Вирок № 44584270, 22.04.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-77/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2011 Лебединський районний суд Сумської області

в складі:головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора Оснача О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

підсудних: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Лебединi справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України освіта вища, розлученого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню доньку, раніше не судимого,

по ст. 296 ч. 2 КК України,

та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше судимого:

-25.12.1998 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. ст. 144 ч. 2, 44 КК України (в редакції 1961 року) до 1 року 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 18.04.2000 по відбуванню покарання,

-06.12.2000 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1961 року) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 23.08.2001 постановою Дзержинського районного суду м. Харкова відповідно до Закону України «Про амністію»від 05.07.2001 року;

- 22.09.2005 року Охтирським районним судом Сумської області по ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, після перегляду вироку 01.12.2005 року апеляційним судом Сумської області, вирок помякшено та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; звільнився 29.06.2007 року за відбуттям строку покарання;

-01.07.2009 року Лебединським райсудом Сумської області по ст. 296 ч.2, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарання по вироку від 19.08.2008 року, остаточно призначено до відбуття 1 рік 5 місяців позбавлення волі, звільнився 22.12.2009 року по відбуттю строку покарання,

по ст. 296 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2011 року близько 19 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_3 разом з підсудним ОСОБА_2, перебуваючи неподалік бару «Княжий», що розташований на вул. Сумській в м. Лебедині Сумської області, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, відкрито демонструючи своє зневажливе ставлення та зверхність щодо інших громадян, нанесли по декілька ударів кожен по голові, обличчю та тулубу ОСОБА_1, у результаті чого спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, гематоми повік правого ока, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №24 від 03.02.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав частково, а в судових дебатах визнав її повністю і суду пояснив, що 09.01.2011 року близько 18 год. він на запрошення ОСОБА_5 прийшов до бару «Княжий», що розташований в м. Лебедині по вул. Сумській. В приміщенні бару перебував його знайомий ОСОБА_2, з яким вони почали вживати каву та коньяк. Через деякий час до приміщення бару зайшов потерпілий ОСОБА_1 з дружиною та ОСОБА_5 Між ним та ОСОБА_1 виникла розмова з приводу того, що останній вимагав гроші у їхнього спільного знайомого ОСОБА_6, що той заперечив. Після цього він вийшов покурити, а коли повернувся, то побачив, що між присутніми, які всі були добре випивши, проходив спір і ОСОБА_2 ударив ОСОБА_1 по обличчю. Щоб припинити порушення порядку в барі, він запросив ОСОБА_1 вийти на вулицю, а за ним вийшов і ОСОБА_5 Потім підійшов і ОСОБА_6, який підтвердив, що ОСОБА_1 приходив до нього додому і вимагав гроші. Відійшовши від бару на 2 метри, він вдарив ОСОБА_1 кулаком в груди, а потім ногою по ногах, від чого останній впав на коліна і закрив руками обличчя та голову . Що було потім, він не бачив, бо відійшов в сторону.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та пояснив, що 09.01.2011 року о 15 годині він зустрівся з ОСОБА_5, який під час вживання коньяку попросив його зустрітись з ОСОБА_1 з приводу того, що він вимагав у нього та ОСОБА_5 гроші. Того ж дня о 19 годині він був запрошений своїм знайомим ОСОБА_5 до бару «Княжий», що розташований в м. Лебедині Сумської області по вул. Сумській. Під час розпивання коньяку та кави разом з ОСОБА_3, до бару зайшов ОСОБА_1 зі своєю дружиною та ОСОБА_5 і він почав виясняти у ОСОБА_1, навіщо він вимагає гроші у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Коли ОСОБА_1 заперечив цей факт, він ударив його рукою по обличчю і почалася сварка. Потім всі вони вийшли з приміщення бару і ОСОБА_3 перший вдарив рукою ОСОБА_1 по обличчю і по ногах, а потім він двічі ударив його в груди. Від нанесених ударів ОСОБА_1 впав на коліна і закрив руками обличчя та голову, а він ще раз вдарив його ногою по сідницях. Удари він наносив ОСОБА_1 за те, що він їх обдурив.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 та часткового визнання вини підсудним ОСОБА_3, їх вина стверджується показами потерпілого, свідка та іншими матеріалами справи.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що протягом 2010 року він працював в м. Москві разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і вони повинні були повернути зароблені ним гроші. Однак до Нового року гроші йому не були повернуті. 09.01.2011 року до нього зателефонував ОСОБА_5 і запропонував зустрітися з ним в центрі міста, але через 15 хв. він заїхав по нього на «таксі»і вони разом з дружиною поїхали у бар «Княжий». У барі вони підійшли до столика, за яким сиділи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останнього він бачив вперше. ОСОБА_2 запитав у нього, чому він приходив до ОСОБА_6 і погрожував йому, а почувши його відповідь про те, що не погрожував, а лише просив повернути йому зароблені ним гроші, він вдарив його у обличчя. Потім в розмову втрутився ОСОБА_3 і запропонував вийти на подвіря, де відразу вдарив його кулаком по голові та в область правого ока. Відчувши сильний біль, закрив очі. В цей час він відчув, що йому на голову накинули капюшон і повалили на сніг, він впав на коліна і закрив голову руками, але відчував удари одночасно і зліва і справа по тулубу і по голові. Його побиття тривало близько 5 хв.

На даний час він претензій матеріального чи морального характеру до підсудних не має.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 09.01.2011 року вона зі своїм чоловіком, ОСОБА_1, поїхала до бару «Княжий», де вже знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невідомий їй хлопець з дівчиною . Коли вони до них підійшли, ОСОБА_2 відразу вчинив розборки з її чоловіком, стукав по столу, а потім рукою вдарив його в обличчя. На пропозицію ОСОБА_3 всі чоловіки вийшли з бару на вулицю. Коли хвилин через 10-15 вона теж вийшла на вулицю, побачила, що на снігу стояв її чоловік і умивався, обличчя його було розбите, одірваний капюшон, куртка забруднена. Він сказав їй, що його побили ОСОБА_2 та ОСОБА_3

З протоколу огляду місця події від 12.01.2011 року (а.с.9) вбачається, що місцем скоєння злочину є територія поряд з баром «Княжий»по вул. Сумській в м. Лебедині. Вся територія вкрита снігом, будь-яких слідів злочину не виявлено.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблиць до нього з участю підозрюваного ОСОБА_3 від 16.02.2011 року (а.с.48-49) вбачається, що 16.02.2011 року ОСОБА_3 на місці злочину, біля бару «Княжий»в м. Лебедині Сумської області по вул. Сумській, добровільно розповів, а потім показав на манекені, як він 09 січня 2011 року о 19 год. 30 хв. наніс удар кулаком в праву частину обличчя потерпілому ОСОБА_1, який стояв напроти, обличчям до нього, на відстані 0.5 м. Другий удар він наніс йому правою ногою по ногах.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблиць до нього з участю підозрюваного ОСОБА_2 від 16.02.2011 року (а.с. 52-54) вбачається, що ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого примусу, в присутності понятих, на місці скоєння злочину на відстані 24 м від вхідних дверей до бару «Княжий»розповів, а потім, розташувавши манекен напроти себе на відстані 40 см, показав, як він безпричинно наносив два удари кулаком по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_1, а потім, розвернувши манекен спиною до себе, показав, як він правою ногою вдарив його по сідницях.

З висновку судово-медичної експертизи № 24 від 03.02.2011 року (а.с.44) вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Лебединської ЦРЛ з 12.01.2011 р. по 21.01.11 р. з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, гематома повік справа. Дані ушкодження кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоровя, і могли утворитися від однократної ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею, можливо при обставинах , вказаних в постанові, можливо від удару кулаком в обличчя, але не від падіння з висоти власного зросту, про що свідчать дані медичної документації. Локалізація тілесних ушкоджень , вказує на те, що при їх спричиненні потерпілий та нападаючий могли знаходитися обличчям одне до одного.

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що вина підсудних повністю доведена матеріалами справи. В основу вироку суд кладе покази потерпілого ОСОБА_1, які вважає послідовними та обєктивними, підтвердженими іншими матеріалами справи, а покази підсудного ОСОБА_3 суд вважає, як обраний ним спосіб захисту від предявленого обвинувачення та бажання уникнути справедливого покарання.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати по ст. 296 ч. 3 КК України, так як він, будучи особою, раніше судимою за хуліганство, скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, вчинене групою осіб.

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та характеристику підсудного з місця проживання .

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність тяжких наслідків від скоєного.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

Враховуючи вищевказані обставини та особу винного, а також те, що він вже неодноразово засуджувався з обиранням йому міри покарання з позбавленням волі, але належних висновків з цього не зробив, суд вважає, що підсудний не може бути виправлений без ізоляції його від суспільства, а тому доцільно обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати по ст. 296 ч. 2 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

При обранні підсудному виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його скоєння, визнання підсудним своєї вини, його характеристику з місця проживання, те, що він має на утриманні малолітню доньку, та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність тяжких наслідків від скоєного.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, суд дійшов висновку про доцільність застосування ст. 75 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч.1 п. 3, 4 КК України, зобовязати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятись на реєстрацію до цих органів.

Суд вважає, що саме така, обрана підсудним міра покарання, буде необхідною і достатньою для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Лебединського району до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах Лебединської районної державної адміністрації про стягнення на користь Лебединської райдержадміністрації - р/р 311120819002214, код 24060300, ідентифікаційний код отримувача 23636456 (держбюджет Лебединського району) в УДК Сумської області витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1279. 85грн. підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме діями підсудних потерпілому були завдані тілесні ушкодження, які викликали необхідність його стаціонарного лікування, і на його лікування були витрачені кошти, вказані в позовній заяві.

В силу ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - взяття під варту.

Термін покарання рахувати з 14.04.2011 року, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування його під вартою з 05.04.2011 року.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч. 2 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді одного року обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік та застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3,4 КК України, покласти на засудженого обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятись на реєстрацію до цих органів.

Стягнути з засуджених на користь Лебединської райдержадміністрації - р/р 311120819002214, код 24060300, ідентифікаційний код отримувача 23636456 (держбюджет Лебединського району) в УДК Сумської області на відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_8 в розмірі 1279 грн. 85 коп.: стягнувши з кожного по 639.93 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому ОСОБА_3 - з моменту отримання копії вироку, через Лебединський районний суд.

Суддя:

ОСОБА_9