Вирок № 44590171, 03.04.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1153/12

Номер провадження 1/1810/68/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю:прокурора ОСОБА_1,

потерпілих : ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підсудного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не військовозобовязаного, не працюючого, раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27.12.2011 року о 09 год. 30 хв.., маючи намір на незаконне збагачення та викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_4 таємно проник в господарство, розташоване по вул. Вербній № 25 в с. Корчани Лебединського району Сумської області, яке належить потерпілій ОСОБА_2, знаючи, що остання протягом останніх років там не проживає, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким повідомив неправдиві відомості про законність своїх дій, за допомогою металевого лому з покрівлі будинку та літньої кухні викрав 80 металевих листів, розміром 1х2 м, товщиною 0,8 мм, загальною вагою 290 кг, вартістю відповідно до висновку експерта № 56 від 21.02.2012 року 493 грн. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 28.12.2012року о 09 год. 30 хв. року підсудний ОСОБА_4, з метою незаконного збагачення, повторно вирішив вчинити крадіжку металевих листів із господарства ОСОБА_3, яке розташоване по вул. Вербній, 27 в с. Корчани Лебединського району Сумської області. Зателефонувавши ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та повідомивши їм неправдиві відомості про те, що власник є його родичкою і з нею все узгоджено. взявши з собою металевий лом, проникли до господарства по вищевказаній адресі, звідки умисно, таємно з покрівлі будинку та двох сараїв, викрав 100 металевих листів розміром 1х2 м, товщиною 0,8 мм, загальною вагою 340 кг, вартістю відповідно до висновку експерта № 59 від 21.02.2012 року 578 грн. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і пояснив, що 27.12.2011 року вирішив скоїти крадіжку металу з господарства, яке розташоване в с. Корчани Лебединського району Сумської області, так як знав, що в тому господарстві ніхто не проживає протягом 7 років. Зателефонувавши своїм знайомим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, попросив їх допомогти йому зняти листи заліза з господарства, яке нібито належало його бабусі, на що останні погодилися. Цього ж дня, на мотоциклі «Мінськ»який належить ОСОБА_5, вони приїхали в с. Корчани Лебединського району Сумської області за вказаною ним адресою, де, проникнувши в господарство потерпілої ОСОБА_2, за допомогою лому, який він взяв заздалегідь з дому, зняли листове залізо з даху будинку, а потім з літньої кухні та склали його поряд з будинком. Всього вони зняли 80 листів заліза, які перевезли на автомобілі «таксі»під управлянням ОСОБА_7 в м. Лебедин та продали незнайомому чоловіку за 700 грн. З цих грошей він заплатив по 150 грн. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогу, 110 грн. ОСОБА_7 за послуги таксі, а решту використав у власних цілях.

Наступного дня він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким знову повідомив неправдиві дані про правомірність своїх дій, поїхали в с. Корчани, де таким же способом, зняли 100 листів заліза з даху будинку та сараю господарства, яке належало його рідній бабусі, ОСОБА_3, а потім продали їх в м. Лебедині на вул. Залізничній за 1200 грн. З цих грошей він заплатив хлопцям по 250 грн. кожному, 110 грн. за послуги таксі, решту грошей він витратив на власні потреби.

Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднане із проникненням у інше сховище.

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, часткове відшкодування завданої ним шкоди та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що підсудному ОСОБА_4 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі, але, враховуючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, вважає доцільним застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України, зобовязати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятись на реєстрацію до цих органів.

Суд вважає, що саме така обрана судом міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення та попередження інших злочинів.

Судові витрати, повязані з проведенням товарознавчої експертизи, суд вважає необхідним покласти на підсудного.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 578 грн. 00 коп. підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме на таку суму було завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3., а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою. При цьому суд бере до уваги квитанцію № 2486 від 30.03.2012 року про переказ вказаної суми на користь потерпілої.

Щодо відшкодування моральної шкоди, яка на досудовому слідстві була заявлена в розмірі 5000 грн., а в судовому засіданні потерпіла зменшила її до 3000 грн., суд вважає, що вона підлягає повному задоволенню, оскільки в судовому засiданнi було встановлено, що злочинними діями підсудного потерпілій було завдано моральної шкоди, яка виразилася в хвилюваннях та стражданнях, в звязку з позбавленням її права власності на належне їй житло, а також хвилюваннях, що призвели до втрати звичного для неї способу життя та відвідуванні правоохоронних органів. А відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується цією особою. При цьому суд керувався обєктивністю, розумністю та справедливістю при визначенні розміру завданої шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 500 грн. 00 коп. підлягає частковому задоволенню, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 56 від 21.02.2012 року вартість викраденого майна становить 493 грн., а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою. При цьому суд бере до уваги квитанцію № 2485 від 30.03.2012 року про переказ вказаної суми на користь потерпілої.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засiданнi було встановлено, що злочинними діями підсудного потерпілій було завдано моральної шкоди, яка виразилася в хвилюваннях, що призвели до втрати звичних для неї умов життя в звязку з постійним відвідуванням правоохоронних органів, переживаннями та моральними стражданнями , повязаними з втратою права власності на житло. А відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується цією особою. Разом з тим, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з принципів обєктивності, розумності та справедливості, тому вважає можливим позов задоволити в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому міру покарання по цьому закону у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку два роки та застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3,4 КК України, покласти на засудженого обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятись на реєстрацію до цих органів.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 2501100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 168 грн. 84 коп.; на користь потерпілої ОСОБА_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4 на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. та на користь потерпілої ОСОБА_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_5, на відшкодування моральної шкоди - 3000 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя

ОСОБА_8