Вирок № 44583830, 13.04.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-80/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Подопригори Л. І.

при секретарі Лєсна Н. В.,

з участю прокурора Радковського В.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого ,-

за ч.2 ст. 186, ч.2 ст.187 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, допризовника, студента ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

за ч. 2 ст.186, ч.2 ст. 187 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8»б» кв.35, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, допризовника, студента ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

за ч. 2ст. 186 КК України,

В с т а н о в и в:

Неповнолітні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 23 жовтня 2010 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи на вул. Сумська м.Лебедин, побачивши потерпілого ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного спяніння та знаходився в лежачому положенні біля тротуару, з метою незаконного збагачення вирішили заволодіти належним йому мобільним телефоном. Реалізуючи свій намір направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою та погоджено між собою, підсудні підійшли до ОСОБА_6, та застосувавши відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме нанесення ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши при цьому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 13 від 12.01.2011 року класифікуються як легкі тілесні ушкодження, відкрито заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном SONY ERICSSON K-750і вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 241 від 10.02.2011 470,00 гривень, пачкою цигарок «ОСОБА_7 Класична», вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 15 від 12.02.2011 7,00 гривень, газовою запальничкою, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 15 від 12.02.2011 5,00 гривень, 50 риболовними гачками № 4, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 15 від 12.02.2011 по 0,10 гривень, на суму 5,00 гривень, а всього майном на загальну суму 487,00 гривень, чим завдали потерпілому майнової шкоди. Майном, що заволоділи в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

26.12.2010, близько 20 години 10 хвилин, підсудні ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи на вул. Леніна м.Лебедин, побачили потерпілого ОСОБА_8, який йшов попереду від них в попутному напрямку. Переслідуючи мету незаконного збагачення вирішили заволодіти належним йому мобільним телефоном. Реалізуючи свій намір направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майном підсудні наздогнали ОСОБА_8 та застосувавши відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме нанесення ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши при цьому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово медичної експертизи № 12 від 21.01.2011 класифікуються як легкі тілесні ушкодженням, відкрито заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном SAMSUNG E-830, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 313 від 29.12.2010 150 грн. Заволодівши телефоном, підсудні розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_9 майнову шкоду.

Крім того, 29.12.2010, близько 2 години, підсудні коробка І.В. та неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи на вул. К.Маркса м.Лебедин, та рухаючись в напрямку до пл. Інтернаціональна, побачивши потерпілого ОСОБА_10, який йшов попереду в зустрічному напрямку по іншій стороні вулиці, з метою незаконного збагачення вирішили заволодіти належним йому мобільним телефоном. Реалізуючи свій намір направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майном, діючи погоджено та за попередньою змовою між собою, підсудні перейшли на іншу сторону вулиці, по якій рухався ОСОБА_10 та вчинили на нього напад, застосувавши відносно потерпілого насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме нанесення ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши при цьому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово медичної експертизи № 11 від 21.01.2011 класифікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, відкрито заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном SONY ERICSONN, вартістю 100,00 гривень. Заволодівши телефоном, підсудні розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_10 майнову шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та пояснив, що 26.12.2010, близько 19.30 години, на вул. К.Маркса м.Лебедин, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 і гуляли містом. Коли вони знаходилися на вул. Леніна, то він побачив, що поблизу райвідділу йшов хлопець, він йшов в напрямку від центру міста по правій стороні та розмовляв по мобільному телефону. Він вирішив прослідкувати за ним і заволодіти його мобільним телефоном. Він запропонував ОСОБА_4 пройтися за цим хлопцем, на що ОСОБА_4 погодився. Вони йшли слідом за цим хлопцем на відстані близько 15 метрів, та розмовляли на різні теми. Вони спочатку з ОСОБА_4 йшли по лівій стороні вулиці, а коли дійшли до бару «Мікс»то за його пропозицією перейшли на праву сторону вулиці, по якій йшов той хлопець, у якого він побачив мобільний телефон. Коли переходили вулицю, то на запитання ОСОБА_4 він пояснив йому, що має намір забрати телефон у того хлопця, який йде попереду. ОСОБА_4 на це нічого не відповів і вони пішли далі. В подальшому він та ОСОБА_4 йшли слідом за цим хлопцем, йшли на відстані близько 15 метрів позаду нього. Коли вони пройшли поворот в сторону Лебединського РЕМ, то він наздогнав того хлопця, якого запримітив, в цей час мимо проїхав автомобіль , чим він і скористався, та наблизившись до нього ззаду наніс йому удар рукою в голову, від чого той хлопець упав. Після того як хлопець впав, він ще наніс йому декілька ударів ногою по голові, не менше двох ударів. ОСОБА_4, який в цей час підійшов до них також став наносити удари потерпілому, який лежав на землі. Потерпілий при цьому став закривати голову руками та сумкою, яка була при ньому. Він обшукав потерпілого і з правої кишені куртки витяг мобільний телефон. Забравши мобільний телефон вони стали тікати, перебігли на іншу сторону вулиці, та стали бігти в напрямку центру міста. Коли забігли до двору першого багатоповерхового будинку він дістав викрадений у потерпілого мобільний телефон, показав його ОСОБА_4 при цьому витяг з телефону сім-картку і викинув її. Мобільний телефон залишився у нього. В послідуючому цей телефон вони продали знайомому ОСОБА_4 з м. Охтирка за 270 грн. Цими коштами в послідуючому розпорядилися на власний розсуд.

28.12.2010, він разом з ОСОБА_11 відпочивав барі «Мікс», де знаходилися приблизно до 2 години 29.12.2010. Після цього пішли до вул. ОСОБА_12, так як збиралися піти до бару «Гриль». По вул. К. Маркса спочатку йшли по правій стороні вулиці в напрямку до центру міста. Коли дійшли до будівлі «Укртелекому», то його увагу привернув чоловік, який йшов по тротуару на іншій стороні вулиці в зустрічному напрямку та розмовляв по мобільному телефону. По його ході він зрозумів, що чоловік перебуває в стані алкогольного спяніння. Він вирішив заволодіти його мобільним телефоном. Разом з ОСОБА_4 вони перейшли на другу сторону вулиці, там де йшов помічений ним чоловік. При цьому він говорив, що хоче забрати у чоловіка мобільний телефон. Йдучи по тротуару в зустрічному напрямку до чоловіка, який розмовляв по телефону він пришвидшив ходу, випередивши ОСОБА_4, і коли порівнявся з потерпілим, то наніс йому удар ліктем в обличчя, від чого цей чоловік впав. В цей час підійшов ОСОБА_4 і також наніс потерпілому декілька ударів по тулубу та в область голови. Коли чоловік лежав на землі, він наніс йому удар ногою в обличчя, але при цьому не втримався на ногах і сам впав також. При цьому у нього з кишені випав мобільний телефон. Він став його шукати та попросив ОСОБА_4 зателефонувати на його номер. Той зателефонував і він знайшов свій телефон під сумкою, яка була у потерпілого. Останній при цьому продовжував лежати на тротуарі. Знайшовши свій телефон, який він шукав присівши, став підніматися, і при цьому побачив телефон того чоловіка, якого вдарив. Він взяв цей телефон і разом з ОСОБА_4 вони побігли в сторону до пл.ОСОБА_10. Вони добігли до першого багатоповерхового будинку та забігли в двори, де він виявив, що немає його документів, які були у в кишені. Повернувшись на місце події і віднайшовши документи вони пішли в парк, де мобільний телефон сховали під ящик для сміття. Через деякий час вони розійшлися по домівках. По дорозі він зайшов до парку, де був захований телефон, забрав його і в послідуючому він знаходився у нього вдома, де був вилучений працівниками міліції. З вартістю телефонів він повністю згоден. У скоєному щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та пояснив, що 23.10.2010 року він разом з ОСОБА_5 близько 22 години, проходили по вул.Сумська м.Лебедин в напрямку до центру міста. Йшли по тротуару по лівій стороні від проїзної частини і побачили чоловіка який лежав біля тротуару. Вони вирішили заволодіти майном цього чоловіка. Він при цьому наблизився зі сторони тротуару, а ОСОБА_5 піднявся на камяну огорожу, яка знаходиться справа від тротуару. Коли вони стали його обшукувати, то чоловік став прокидатися, і він при цьому наніс йому два удари кулаком руки в груди, а ОСОБА_5 наніс три- чотири удари ногою по голові. При цьому у цього чоловіка з-під правої руки випав мобільний телефон, якого він забрав собі. Також крім того витягнув у цього чоловіка з-під куртки пачку цигарок марки «ОСОБА_10 біла», газову одноразову запальничку, та поліетиленовий пакуночок з риболовними гачками різного розміру, яка їх була кількість не знає. Забравши ці речі, вони пішли від цього чоловіка, який залишився лежати. Запальничку в подальшому викинули, цигарки розділили між собою. Гачки забрав собі ОСОБА_5, а у нього залишився мобільний телефон, SONY ERICSSON K-750і, але при цьому ОСОБА_5 не бачив, що він забрав телефон. Після цього вони пішли до центру міста, де розійшлися по домівках. Мобільний телефон він в послідуючому передав ОСОБА_3, так як той мав потребу в грошах в продавши телефон міг їх отримати. Звідки у нього цей телефон, він йому не говорив.

26.12.2010, близько 19 години, зустрівшись з ОСОБА_3 в парку по вул. К.Маркса м.Лебедин, пішли гуляти по місту, і при цьому вирішили сходити до бару «Чашка кави», який знаходиться по вул. Леніна. Вони вдвох пішли по вул. Леніна в напрямку до вказаного бару. Попереду них йшов хлопець, який розмовляв по мобільному телефону.Спочатку вони йшли по лівій стороні вулиці, а коли дійшли до бару «Мікс», то перейшли на праву сторону вулиці. На його запитання ОСОБА_3 відповів, що хоче забрати у хлопця телефон. Йдучи слідом за хлопцем вони продовжували вести між собою розмову. Неподалік від газозаправочної АЗС, мимо по проїзній частині проїхав автомобіль, який рухався в попутному напрямку. Рух автомобіля привернув його увагу, так як він рухався дуже швидко, і він оглянувся назад, поглянути чи немає там ще якогось автомобіля. Коли знову звернув увагу на тротуар, то побачив, що ОСОБА_3 знаходиться попереду від нього на відстані близько 10 метрів. Хлопець, який рухався попереду, в цей час падав на землю, а ОСОБА_3 знаходився біля нього. Він став підходити до них, і коли підходив то чув, що ОСОБА_3 наносив хлопцю, який лежав на землі, удари. Видно добре не було, але було чутно удари, приблизно 2-3 удари. Підійшовши він також наніс удар ногою по потерпілому. Той в цей час лежав на животі, руками прикриваючи голову і тримаючи руками сумку. Він запропонував ОСОБА_3 підти звідти і сам відійшов від потерпілого, який продовжував лежати. ОСОБА_3 також через деякий час відійшов від потерпілого і вони пішли в сторону центру міста, тобто у зворотному напрямку. Згодом ОСОБА_3 показував йому мобільний телефон, який, як він зрозумів, він забрав у того хлопця. Особисто він ніяких речей не брав. За два дні ОСОБА_3 спитав у нього чи не знає він покупця на мобільний телефон Самсунг, і він зателефонував своєму знайому ОСОБА_13, мешканцю м.Охтирка, якому і продали телефон за 270 грн. Виручені гроші витратили з ОСОБА_3 на власні потреби.

29.12.2011 він з ОСОБА_3 відпочивали в барі «Мікс»приблизно до 2 години, після чого вирішили сходити до бару «Гриль». Вони пішли вдвох по вул. К.Маркса, йшли по тротуару з правої сторони від проїзної частини по напрямку до пл. Інтернаціональна. Коли вони знаходилися біля будівлі «Укртелекома», то побачили, що по іншій стороні вулиці йде чоловік, який рухався в попутному з ними напрямку, та розмовляв по мобільному телефону. ОСОБА_3 запропонував забрати у того чоловіка мобільний телефон. Вони вдвох біля будівлі «Укрпошти»перейшли на ту сторону вулиці, по якій йшов чоловік та стали йти йому назустріч. Коли між ними була відстань близько 2 метрів, то ОСОБА_3 прискорився і наніс удар рукою цьому чоловікові в обличчя. Він наніс удар чоловікові ногою по його ногам. Потім ОСОБА_3 схопив потерпілого за одяг та повалив на землю і знову став наносити йому удари руками, нанісши не менше пяти їх. Затим ОСОБА_3 хотів нанести удар ногою, але не втримався і впав. Чоловік вже при цьому лежав. ОСОБА_3 піднявшись наніс чоловікові ще декілька ударів ногою, нанісши не менше двох ударів. Він також наніс удар ногою по тулубу чоловіка і відійшов десь за 2 метри. Потім ОСОБА_3 покликав його, він в цей час знаходився від них на відстані 2-3 метрів і стояв на тротуарі, а ОСОБА_3 та чоловік знаходилися на краю проїзної частини, і сказав, щоб він допоміг йому знайти мобільний телефон. Він став шукати мобільний телефон ОСОБА_3, при цьому зателефонувавши зі свого мобільного телефону на мобільний телефон ОСОБА_3, та знайшовши підняв його. Забравши телефон ОСОБА_3 він відбіг по тротуару в сторону пл. ОСОБА_10, приблизно до магазину «Нептун», та покликав ОСОБА_3, який підійшов швидким кроком. В цей час чоловік піднявся та став йти в їх сторону, при цьому ОСОБА_3 повернувся до цього чоловіка та ще наніс йому ще декілька ударів, скільки саме і чим він наніс удари він не бачив, так як було темно, але побачив, що чоловік упав. Після цього ОСОБА_3 став бігти до нього, а чоловік, піднявшись став бігти за ними та кричати, щоб вони повернули йому телефон. Вони втекли і коли вийшли на алею парку то біля центрального входу до будинку юнацької творчості ОСОБА_3 поклав телефон під урну для сміття, яка знаходиться зліва від входу. Через деякий час вони розійшлися по домівках По дорозі йому телефонував ОСОБА_3 і сказав, що забрав телефон, який залишив під урною для сміття. В подальшому при зустрічі говорив, що телефон знаходиться в надійному місці. З вартістю викраденого телефону він згоден. Вину свою визнає повністю, щиро розкаюється. Раніше давав покази в яких заперечував нанесення ударів потерпілим ОСОБА_8та ОСОБА_10, так як бажав зменшити відповідальність за вчинені неправомірні дії. На даний час усвідомлюючи свої покази стверджує те, що йдучи за потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 він усвідомлював, що будуть вчиняти злочинні дії, і приймав безпосередню участь у їх скоєнні.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та пояснив, що 23.10.2010 року він зі своїм знайомим ОСОБА_4 близько 22 години, проходили по вул.Сумська м.Лебедин в напрямку від центру міста де проводжали його знайому ОСОБА_14 додому. Коли вони підходили до стадіону, то побачили що на краю тротуару з правої сторони стоїть велосипед, а на галявині неподалік від нього лежав чоловік, ногами в сторону тротуару. Чоловік був в стані алкогольного спяніння та спав. Коли вони провели ОСОБА_14 і вже поверталися назад, то вирішили обшукати цього чоловіка, та забрати у нього які небудь цінні речі. Вони піднялися на камяну огорожу, яка знаходиться справа від тротуару. Коли вони стали його обшукувати, то чоловік став прокидатися, і він при цьому наніс йому три удари кулаком по голові, ОСОБА_4 наніс один удар ногою по голові. При цьому ОСОБА_4 витягнув у цього чоловіка з-під куртки пачку цигарок марки «ОСОБА_10 біла», газову одноразову запальничку, та поліетиленовий пакуночок з риболовними гачками різного розміру, яка їх була кількість не знає. Забравши ці речі, вони пішли від цього чоловіка, який залишився лежати. Запальничку в подальшому викинули, цигарки розділили між собою. Гачки забрав собі. Після цього вони пішли до центру міста, де розійшлися по домівках. Гачки в подальшому віддав ОСОБА_15, своєму знайомому, який цікавиться риболовлею. Про те, що при цьому ОСОБА_4 забрав у чоловіка мобільний телефон не знав, так як не бачив його. Про те, що ОСОБА_4 забрав телефон дізнався вже лише від працівників міліції. Вину свою визнає повністю, щиро розкаюється.

Крім визнання своєї вини підсудними, їх вина в повному обсязі стверджується показами потерпілих, свідків, іншими доказами по справі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 26.12.2010 року близько 19.40 год. він вийшов з дому і пішки через місто пішов до свого дядька ОСОБА_16, який мешкає на вул.Погранична, Йшов він через центр міста до магазину «Книголюб», далі йшов по правій стороні вул. Леніна по пішохідній доріжці. З центру місстьа за ним йшли двоє хлопців, але він не звертав на них уваги. Десь о 20.10 год-20.20 год. перейшов за перехрестя, що веде до РЕСу, пройшов кілька метрів і відчув-удар по голові і наступний по нозі ззаду, від чого впав на землю. На нього напали двоє невідомих хлопців, які йшли за ним від центру міста. Внаслідок цих ударів він впав на лівий бік. Коли лежав йому продовжували наносити удари і він відчував, що удари наносять два чоловіки. Удари приходились по рукам та голові, оскільки він руками закривав голову. В сумі ударів було нанесено близько восьми. Потім один з хлопців витяг з бокової кишені його куртки мобільний телефон «Самсунг»і обидва облишивши його побігли вбік центру міста. Сумку, яку він ніс на плечі ці хлопці не чіпали. Коли було вже не видно цих хлопців то він повернувся і пішов вище по вул. Леніна до дядька. По дорозі йому більше ніхто не зустрічався. Візуально впізнати даних хлопців не зможе.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що 29.12.2010 року близько 2 години він ішов по вул. К.Маркса м.Лебедин по тротуару в напрямку до центру міста по лівій стороні вулиці по напрямку його руху. В цей час на мобільний телефон йому зателефонував знайомий і йдучи він розмовляв з ним по телефону. Він побачив, що від магазину «Хома» назустріч йшли два хлопці, обидва віком до 25 років, худорлявої статури, одягнуті були в темний одяг. На них не звертав особливої уваги, а коли вони знаходилися від нього на відстані близько 5 метрів, то вони стали бігти, але це також не привернуло його особливої уваги. Коли вони порівнялися з ним, то один з цих хлопців наніс йому удар кулаком в обличчя, і від даного удару він упав. Після того як він упав, цей хлопець став наносити йому удари ногами по різним частинам тіла, в грудну клітину та по ногам. Всього було нанесено 4-5 ударів. В обличчя більше ударів наносили. Коли він впав, то лежав на спині, головою в напрямку до проїзної частини. Той хлопець, який наносив удари знаходився від нього з лівої сторони. Коли він впав, то у нього з руки випав мобільний телефон марки SONY ERICSSON, який він тримав в правій руці. Він впав праворуч від нього і лежав на відстані приблизно метра від нього. Коли один з хлопців продовжував наносити удари, то другий в цей час підняв його мобільний телефон, після чого перший хлопець припинив бити і вони стали бігти в напрямку до пл. ОСОБА_10. Він піднявся та став бігти слідом за ними та вимагати, щоб вони повернули мобільний телефон. При цьому один з цих хлопців повернувся назад і знову наніс удар кулаком в обличчя від якого він знову впав. Коли він знову піднявся, то цих хлопців вже не побачив. На даний час телефон йому повернутий.

З показів потерпілого ОСОБА_6, даних ним на досудовому слідстві ( а.с.33 т.2) вбачається, 23.10.2010, на протязі дня знаходився на риболовлі на р.Псел. Перебуваючи на риболовлі познайомився з чоловіками, які також перебували на риболовлі, як їх звати не знає, так як раніше з ними не був знайомий. З ними ж він і повернувся до м.Лебедин, після чого разом пили пиво біля магазину «Жар-птиця», який розташований на розі вул. Леніна та пл.ОСОБА_10, після чого він пішов додому. У нього був з собою велосипед, на якому він їздив на риболовлю, але при цьому вів його в руках. Додому йшов по вул. Сумська, вже був темний час доби, але яка котра година вказати не може. Коли пройшов будинок райдержадміністрації та наближався до стадіону, при цьому йшов по тротуару по правій стороні вулиці, побачив, що в зустрічному мені напрямку йшли які два чоловіки, які пройшли мимо мене. На них особливої уваги не звертав. Що відбувалося далі не памятаю, так як втратив свідомість і прийшов в себе, вже коли перебував в лікарні. Вже потім з'ясувалося, що у нього зник мобільний телефон SONY ERICSSON K-750і, пачка цигарок «Ватра Преміум- класична», газова запальничка, а також пакетик з рибальськими гачками, всього гачків було 50 штук, гачки були № 4. За тим фактом, що він перебував в лікарні проводилася перевірка, але при проведенні перевірки він вказав, що впав і отримав тілесні ушкодження сам, так як не памятав обставин, при яких їх отримав. Про те, що у нього зникли вказані вище належні йому речі не вказував, так як вважав, що їх загубив. Як йому стало відомо на даний час відносно нього було вчинено грабіж, при якому було викрадене вказане вище належне йомуно, і даний злочин вчинили ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Про це йому стало відомо від працівників міліції, і що у вказаних осіб було вилучено належний мені мобільний телефон. На даний час ніяких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, всі завдані збитки відшкодовано в повному обсязі і тому до суду з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди звертатися не бажає.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що наприкінці жовтня 2010 року , точної дати не памятає, ОСОБА_5 віддав йому невеликий поліетиленовий пакунок з риболовними гачками, номерів гачків не знає. Точну кількість гачків вказати не може. Звідки ОСОБА_5 взяв гачки той йому не говорив, а він сам цим питанням не цікавився. Про те, що дані гачки були викрадені дізнався лише від працівників міліції.

З показів свідка ОСОБА_17 даних ним на досудовому слідстві ( а.с. 36-037 т. 2) вбачається , 28.12.2010 йому на мобільний телефон, якого він брав у використання у свого дядька, користуючись SIM карткою № НОМЕР_1, зателефонував ОСОБА_4 та запитав у нього чи потрібен йому мобільний телефон бувший у вжитку, на що він відповів, що потрібен, і вони домовилися, що він придбає мобільний телефон за 270 гривень. Як йому пояснив ОСОБА_4 мобільний телефон був марки SAMSUNG Е-830. ОСОБА_4 попрохав його, щоб він передав йому гроші маршрутним таксі, а телефон він йому передасть 28.12.2010 після отримання грошей. Гроші він передав в пакеті через водія автобуса «Ікарус», який слідував маршрутом «Донецьк Лебедин», який повинен був прибути в м.Лебедин о 18.40. Телефон він отримав також як передачу автобусом о 19.30. Телефон був в конверті. Отримавши телефон він вставив у нього свою SIM картку. Телефон був розряджений, без карти памяті та SIM картки. В телефоні був пошкоджений екран. Що телефон був викрадений він не знав і ОСОБА_4 про це йому нічого не говорив.

З показів свідка ОСОБА_18. М. даним ним на досудовому слідстві ( а.с. 41 т. 2) вбачається, що наприкінці грудня 2010 року, 29 чи 30 числа, точно не памятає, в магазині «Торнадо», який знаходиться на пл. Інтернаціональна м. Лебедин, де продажем телефонів займається ОСОБА_19 придбав мобільний телефон SONY ERICSSON K-750і за 350 гривень. На початку січня 2011 року від працівника міліції йому стало відомо, що цей телефон є викраденим. Після цього даний мобільний телефон він добровільно видав працівникам міліції в присутності понятих.

З протоколу явки з повинною ( а.с. 11 т. 2) вбачається, що підсудній ОСОБА_3 06.01.2011 року вказав, що 26 грудня 2010 року близько 20 години разом з ОСОБА_4 на вул.Леніна в м. Лебедині скоїли напад на невідомого хлопця та завдавши йому декілька ударів заволоділи його мобільним телефоном марки «Самсунг», який в подальшому продали.

З протоколу явки з повинною ( а.с. 12 т. 2) вбачається, що підсудній ОСОБА_3 06.01.2011 року вказав, що в ніч з 28 на 29 грудня 2010 року разом з ОСОБА_4 в центрі м. Лебедин, біля приміщення «Укртелекому»скоїли напад на невідомого хлопця та завдавши йому декілька ударів заволоділи його мобільним телефоном марки «Соні Еріксон».

З протоколу явки з повинною ( а.с. 13, 14 т. 2) вбачається, що підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 10.01.2011 року вказали, що 23 жовтня 2010 року разом на вул. Сумській м. Лебедин, біля стадіону безпричинно нанесли побої невідомому чоловіку та заволоділи його деякими речами, в тому числі ОСОБА_4 особисто заволодів мобільним телефоном «Соні Еріксон».

З протоколу добровільної видачі ( а.с. 22 т. 2) вбачається, що 10.01.2011 року ОСОБА_20 було видано мобільний телефон «Соні Еріксон», придбаний ним за 350 грн в ОСОБА_19

З акту добровільної видачі від 05.01.2011 року ( а.с. 39 т. 2) вбачається, що ОСОБА_13 видано мобільний телефон «Самсунг»Е 830, придбаний ним у ОСОБА_4

З протоколу добровільної видачі ( а.с. 82 т.2) вбачається, що 20.01.2011 року ОСОБА_21 видано мобільний телефон «Соні Еріксон», який він отримав від ОСОБА_3

З матеріалів товарознавчих експертиз № 313 від 29.12.2010, № 241 від 10.02.2011, №15 від 12.02.2011( а.с. 116-118,126-127,135-143 т. 2) вбачається вартість викраденого у ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 майна.

З висновку судово медичної експертизи № 12 від 21.01.2011( а.с. 91 т. 2) вбачається, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження класифікуються як легкі тілесні ушкодження.

З висновку судово медичної експертизи № 11 від 21.01.2011 ( а.с. 100 т. 2) вбачається, що виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження класифікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя

З висновку судово медичної експертизи № 13 від 21.01.2011( а.с. 108 т. 2) вбачається, що виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження класифікуються як легкі тілесні ушкодження.

З протоколів відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису від 06.01.2011року ( а.с. 46-48, 53-55 т. 2) вбачається. що підсудний ОСОБА_3 на місці пояснив, про обставини заволодіння мобільним телефоном у ОСОБА_8та ОСОБА_10 і ці його покази аналогічні показам даними ним в судовому засіданні.

З протоколів відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису від 11.01.2011року ( а.с. 59-61,65-67 т. 2) вбачається. що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен зокрема) на місці пояснили, про обставини заволодіння мобільним телефоном та іншим майном потерпілого ОСОБА_6 і ці їй покази аналогічні показам даними ними в судовому засіданні.

Сукупність всіх зібраних по справі доказів свідчить про те, що підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст.. 186 ч2 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд також кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу ( розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд також кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу ( розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся.

Враховуючи наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілих, повне відшкодування спричинених збитків, позитивні характеристики по місцю праці, проживання та проходження строкової військової служби, суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але застосувавши ст.. 69 КК України визначити це покарання нижче від найнижчої межі, встановлених санкціями статей за вчинені злочини.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного додаткове покарання у вигляді конфіскації 1\2 частини належного йому майна.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити тримання під вартою.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся.

Враховуючи наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілих, повне відшкодування спричинених збитків, позитивні характеристики по місцю навчання та проживання, те, що підсудний є неповнолітнім, суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але застосувавши ст.. 69 КК України визначити це покарання нижче від найнижчої межі, встановлених санкціями статей за вчинені злочини. При цьому суд дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання вважає можливим застосувавши ст.75 та 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, без конфіскації належного йому майна.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_5. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся.

Враховуючи наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілих, повне відшкодування спричинених збитків, позитивні характеристики по місцю навчання та проживання, те, що підсудний є неповнолітнім, суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але застосувавши ст.. 69 КК України визначити це покарання нижче від найнижчої межі, встановлених санкцією статті за даний злочин. При цьому суд дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання вважає можливим застосувавши ст.75 та 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає можливим прийняти відмову прокурора від позову про стягнення з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 коштів витрачених держаною на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні в сумі 1045, 36 грн., в звязку з добровільним відшкодуванням шкоди, оскільки така відмова не суперечить інтересам сторін та закону.

Судові витрати по справі в сумі 877 грн. витрачених на проведення судово- товарознавчої експертизи суд вважає необхідним стягнути з підсудних на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області порівну, в долевому порядку, а в разі відсутності у неповнолітніх підсудних коштів або майна достатнього для відшкодування цих витрат, відшкодування покласти на їх батьків.

Речові докази по справі мобільний телефон «Самсунг»Е 830, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_22, мобільний телефон «Соні Еріксон», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6, мобільний телефон «Самсунг»Е 830, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10, суд вважає повернути останнім за належністю.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 323-324 КПК України

П р и г о в о р и в:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

За ч. 2 ст. 187 КК України, застосувавши ст.. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна;

За ч. 2 ст. 186 КК України, застосувавши ст.. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 11 січня 2011 року.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

За ч. 2 ст. 187 КК України, застосувавши ст.. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;

За ч. 2 ст. 186 КК України, застосувавши ст.. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом часткового складання при значених покарань остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Застосувавши ст.. 75 та 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання по цьому закону, застосувавши ст.. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Застосувавши ст.. 75 та 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засуджених на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області судові витрати витрачені на проведення судово- товарознавчої експертизи в сумі 877 грн. в долевому порядку, тобто з засудженого ОСОБА_3 310 грн., з засудженого ОСОБА_4 438 грн., з засудженого ОСОБА_5 129 грн., а в разі відсутності у неповнолітніх засуджених коштів або майна достатнього для відшкодування цих коштів, ,ці кошти відшкодовуються в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі їх батьками ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25.

Речові докази по справі мобільний телефон «Самсунг»Е 830, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_22, мобільний телефон «Соні Еріксон», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6, мобільний телефон «Самсунг»Е 830, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10, вважати повернутими останнім за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення , а засудженим ОСОБА_3 з моменту вручення копії вироку через Лебединський районний суд.

Суддя

ОСОБА_26