Рішення № 44595734, 02.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/76/15 - ц Головуючий в І інстанції: Кусік І.В. Номер провадження 22-ц/791/1509/2015 Доповідач: Вейтас І.В Категорія: 20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 02 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Радченка С.В. Склярської І.В.При секретарі:Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,- ВСТАНОВИЛА:

В січні 2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 21.02.2014 року між нею та ОСОБА_5 було укладено попередній договір до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки згідно якого відповідач зобов'язався до 30.12.2014 року зібрати всі необхідні документи та продати позивачу будинок та земельну ділянку площею 0,2277 га., що розташовані по АДРЕСА_1 за 140563,20 грн.. На виконання попереднього договору позивач передала відповідачу кошти в сумі 43926,00 грн., як аванс до укладення договору купівлі-продажу. На день, призначений для укладання договору 30.12.2014 року позивач з`явилася до нотаріальної контори, а відповідач відмовився продавати майно за ціною, обумовленою в договорі. Вважаючи, що відповідач порушив умови попереднього договору, ухилився від його виконання, позивач після уточнення позовних вимог просила суд стягнути з відповідача на її користь сплачений аванс з урахуванням індексу інфляції в сумі 56093,50 грн., штраф в розмірі 43926,00 грн., 3 % річних в розмірі 1317,78 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 16 квітня 2015 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аванс в сумі 43 926,00 гривень, штраф в сумі 43926,00 гривень, всього 87 852,00 гривень. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати в сумі 878,52 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5, в апеляційній скарзі вказує, що суд безпідставно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що він ухилився від виконання попереднього договору купівлі-продажу будинку, оскільки він був присутній у нотаріуса в призначений сторонами час та зібрав всі необхідні документи, як це було передбачено попереднім договором, та наполягав на виконанні умов договору щодо ціни, а саме розрахунку в гривні, але в розмірі, що в еквіваленті дорівнює 11000 доларам США. Вважає, що саме позивач порушила умови попереднього договору, відмовившись сплачувати обумовлену в ньому ціну. Не оскаржуючи рішення суду в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього коштів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21 лютого 2014 року уклали нотаріально посвідчений попередній договір до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.6,7).

Згідно п.1 попереднього договору ОСОБА_5 зобов'язався у майбутньому, в строк до 30.12.2014 року зібрати всі необхідні документи та продати житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, та оформити договори купівлі-продажу на умовах, що визначені цим договором.

ОСОБА_6 зобов'язалась купити у ОСОБА_5 вказане нерухоме майно та оформити договори купівлі-продажу на умовах, визначених попереднім договором.

Пунктом 4 попереднього договору сторони визначили, що продавець згоден продати, а покупець згоден купити визначене нерухоме майно за ціною 140563,20 гривень, що на день складання даного попереднього договору еквівалентні 16000 доларам США.

Згідно п.13 попереднього договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договору купівлі продажу покупець під час укладання даного попереднього договору передала продавцеві гроші в сумі 43926 гривень. Зазначена сума розцінюється сторонами у договорі як аванс у розрахунок наступного договору купівлі продажу.

Пунктом 14 попереднього договору сторони передбачили, що сума в розмірі 96637,20 гривень, яка на день складання даного попереднього договору еквівалентна 11000 доларам США, буде сплачена покупцеві при підписанні основного договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позов в частині стягнення авансу та штрафу, суд першої інстанції пришов до висновку, що оскільки ОСОБА_5 наполягав на проведенні розрахунку в іноземній валюті - в доларах США, то ці вимоги відповідача вказують на його відмову від укладання договору купівлі-продажу за обумовленими попереднім договором умовами. Однак колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд першої інстанції не врахував наведених положень закону, не звернув уваги на те, що визначаючи вартість житлового будинку та земельної ділянки та платежів за попереднім договором у гривні сторони одночасно визначили їх грошовий еквівалент в іноземній валюті (доларах США), що є підставою для застосування правила ч.3 ст.533 ЦК України та обрахунку суми, що підлягає сплаті за офіційним курсом долара США на день платежу за основним договором.

Висновок суду про те, що ОСОБА_5 наполягав на розрахунку з ним саме в іноземній валюті (доларах США) спростовуються матеріалами справи, оскільки в заявах від 18 грудня та 24 грудня 2014 року (а.с.11,12) ОСОБА_5 визначає ціну житлового будинку в гривні - в сумі 215000 гривень, що еквівалентно 11000 доларам США, як і передбачено п.14 попереднього договору.

Те що ОСОБА_5 знаходився у нотаріальній конторі у визначений сторонами час, з необхідними для укладання договору купівлі-продажу документами сторонами не спростовується та підтверджується нотаріально посвідченим свідоцтвом (а.с.73).

Враховуючи наведене у суду не було підстав вважати, що ОСОБА_5 відмовився від укладання договору за обумовленими попереднім договором умовами. Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, є юридично обґрунтованими та таким, що підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 16 попереднього договору, укладеного між сторонами. встановлено, що у разі, якщо покупець відмовлятиметься (ухилятиметься) від укладення договору купівлі-продажу у визначений термін та на вищезазначених умовах, незалежно від його вини, він повинен сплатити штраф, який визначається сумою внесеного авансу, що залишається у власності продавця.

Враховуючи, що саме ОСОБА_6 відмовилась від укладання договору на визначених попереднім договором умовах, та зважаючи на положення п.16 попереднього договору, у суду не було підстав для стягнення з ОСОБА_5 суми авансу.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16 квітня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: