Рішення № 44595188, 15.01.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/343/2014 Головуючий у першій інстанції: Постол В.С.

Категорія: 5 Доповідач: Базіль Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Прокопчук Л.П

Полікарпової О.М.

при секретарі: Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Генічеському районі, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області, відділ державної реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції в Херсонській області про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання зареєструвати право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Позов обґрунтований тим, що 07 жовтня 1999 року вона уклала з ОСОБА_4 нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0.276 га.

В лютому 2013 року їй стало відомо, що відповідач переоформив зазначену земельну ділянку на своє ім'я, отримав кадастровий номер та державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та на земельну ділянку площею 0.0260 га для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає, що такими діями відповідача порушуються її законні інтереси та права.

Посилаючись на викладене з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га, серії НОМЕР_1 та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.0260 га, серії НОМЕР_2видані на ім'я ОСОБА_4; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0.276 га, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1; зобов'язати реєстраційну службу Генічеського районного управління юстиції Херсонської області здійснити за нею державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.276 га.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відділ Держземагенства у Генічеському районі Херсонської області в письмових поясненнях на апеляційну скаргу проти її задоволення не заперечували.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що отримуючи у 2012 році державні акти на право приватної власності на землю, відповідач поновлював правовстановлюючий документ на земельну ділянку, який був ним втрачений, що не порушує прав позивача.

Проте, повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст.30 Земельного Кодексу в редакції 1990 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

За змістом наведеного право особи, до якої переходить право власності на будівлю та відповідне право на земельну ділянку, є похідним від права особи, від якої перейшли такі права. До набувача переходить право власності чи право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення у розмірах, передбачених ст.67 ЗК України.

За положеннями ст.67 ЗК України, 1990 року, розмір ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше у сільських населених пунктах - 0.25 га.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.1999 року ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу придбала у ОСОБА_4 житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 0.276 га, що належить продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого Щасливцевською радою від 22.07.1997 році на підставі рішення Щасливцевської ради від 19.03.1993 року. Із копії зазначеного Державного акту на право приватної власності на землю вбачається, що на підставі рішення Щасливцевської сільської ради від 19.03.1993 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.276 га за двома цільовими призначеннями: для обслуговування житлового будинку в розмірі 0.25 га, та для ведення особистого господарства в розмірі 0.026 га.

30 листопада 2012 року Щасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку - серії НОМЕР_4 в розмірі 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 з присвоєнням кадастрового номеру, ОСОБА_4, який на момент його видачі не був власником житлового будинку.

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з отриманням ОСОБА_4 30.11.2012 року Державного акту на земельну ділянку в розмірі 0.25 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, який він в 1999 році продав ОСОБА_3, порушується її право власності на вказану земельну ділянку, оскільки при переході права власності на будинок разом з ним до неї перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,виданий відповідачу після продажу ним будинку є незаконним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га, серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Разом з тим, оскільки, до особи, яка придбавала житловий будинок, будівлю або споруди за цивільно - правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст.30 ЗК до набувача від відчужувача переходило право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що отримання ОСОБА_4 30.11.2012 року Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.026 га для ведення особистого селянського господарства не порушує права позивачки, оскільки право власності на зазначену земельну ділянку не переходила до неї в зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок.

Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України чинній на час розгляду справи, підставою набуття права на землю є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а отже визнання права власності на землю не належить до компетенції суду, тому законних підстав для задоволення цих вимог не має та, оскільки позовні вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області здійснити реєстрацію права власності позивачки на земельну ділянку є похідними від визнання права власності, вони також не підлягають задоволенню.

Рішення суду в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст..ст.303,307,308,309 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га, серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га, серії НОМЕР_1, виданий 26 лютого 2012 року на ім'я ОСОБА_4.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді