І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
в с т а н о в и в :
Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради у адміністративному позові та уточнивши його в подальшому, просило скасувати винесену 16.04.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. постанову про стягнення виконавчого збору від 16.04.2015 року ВП № 46224720 по виконанню виконавчого листа № 2-а-49/12, виданого 16.01.2015 року Ніжинським міськрайонним судом, так як вважає, що винесена вона з порушенням строку, крім того, з врахуванням постанови про виправлення арифметичної помилки, яка винесена відповідачем 20.05.2015 року, вважає суму виконавчого збору неправомірною, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, дійсній на момент винесення постанови.
В судове засідання представник позивача не з»явився, але письмово управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради просило справу розглянути справу за відсутності його представника управління (а.с.28, 40-42).
Представник відповідача просив розгляд справи проводити за його відсутності та надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що невиконання постанови суду проводилось не з поважних причин, боржником не було надано документального підтвердження виконання рішення суду в строк, а винесення постанови не в строк не є підставою для її скасування, крім того, до заперечення додано копію постанови від 20.05.2015 року про виправлення арифметичної помилки у постанові про стягнення виконавчого збору від 16.04.2015 року ВП № 46224720 в частині накладеного стягнення, у якій зазначено, що виконавчий збір, який необхідно стягнути, складає 2040,00 грн., замість зазначеного1360,00 грн. (заперечення на а.с. 29-30, додатки до заперечення на а.с. 31-37).
За зазначених обставин суд визнав можливим справу розглянути за відсутності представників сторін та, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
На виконання виконавчого листа № 2-а-49/12, виданого 16.01.2015 року Ніжинським міськрайонним судом, головним державним виконавцем Петренком С.В. 26.01.2015 року відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду в строк до 02.02.2015 року (копія постанови про відкриття виконавчого провадження на а.с.7).
Листом від 29.01.2015 року управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про часткове виконання рішення суду та про причини неможливості виконання рішення в частині виплати допомоги (копія листа а.с.10).
16.04.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. винесено постанову ВП № 46224720 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за невиконання рішення суду (копія постанови а.с.4).
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частинами 2, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 27 цього Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
При цьому слід зазначити, що на час винесення постанови діяла нова редакція ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», що не було враховано державним виконавцем.
Пунктом 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог цього ж Закону.
У разі винесення постанови державним виконавцем про стягнення виконавчого збору у строки, визначені п.3.7.1 вищезазначеної Інструкції, застосуванню підлягали б положення редакції ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» , що діяла до прийняття змін у редакції Закону N 191-VIII від 12.02.2015 року, а отже виконавчий збір мав би стягуватись у розмірі 10
відсотків суми, що підлягає виплаті, а саме 524,50 грн., що також не відповідає визначеному виконавчому збору, як у розмірі 1360,00 грн., так і у розмірі 2040,00 грн., відповідно до постанови від 20.05.2015 року про виправлення описки у постанові про стягнення виконавчого збору від 16.04.2015 року.
Матеріали справи свідчать про те, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 46224720 від 16.04.2015 року була винесена з порушенням строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та п.3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012року.
З огляду на встановлене суд вважає, що позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради підлягають задоволенню, а постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. про стягнення виконавчого збору ВП № 46224720 від 16.04.2015 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 181, КАС України, Законом України "Про виконавче провадження", суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради задовольнити.
Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. від 16.04.2015 року серії ВП № 46224720 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради виконавчого збору скасувати.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання ними копії постанови.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду О.П.Діденко
Судове рішення № 44598260, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 03.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 740/2017/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: