Вирок № 44589601, 06.02.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-22/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Подопригори Л. І.

при секретарі Лєсна Н. В.,

з участю прокурора Радковського В.П.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,13, Лебединського району, Сумської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого , -

за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого 18.11.2010 року за ст. 304 ч.1, ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України,

В с т а н о в и в:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 А.С.13.09.2011 року о 16 годині за попередньою змовою між собою, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, умисно, таємно, у відсутності сторонніх громадян, а підсудний ОСОБА_4 повторно, з дачної ділянки належної потерпілому ОСОБА_5, яка розташована у дачному кооперативі «Лебединський», Лебединського району, розібрали та викрали металевий вагончик, розмірами 2Ч2Ч2 м, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 3450 грн., чим завдали потерпілому майнову шкоду. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.

06.10.2011 року о 14 годині підсудні за попередньою змовою між собою, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, повторно, умисно, у відсутності сторонніх громадян з неогородженої дачної ділянки належної ОСОБА_6, розташованої в СТ «Лебідь», викрали дві металеві бочки, ємністю 200 літрів, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 200 гривень, чавунну плиту на два отвори з юшками, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 150 гривень, дверцята піддувала, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 25 гривень, топочні дверцята, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 15 гривень, дві плити колосників, вартістю згідно висновку експерта № 334 від 25.12.2011 року 60 грн., а всього майна на суму 450 грн., чим спричинили потерпілому майнову шкоду. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, 29.10.2011 року, підсудний ОСОБА_3 з метою викрадення металевих листів з покрівлі будинку та сараю дачного господарства № 10, в с. Лифине, Лебединського району, Сумської області, яке належить потерпілій ОСОБА_1 домовився з підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щоб останні допомогли йому розбирати покрівлі, пояснивши, що вказане господарство належить його померлим родичам, чим завів їх в оману. В подальшому близько 15 години, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на автомобілі НОМЕР_1, яким ОСОБА_7 керує за дорученням, таємно у відсутності сторонніх громадян приїхали до вказаного господарства та зняли металеві листи з покрівлі будинку та сараю, загальною вагою 640 кг, які завантажили до вказаного автомобіля і в подальшому продали на металоприймальному пункті в м. Суми. Тобто ОСОБА_3 розпорядився викраденим на власний розсуд чим спричинив ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 295 від 27.11.2011 року, матеріальної шкоди на суму 1472 гривні.

Крім того 27.11.2011 року о 13 год. 30 хв. підсудні ОСОБА_3та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна,повторно, умисно, таємно, у відсутності сторонніх громадян, з дачної ділянки ОСОБА_8,розташованої в дачному кооперативі «Вантажник», неподалік с. Валки Лебединського району Сумської області, намагалися викрасти металевий вагончик, розмірами 1,5Ч3Ч2,5 м, вагою 1 т, вартістю згідно висновку експерта №334 від 25.12.2011 року 2300 гривень. Однак будучи зляканими появою сторонніх підсудні з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця та покинули територію дачної ділянки.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та пояснив, що 13.09.2011 року в телефонній розмові з ОСОБА_4 домовилися вчинити крадіжку металевих виробів з дачних ділянок розташованих поблизу с. Валки. Він взяв з дому металевий лом та близько 16 години разом з ОСОБА_4 пішли в с. Валки. На одній з ділянок стояв металевий вагончик розмірами 2Ч2Ч2 м, кубічної форми. Всі стінки вагончика були металеві, не було лише дверей. Даний вагончик за допомогою лому вони розламали та поскладали до купи металеві частини і винесли їх із дачної ділянки до дороги. Потім зателефонували знайомому ОСОБА_7, який як він знав скуповував метал та сказали куди підїхати, щоб забрати метал. Приблизно через годину той приїхав на автомобілі УАЗ та забрав викрадений ними метал, а наступного дня передав їм гроші в сумі 500 грн., які поділили між собою і свою частину він використав для власних потреб.

Через деякий час, 06.10.2011 року близько 14 години, він разом з ОСОБА_4 з метою вчинення крадіжки виробів з металу прийшли до дачної ділянки, розташованої в дачному кооперативі поблизу с. Валки, де стояв будинок у якому не було ні вікон, ні дверей. Зайшовши до будинку, він за допомогою лопати, яку знайшли біля будинку, він викопав металеві бочки, потім зняли плиту з груби, яка була на два отвори, виламали дверцята топки та дверцята піддувала і також вийняли два комплекти колосників. Вказані речі відали ОСОБА_7, який приїхавши автомашиною забрав їх,а на слідуючий день передав їм 170 грн., які вони поділили між собою.

29.10.2011 року він знаючи, що в с. Лифине Лебединського району маються покинуте нежиле господарство на дахах яких мається металева покрівля, вирішив вчинити крадіжку цієї покрівлі, продати метал та мати гроші, які йому були потрібні. Він зателефонував ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і запропонував їм допомогти зняти покрівлю з будинку,пояснивши, що в с. Лифине, в нього є нежиле господарство, яке йому належить та залишилось від покійних діда та баби. Також він сказав , що потрібно зняти з дахів будинку та сараю залізо і потім його продати, а гроші поділим порівну. Останні дали свою згоду і о 14 годині вони втрьох поїхали в с. Лифине, Лебединського району, а саме до вказаного господарства, дорогу до якого показував він. Приїхавши на місце взяли металевий лом з автомобіля і пішли до даного господарства де з дахів сараю та будинку зняти всі листи заліза, які потім позгинали і перенесли до автомобіля та завантажили. Наступного дня близько 8 години він приїхав додому до ОСОБА_7 і вони вдвох поїхали в м. Суми , а саме на вул. Воєводіна, де зважили вказаний метал на метало- приймальному пункті. Загальна вага склала 640 кг. За вказаний метал отримали 1280 гривень. Отримані кошти розподіли між собою на трьох порівну.

27.11.2011 року близько обіду йому зателефонував ОСОБА_4 та запропонував піти пошукати металеві речі. Він погодився і вони пішли до дачних ділянок розташованих біля с. Валки. На одній з ділянок стояла металева споруда у вигляді вагончика. Попередньо з дому ОСОБА_4 взяв із собою металевий лом. За допомогою лома вони стали розбирати вказану конструкцію, що являла собою споруду, розмірами 1,5Ч2,5Ч3 м, що була зроблена з металевих листів та кутника. Вони встигли розібрати дах споруди та почали розбирати одну стіну, коли помітили, що у їхньому напрямку йде дві постаті, одна бабуся та начебто молодий хлопець. Вони не роздивляючись хто то був почали тікати звідки і по дорозі десь викинули лом, що приносили із собою. Після того вони потікали додому. Хто то був він не знає.

Кому належали дачні ділянки звідки вони викрадали металеві вироби йому не відомо. В скоєному щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав повністю і пояснив, 13.09.2011 року в телефонній розмові з ОСОБА_3 домовилися вчинити крадіжку металевих виробів з дачних ділянок розташованих поблизу с. Валки. Отсанній взяв з дому металевий лом та близько 16 години разом з ОСОБА_3 пішли в с. Валки. На одній з ділянок стояв металевий вагончик розмірами 2Ч2Ч2 м, кубічної форми. Всі стінки вагончика були металеві, не було лише дверей. Даний вагончик за допомогою лому вони розламали та поскладали до купи металеві частини і винесли їх із дачної ділянки до дороги. Потім зателефонували знайомому ОСОБА_7, який скуповував метал та сказали куди підїхати, щоб забрати метал. Приблизно через годину той приїхав на автомобілі УАЗ та забрав викрадений ними метал, а наступного дня передав їм гроші в сумі 500 грн., які поділили між собою і свою частину він використав для власних потреб.

Через деякий час, 06.10.2011 року близько 14 години, він разом з ОСОБА_9 з метою вчинення крадіжки виробів з металу прийшли до дачної ділянки, розташованої в дачному кооперативі поблизу с. Валки, де стояв будинок у якому не було ні вікон, ні дверей. Зайшовши до будинку, він за допомогою лопати, яку знайшли біля будинку, він викопав металеві бочки, потім зняли плиту з груби, яка була на два отвори, виламали дверцята топки та дверцята піддувала і також вийняли два комплекти колосників. Вказані речі відали ОСОБА_7, який приїхавши автомашиною забрав їх,а на слідуючий день передав їм 170 грн., які вони поділили між собою.

27.11.2011 року близько обіду він зателефонував ОСОБА_9 та запропонував піти пошукати металеві речі. Він погодився і вони пішли до дачних ділянок розташованих біля с. Валки. На одній з ділянок стояла металева споруда у вигляді вагончика. Попередньо з дому він взяв із собою металевий лом. За допомогою лома вони стали розбирати вказану конструкцію, що являла собою споруду, розмірами 1,5Ч2,5Ч3 м, що була зроблена з металевих листів та кутника. Вони встигли розібрати дах споруди та почали розбирати одну стіну, коли помітили, що у їхньому напрямку йде дві постаті, одна бабуся та начебто молодий хлопець. Вони не роздивляючись хто то був почали тікати звідки і по дорозі десь викинули лом, що приносили із собою. Після того вони потікали додому. Хто то був він не знає.

Кому належали дачні ділянки звідки вони викрадали металеві вироби йому не відомо. В скоєному щиро розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудні та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудних дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд також кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), поєднану з проникненням в житло та інше приміщення.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд також кваліфікує за ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, так як він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд також кваліфікує за ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, так як він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, збитки відшкодовані, думку потерпілих,позитивну характеристику по місцю мешкання.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але дійшовши до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, вважає можливим застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний раніше судимий, а також те, що вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, збитки відшкодовані, думку потерпілих, позитивну характеристику по місцю мешкання.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також суд вважає необхідним в порядку ст.. 71 КК України частково приєднати сім місяців позбавлення волів не відбутих підсудним по вироку Сумського районного суду від 18 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним змінити на взяття під варту з зали суду.

Судові витрати по справі в сумі 337,68 грн. витрачених на проведення судово- товарознавчої експертизи суд вважає необхідним стягнути з на користь Науково- дослідного Експертно - криміналістичного центру УМВС України в Сумській області порівну, в долевому порядку.

Речові докази по справі - металевий лом, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області суд вважає необхідним знищити, оскільки ніякої цінності він собою не являє.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 299, 323- 324 КПК України ,-

П Р И Г О В О Р И В:

ОСОБА_3, визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Застосувавши ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням терміном один рік шість місяців.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_4, визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю даного вироку та вироку Сумського райсуду від 18 листопада 2010 року, шляхом часткового приєднання покарань, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки сім місяців.

Міру запобіжного заходу змінити на тримання під вартою, взявши під варту з зали суду.

Міру покарання рахувати з 06 лютого 2012 року.

Стягнути з засуджених на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області судові витрати витрачені на проведення судово- товарознавчої експертизи в сумі 337,68 грн. в долевому порядку, тобто по 168,84 грн.

Речові докази металевий лом, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_4 з часу вручення копії вироку через Лебединський райсуд суд Сумської області.

Суддя

ОСОБА_10