Ухвала суду № 44591238, 04.06.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2975/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Хитров Б. В.Номер провадження 22-ц/788/1128/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 26

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_3 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» судовий збір в дохід держави в розмірі 243 грн. 60 коп.

На зазначене рішення відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, на неповноту з'ясованих судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому вважає, що позивач не надав переконливих доказів на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди з вини відповідача. Зазначає, що в акті проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання у позивача зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Доводить, що товариство не порушувало законних прав позивача на безпечні та нешкідливі умови праці.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, з 03 вересня 2001 року по 28 січня 2014 року ОСОБА_3 перебувала в трудових відносинах з ПАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» та була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком на пільгових умовах за ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с.4-5).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання №10 від 28 січня 2014 року позивачу були встановлені наступні професійні захворювання: ХОЗЛ II стадії токсико-пилової етіології в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I ступеню. Легенева недостатність II ступеню. Захворювання професійне, встановлено вперше ППЛЕК 09 січня 2014 року в клініці НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету. Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (III ст.) за класифікацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Захворювання професійне від тривалого впливу шуму на виробництві, вперше встановлене ППЛЕК 09 січня 2014 року в клініці НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету. (Основний діагноз). Гемангіома печінки. Поліп жовчного міхура. Хронічний атрофічний гастрит. Залізодефіцитна анемія. Пресбіопія. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. (Супутній діагноз).

Професійне захворювання виникло за обставин недосконалості технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці. Причиною виникнення професійного захворювання стало проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, пилу та загазованості (а.с.9).

Відповідно довідки спеціалізованої МСЕК від 11 березня 2014 року, позивачу визначено 40% втрати професійної працездатності (а.с.11).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на неналежному рівні виконував обов'язки з питань охорони праці на підприємстві стосовно позивача, порушував його права на безпечні умови праці, тому погіршився стан здоров'я позивача через професійні захворювання, у зв'язку з чим відбулась втрата його нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто позивачу була заподіяна моральна шкода для компенсації якої судом визначена сума, з урахуванням принципу розумності і справедливості, у розмірі 6000 грн., яка стягнута з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.1 п.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок відшкодувати працівникові моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому завдано ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд обґрунтовано стягнув на його користь відшкодування моральної шкоди з відповідача.

Трудове законодавство не містить положень про звільнення підприємств з небезпечними й тяжкими умовами праці від відшкодування моральної шкоди, завданої їх працівникам такими умовами.

Також під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим у справі обставинам.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -