Рішення № 44596166, 27.05.2015, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/242/15-ц

Номер провадження 2/676/482/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Стельмах Д.В.,

при секретарі Маневич І.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільський справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 74 793,09 Долар США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.09.2014 року складає 968 570,54 грн. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 03.10.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CVN0АЕ00001095 від 03.10.2007 року у відповідності до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 28 519,22 Долар США на термін до 02.10.2012 року. Уточнивши позовні вимоги Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № CVN0АЕ00001095 від 03.10.2007 року у розмірі 25 225,20 Долар США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.09.2014 року складає 326 666,34 грн. та 641 904,24 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути в їх відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися. У попередніх судових засіданнях представник проти позову заперечив та просив застосувати строк позовної давності щодо стягнення неустойки, штрафу та пені та відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову відносно ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строку, встановленого в договорі поруки, застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення відсотків на поточну заборгованість за період із 26.11.2007 р. по 11.11.2009 р., про стягнення комісії за період із 20.11.2007 р. по 11.11.2009 р.; про стягнення пені за період із 09.01.2008 р. по 11.11.2013 року та відмовити в задоволенні позову в цій частині; відмовити в частині вимог про стягнення пені за період із 11.11.2013 р. по день подачі позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідачів, судом встановлено, що 03.10.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CVN0АЕ00001095, у відповідності до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 28 519,22 Долар США на строк з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року включно (п. 7.1. Договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором 03.10.2007 року між ОСОБА_3 та банком був укладений договір поруки № CVN0АЕ00001095, згідно п.2 якого ОСОБА_3 поручився перед банком за належне виконання позичальником - ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, в тому розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно із п.11, п.12 договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Дана правова позиція викладена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17.09.2014 року №6-53 цс 14.

Як вбачається із поданого розрахунку заборгованості право Банку на пред'явлення вимоги до поручителя виникло з 09.01.2008 року, а позовну заяву подано до суду 14.01.2015 року, тобто після спливу строку дії поруки.

За таких обставин, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Щодо позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судом враховується наступне.

Згідно умов кредитного договору № CVN0АЕ00001095 - погашення заборгованості має здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник має сплачувати грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 525,55 доларів США для погашення заборгованість за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору (п. 7.2. Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору щодо сплати кредиту, у зв'язку з чим станом на 10.09.2014 року має заборгованість - 25 225,20 Долар США., яка складається з наступного: 19 544,25 Долар США - заборгованість за кредитом; 4 792,26 Долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 888,69 Долар США - заборгованість по комісії за користування кредитом.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом та по комісії за користування кредитом обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.546, ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня, штраф. Сплата неустойки є правовим наслідком порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4. Договору при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але неменьше 1 грн.

При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (п. 4.3. Договору).

Позивачем заявлено до стягнення 595 543,69 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 46110,55 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Представниками відповідачів були подані заяви про застосуванням позовної давності.

Відповідно до п.4.5 кредитного договору - термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Тобто, 5 років це позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу, а спеціальна позовна давність, яка визначена для цих правовідносин в один рік, не може бути змінена за угодою сторін.

Таким чином розмір пені який підлягає до стягнення становить 115 639,87 грн. за період з 14.01.201 р. по 10.09.2014р.

Враховуючи викладене, позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст.88 ЦПК слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 256 - 258, 261, 267, 526, 527, 559, 610, 1046, 1048,1050, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) заборгованість по кредитному договору № cvn0АЕ00001095 від 03.10.2007 року у сумі 25225,20 долар США, що за курсом НБУ 12,95 еквівалентно 326666,34 грн., яка складається з наступного: 19544,25 долар США - заборгованість за кредитом; 4792,26 долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 888,69 долар США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 115639,87 грн. - пені, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 46110,55 грн. - штраф (процентна складова) та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1843,53 грн. (р/р 64993919400001).

В задоволенні решти позову відмовити.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець - Подільський міськрайонний суд з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя