Вирок № 44583330, 28.03.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-17/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2011 Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

при секретарі Вєчканова С. В.,

за участю: прокурора - Радковського В.П.

захисника адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Лебединi справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого: 6 листопада 2007 року Лебединським районним судом Сумської області по ч.1 ст.122, ст. 69 КК України до 1000 гривень штрафу; 27 жовтня 2009 р. Лебединським районним судом Сумської області по ч.3 ст. 185, ст.69, ст.75, ст. 76 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

по ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 6 жовтня 2010 року о 8 годині 30 хвилин перебуваючи в будинку нежилого господарства по провулку Глинки №18 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області, переслідуючи злочинні мотиви на вбивство неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яку він запросив до подвіря вказаного господарства, а в подальшому схопив та заніс до приміщення будинку, в одній з кімнат якого поклав ОСОБА_5 животом на ліжко і звязав їй руки. Після чого ОСОБА_4 з метою заподіяння смерті ОСОБА_5 та вбивства останньої заклеїв їй руки за спиною та рот широкою липкою стрічкою та накинувши мотузку на шию ОСОБА_5 під нижню щелепу, і тримаючи за кожен з кінців мотузки лівою та правою рукою, почав душити останню близько двох хвилин при цьому натягуючи мотузку до себе, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_5 в результаті здавлення органів шиї при задушенні. Після цього він поклав труп ОСОБА_5 на віз, який був запряжений конем, відвіз до яру в с. Межиріч Лебединського району Сумської області де закопав.

Крім того, 22 жовтня 2010 року близько 20 години ОСОБА_4, умисно, таємно, у відсутності сторонніх осіб, ігноруючи та зневажаючи встановлені в суспільстві права та свободи людини, з метою незаконного позбавлення волі та викрадення неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проник до огородженого з усіх боків подвіря господарства, розташованого по вул. Лебединська №31 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області, і пройшов до тильної сторони будинку, де став чекати на ОСОБА_3 В той час неповнолітня ОСОБА_3 вийшла з будинку та пішла до туалету, який розташований з лівої тильної сторони будинку. Коли ОСОБА_3 вийшла з туалету та проходила біля лівої бокової стіни будинку ОСОБА_4 підійшов позаду ОСОБА_3 і застосував до неї фізичне насильство, яке виразилося у тому, що ОСОБА_4 закрив ОСОБА_3 рота рукою та приставив предмет схожий на ніж до горла останньої, нічого не кажучи, повів її до паркану, який розташований з тильної сторони будинку висотою 1 м. де звязав очі та рот ОСОБА_3 матерією схожою на трикотажний светр, чим позбавив можливості бачити, та позбавив свободи та волі переміщення. Після цього ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_3, пересадив останню через паркан та взявши за руку повів її по ґрунтовій дорозі та по лузі до не жилого господарства, розташованого по провулку Учнівський №1 в с. Токарі Лебединського району Сумської області. Після чого, ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку вказаного не жилого господарства, яке частково огороджено парканом, через вікно, яке розташоване з лівої фронтальної сторони будинку, пересадив ОСОБА_3 до приміщення будинку та в подальшому в одній з кімнат посадив останню на диван і за допомогою мотузки звязав руки та ноги ОСОБА_3, чим спричинив їй фізичні страждання і утримував в умовах, які позбавляли ОСОБА_3 зору, просторової орієнтації, необхідності свіжого повітря та позбавив останню свободи переміщення і можливості вільно залишити вказаний будинок. 23 жовтня 2010 р. близько 5 години ОСОБА_3, скориставшись відсутністю ОСОБА_4 в приміщенні вказаного будинку, розвязала свої руки та ноги і знявши повязку з очей та роту втекла з будинку.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав повністю, але суду пояснив, що він 4 жовтня 2010 року в с. Межиріч зустрів ОСОБА_5 та попросив, щоб вона помирила його з ОСОБА_3, на що вона не погодилася та почала його ображати. Вона говорила, що знайде своїй сестрі кращого хлопця ніж він. Розгнівавшись на її вчинок, він схопив її, завів до будинку нежилого господарства, який розташований по пров. Глинки, 18 та, положивши її животом на ліжко, почав душити і запитувати у неї, що він такого для неї зробив, на що вона відповідала кричачи, що він не достойний ОСОБА_3. Неподалік від нього лежала мотузка, він її взяв та накинув на шию ОСОБА_5 та почав душити, щоб її злякати. Коли він прийшов до тями, вона вже не дихала. ОСОБА_6 він положив на віз та вивіз до лісу, де закопав та повернувся додому. 22 жовтня 2010 року він з с. Токарі, Лебединського р-ну, Сумської обл., пішов до с. Межиріч, щоб порозмовляти з своєю колишньою дівчиною - ОСОБА_3 та повернути її назад. Коли він телефонував до неї, вона не відповідала на його дзвінки і він пішов до неї додому та почав чекати, переховуючись у дворі. Через деякий час, вона вийшла у двір з хати та пішла до туалету, де він її забрав та повів до с. Токарі і завів до нежилої хати. Вона попросила у нього води, а перед цим він їй звязав руки і ноги. Коли він повернувся до хати з водою, її вже не було вона втекла. Також ОСОБА_4 суду повідомив, що ОСОБА_5 він знав близько двох з половиною років, вони познайомилися з нею в с. Межиріч. З ОСОБА_5 були в нормальних стосунках. Він був одягнений в чорну куртку, джинсовий піджак, джинси та кросівки чорного кольору. ОСОБА_6 була одягнена в спортивний костюм рожевого кольору і взута в кросівки. Спочатку він з нею розмовляв нормально, а потім вона почала кричати. З ОСОБА_3 раніше співмешкав, а потім вони посварилися та розійшлися. В інтимний звязок з ОСОБА_5 вступити не намагався. Не зважаючи на його погрози, вона продовжувала кричати, що він з ОСОБА_3 не буде, вона цього просто не допустить. Мотузка довжиною була близько 1 м. Перед цим, він перевозив речі і тією мотузкою, напевно, було щось звязано. Він накинув мотузку їй на шию тоді, коли вже були звязані руки. Липкою стрічкою заклеїв їй рота, щоб вона не кричала. Він її не бив. Коли накидав мотузку на шию, рот у неї був не заклеєний. Задушив її відразу. Скільки часу її душив не памятає, приблизно 2 хв. Душив її на ліжку. Мотузка була накинута в один раз, кругом шиї. Потерпіла лежала на животі. Він підійшов ззаду та накинув мотузку на шию. Не памятає, чи намагалася вона вирватися. Руки були звязані липкою стрічкою. Він одночасно замотував руки і рота. Вона пробула в будинку близько 20 хв. Мотузку кинув на підводу. Кінь був брата. В той день він у брата брав коня, бо перевозив речі з с. Межиріч до с. Токарі. ОСОБА_6 , щоб не було видно, він накрив бадиллям з буряків. На відстані 3-4 кілометрів від них, знаходився яр. Коли він її віз, його ніхто не бачив. У віз він кинув всі її речі, а також зошит ОСОБА_3, який лежав на полу у хаті. Щоб закопати ОСОБА_5, він взяв з двору лопату. Яму викопав з 1,5 метра глибиною та поклав її обличчям в низ. Ноги у неї не були звязані. Після того як її прикопав, то до ями ще вкинув кросівки, штани та мобільний телефон, після того поїхав додому. Приїхавши додому, розпріг коня та пустив його пастися.

22 жовтня 2010 року він прийшов у с. Межиріч близько 19.00 год. та відразу пішов до домогосподарства, яке розташоване по пров. Глинки №18, де колись проживав з ОСОБА_3. Але там нікого не було і він пішов до неї додому. Він хотів з ОСОБА_3 порозмовляти та зясувати чому вона пішла від нього. Цього дня у нього не було телефону, він їй не телефонував. На вулиці було темно. ОСОБА_7 проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, він був раніше в цьому господарстві. ОСОБА_7 не хотіла із ним зустрічатися і розмовляти, тому він її вистерігав. Він стояв за хатою коли вона вийшла до туалету. Якби вона в цей час не вийшла, то він б розвернувся та пішов вже додому. На вулиці нікого не було. Рота їй закрив рукою та говорив їй, щоб вона пішла з ним та порозмовляли. Ножа у нього не було. Він їй приставив до горла суху рибину тараньку, щоб налякати. Рибину підставив ззаду до горла, щоб вона пішла з ним. Коли вів її до с. Токарі, мовчали всю дорогу, він лише курив. З с. Межиріч до с. Токарі вони з нею йшли близько 1 год. Він її вів за руку, за яку саме не памятає. Обличчя у неї було не закрите. Руки не були зв'язані, рот був відкритий. Коли він її вів, то за горло не тримав. Прийшовши до с. Токарі, він розбив у будинку шибку і відкрив вікно, пересадив ОСОБА_3 та переліз сам. Будинок був порожній, у ньому ніхто не жив.

Будинок належав одному з його родичів, який помер. Коли він заводив її до будинку, вона не була звязаною, з нею не розмовляв. Вона попросила води, він звязав їй руки і ноги та пішов з банкою по воду. Близько 22.00 год. повернувся назад з водою, та побачив що дівчина втекла. В будинку залишилася його куртка. Рота й очі він їй не завязував.

Допитавши підсудного, свідків, дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України, наступними доказами:

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 22 жовтня 2010 року увечері вона вийшла до туалету. Повертаючись назад до хати, до неї ззаду підійшов чоловік, закрив їй рота рукою та притулив щось до горла, що саме не знає, але на дотик було воно холодним. Повів її до паркану, пересадив через нього та закрив їй очі якоюсь ганчіркою, взяв її за руку та повів, куди саме не знала. За яку саме руку він її взяв, не памятає. Коли йшли, то він дуже багато разів курив. Вони десь повернули, що їй по обличчю вдарила гілляка та проходили через міст, який вона відчула по крокам. Вони підійшли до якогось будинку і він почав відкривати замок, але потім розбив вікно та пересадив її через нього до будинку, а потім переліз сам. Чоловік курив ще у будинку, а потім кудись вийшов. Повернувшись до будинку, він звязав її і знову кудись вийшов. Того разу вона намагалася втекти і намагалася себе розвязати, що у неї вдалося. Розвязавши руки та ноги, вона перелізла через вікно та втекла. З підсудним вони раніше співмешкали і у неї були з ним нормальні відносини. Потерпіла також суду повідомила, що відразу вона не впізнала підсудного. Коли він щось притулив до горла, то нічого не говорив. Рук він спочатку не звязував, рота їй закрив рукою. Вона не розуміла куди вони йдуть. Йшли близько півтори години, він тримав її за руку. Вона дізналася що це ОСОБА_4 тоді, коли побачила його куртку. Дорогою він до неї не розмовляв, не відкривав їй очей. Вона чула, як він лазив біля замка та вибив вікно. У будинку вона перебувала близько 2 год. Води у нього не просила. Коли виходив в другий раз з будинку, то звязав її. Спершу звязав мотузкою руки, а потім ноги. Вона нащупала стіл, на якому лежав якийсь предмет, та розрізала ним мотузку. Чим були завязані очі не памятає. Коли вона побачила санаторій «Токарі», то відразу зрозуміла, що знаходиться у с. Токарі. Увімкнувши мобільний телефон, вона зателефонувала батькові та попросила, щоб він приїхав та забрав її додому. До міліції вона звернулася 23 жовтня 2010 року. Працівники міліції показали куртку і вона впізнала її та повідомила, що вона належить ОСОБА_4 Цю куртку підсудний колись порвав і вона йому власноруч її зашивала, ще тоді, коли вони разом проживали.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 6 жовтня 2010 року він дізнався, що його дочка ОСОБА_6 зникла, де вона була ніхто не знав. 22 жовтня 2010 року його дочка ОСОБА_7 пішла до туалету та зникла. Він її шукав, але її ніде не було, телефон був вимкненим. 23 жовтня 2010 року близько 5 години ранку до нього зателефонувала ОСОБА_3 та злякано попросила, щоб він її забрав з с. Токарі. Він взяв велосипеда та поїхав по неї.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що зранку 6 жовтня 2010 року його онука ОСОБА_5 поспішала, одяглася в робочий одяг і пішла на роботу до цегляного заводу, і з того дня її не стало. Пройшло чотири дні вона не поверталася і вони кинулися її шукати, але її ніде не знайшли. 22 жовтня 2010 року о 19 годині ввечері він і дружина попоралися і пішли дивитись телевізор, під час перегляду ОСОБА_3 пішла до туалету. Вони чекали її до півночі, але вона не поверталася. Хто викрав ОСОБА_3 не знає, але з її розповіді відомо, що у неї лице було накрите якоюсь ганчіркою, і що її вели в с. Токарі. Прийшла вона додому ранком 23 жовтня 2010 року о 5 год. 15 хв., вона не була побита, але на її нозі був кусок мотузки . Шинкаренко і ОСОБА_3 співмешкали, жили гарно, а потім за 2 місяці до цього він почав пити і у них були сварки, він ОСОБА_3 бив. Потім вона забрала свої речі і пішла від нього і з того часу вони не жили разом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона була присутня коли працівники міліції робили обшук на горищі. Коли вони зайшли в будинок то знайшли особисті речі і забрали їх , як речові докази. Також була присутня, коли ОСОБА_3 оглядала три куртки і вона впізнала одну куртку із трьох, яку носив ОСОБА_4, а впізнала по зашитій кишені та блискавці.

Свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що був присутній в сільській раді, коли ОСОБА_3 оглядала три куртки. Оглянувши куртки ОСОБА_3 впізнала одну, чорного кольору, курточку вона впізнала по кишені та по блискавці.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила в листопаді 2010 року ОСОБА_4 приїхав в с. Токарі, коли вони з ОСОБА_3 розійшлися. Він рвався до неї миритися, але його ніхто не пускав до неї. Він просив її повернутися.

З протоколу огляду місця події від 23 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 14-33) вбачається, що оглядом будинку в с. Токарі по вул. Учнівській 1 встановлено, що у будинку вибите скло, замок на дверях не пошкоджений, в кімнаті будинку виявлена пачка від цигарок та шматки мотузки, на ліжку виявлена куртка чорного кольору, біля ліжка ніж. Також під час огляду вилучені сліди пальців рук які, відповідно до висновку судово-дактилоскопічної експертизи №76 від 18 грудня 2010 року (т. 2 а.с. 219-228) залишені на підвіконні кімнати №1 вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_4, на скляній банці ємністю 3 л. великим пальцем правої руки ОСОБА_4, на стакані великим пальцем лівої руки ОСОБА_4 Протоколом огляду місця події господарства по вул. Лебединській с. Межиріч Лебединського району Сумської області, від 23 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 34-39), встановлено, що у зазначеному господарстві неподалік від вбиральні та біля тильної сторони будинку виявлені сліди чоловічого взуття. Вилучений слід згідно висновку судово-трасологічної експертизи №71 від 13 грудня 2010 року (т. 2 а.с. 233-241) залишений підошвою кросівка з таким же типом рельєфного малюнку як і на підошві кросівка на праву ногу, вилученого у ОСОБА_4 згідно з протоколом виїмки від 26 жовтня 2010 року (т.1. а.с.220).

З протоколу предявлення предметів для впізнання від 23 жовтня 2010 року (т.1 а.с. 40-41) вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала куртку, яка була вилучена під час огляду місця події 23 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 14-33) в с. Токарі по вул. Учнівській 1, як куртку ОСОБА_4 Зазначеними доказами стверджені покази стосовно обставин вчинення викрадення, повідомлені потерпілою ОСОБА_3 у судовому засіданні.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25 жовтня 2010 року з використанням відеозапису та участю ОСОБА_4 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області (т.3 а.с. 21-39), який був досліджений у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 розповів як він 22 жовтня 2010 року викрав ОСОБА_3 з господарства по вул. Лебединська №31 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області та розповів і показав як він 6 жовтня 2010 р. в нежилому господарстві по провулку Глинки №18 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області вбив ОСОБА_5, труп якої в подальшому закопав в яру в с. Межиріч Лебединського району Сумської області. Крім того в ході даної слідчої дії в яру було відкопано місце, на яке вказав ОСОБА_4 як на те, де він закопав труп ОСОБА_5, і при відкопуванні вказаного місця було виявлено труп останньої.

З висновку судово-медичної експертизи № 101 від 25 листопада 2010 року (т.2 а.с. 204-206) вбачається, що на трупі ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді дрібноцяткових крововиливів темно-червоного кольору на лівій та правій бокових поверхнях шиї, на площі розмірами зліва 4х5 см., справа 3х1,5 см., які відносно живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному звязку зі смертю. Смерть ОСОБА_5 настала в результаті здавлення органів шиї при задушенні. Також висновком встановлено, що потерпіла, після заподіяння їй тілесних ушкоджень, не могла робити будь-які самостійні, цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, вчиняти опір тощо), тілесні ушкодження в ділянці шиї, тобто тілесних ушкоджень які б свідчили про боротьбу чи самозахист під час експертизи не виявлено.

Дослідженим у судовому засіданні протоколом огляду трупу ОСОБА_5 від 25 жовтня 2010 р. (т.1 а.с. 21-39) встановлено, що з трупу ОСОБА_5 було вилучено її верхній одяг, також відібрано зразки волосся, піднігтьовий вміст, мазок на марлю з піхви, липку стрічку, зразки волосся на липкій стрічці, плетеної мотузки синього кольору, зразки волосся на мотузці.

З висновку судово-імунологічної експертизи № 613 від 24 листопада 2010 року (т.2 а.с.76-78) вбачається, що на липкій прозорій стрічці, яку було виявлено та вилучено під час огляду трупу ОСОБА_5 25 жовтня 2010 року в приміщенні моргу Лебединської ЦРЛ знайдено кров людини, походження якої можливе від потерпілої ОСОБА_5 та в цих слідах не виключено домішку крові від ОСОБА_4

З висновку судово-імунологічної експертизи №612 від 24 листопада 2010 року (т. 2 а.с. 90-92) вбачається, що до якої на двох із трьох відтинках мотузки, яку було виявлено та вилучено під час огляду трупу ОСОБА_5 25 жовтня 2010 року в приміщенні моргу Лебединської ЦРЛ знайдено кров людини, походження якої можливе від потерпілої ОСОБА_5 та в цих слідах не виключено домішку крові від ОСОБА_4

З висновку стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатрічної експертизи (т. 3 а.с. 54-56) вбачається, що ОСОБА_4 здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення він у стані патологічного афекту не перебував, умов для виникнення фізіологічного афекту у ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого правопорушення не було. Вказаний висновок експертизи будь-яких сумнівів в об'єктивності не викликає, оскільки він зроблений на підставі дослідження всіх даних про особу ОСОБА_4

Суд критично відноситься до показів ОСОБА_4, в частині відсутності умислу на позбавлення життя ОСОБА_5, та вважає за неможливе покладення їх у основу вироку, так як його покази не відповідають встановленим обєктивним даним у справі, а також не відповідають цілеспрямованим діям ОСОБА_4 направленим на вбивство ОСОБА_5, а саме діям направленими на запобігання опору потерпілої та послідуючим приховуванням злочину.

Також суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення по ч. 2 ст. 146 КК України кваліфікуючі ознаки - незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів та вчинене способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки під час судового слідства не було доведено корисливих мотивів, а також створення реальної загрози загибелі або спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, небезпечних для здоровя. Проте суд доходить висновку про наявність кваліфікуючої ознаки - незаконне позбавлення волі або викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, оскільки потерпіла ОСОБА_3 утримувалась в будинку із звязаними руками та ногами, що спричиняло потерпілій сильного фізичного болю та створювало виснажливі умови.

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши докази у справі, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та вважає за необхідне вчинені ним дії кваліфікувати по ч.1 ст.115 КК України, так як він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Крім того, суд вважає за необхідне вчинені ОСОБА_4 дії кваліфікувати по ч. 2 ст.146 КК України, так як він вчинив незаконне позбавлення волі або викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань.

При обранні підсудному ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, посередню характеристику з місця проживання, часткове визнання вини.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання, повязане з позбавленням волі, так як його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.

Суд вважає необхідним на підставі ч. 1 ст.71 КК України частково приєднати підсудному ОСОБА_4 не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 27 жовтня 2009 року у виді позбавлення волі строком на шість місяців.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде доцільною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Мiру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 суд вважає за необхідне залишити попередню тримання під вартою.

Крім того суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення 5215 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, підлягає задоволенню в сумі так як в судовому засіданні було встановлено, що діями підсудного ОСОБА_4 спричинені матеріальні збитки в сумі 5215 грн. повязані з похованням ОСОБА_5, які документально підтверджені, а тому в силу ст. 22, 1166 ЦК України матеріальні збитки підлягають відшкодуванню особою яка їх заподіяла, крім того діями підсудного була спричинена моральна шкода повязана зі вчиненням відносно його дочки злочину та позбавлення її життя, порушенням у звязку з цим нормального способу життя та спілкування із оточуючими, тому вимоги повинні бути задоволені в силу ст.ст. 23, 1167 ЦК України, а також тому, що вказана сума буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

Також суд вважає, що цивільний позов законного представника потерплої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення 50000 грн. моральної шкоди підлягає, задоволенню так як в судовому засіданні було встановлено, що діями підсудного ОСОБА_4 була спричинена моральна шкода неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 повязана із вчиненням відносно неї злочину, порушенням нормального способу життя, навчання та спілкування із оточуючими, спричинення болю та страждань, тому вимоги повинні бути задоволені в силу ст.ст. 23, 1167 ЦК України, а також тому, що вказана сума буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у справі витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 644 грн. 40 коп. та за проведення судово-трасологічної експертизи в сумі 644 грн. 40 коп.

Крім того, суд вважає за необхідне речові докази у справі: сліди рук, сліди пальців рук, виріз з дверної коробки, 3 відколи деревини, сірники та коробку з сірників, мікрочастки на прозорій дактоплівці, шматок мотузки з тканини, чотири відрізки мотузки типу шпагат, пачку від цигарок «Золоте руно», недопалок цигарки, гіпсовий відливок сліду взуття, волосся, піднігтьовий вміст, мазок, зразок марлі, липку стрічку, зразки волосся на липкій стрічці, мотузку синього кольору, зразки волосся на мотузці, змив та мазок з статевого члену, волосся, підногтьовий вміст, контрольні зразки марлі, зразки крові та слини ОСОБА_4, що зберігаються в камері схову Лебединського МВ ВС України в Сумській області знищити; жіночу шапку, розчіску, труси, фотокартку, сім карту, зубну щітку, навісний замок, куртку з плащової тканини, кухонний ніж, кросівки рожевого кольору, спортивні брюки з залишками липкої стрічки, жіночій обруч, телефон C230»з сім картою, зошит з записами, спортивну куртку рожевого кольору, светр синього кольору, светр синього кольору, светр світло синього кольору, шарф, бюстгальтер, джинсові штани синього кольору, джинсовий піджак синього кольору, светр синього кольору, футболку світлого кольору, труси, шкарпетки темного кольору, кросівки чорного кольору, що зберігаються в камері схову Лебединського МВ ВС України в Сумській області повернути власникам.

На пiдставi наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 2 ст.146 КК України і призначити покарання :

- по ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на тринадцять років;

- по ч. 2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням визначити покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.

Застосувавши ч. 1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати шість місяців позбавлення волі, невідбутих ОСОБА_4 по вироку Лебединського районного суду від 27 жовтня 2009 року та остаточно за сукупністю вироків визначити покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років шість місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Міру покарання ОСОБА_4 рахувати з 25 жовтня 2010 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, що проживає вул. Лебединська 29 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області 5215 грн. - на відшкодування матеріальної шкоди, 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, всього стягнувши 55215 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, що проживає вул. Лебединська 29 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 судові витрати - за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 644 грн. 40 коп. та за проведення судово-трасологічної експертизи в сумі 644 грн. 40 коп., всього стягнувши 1288 грн.80 коп.

Речові докази у справі: сліди рук, сліди пальців рук, виріз з дверної коробки, 3 відколи деревини, сірники та коробку з сірників, мікрочастки на прозорій дактоплівці, шматок мотузки з тканини, чотири відрізки мотузки типу шпагат, пачку від цигарок «Золоте руно», недопалок цигарки, гіпсовий відливок сліду взуття, волосся, піднігтьовий вміст, мазок, зразок марлі, липку стрічку, зразки волосся на липкій стрічці, мотузку синього кольору, зразки волосся на мотузці, змив та мазок з статевого члену, волосся, підногтьовий вміст, контрольні зразки марлі, зразки крові та слини ОСОБА_4, що зберігаються в камері схову Лебединського МВ ВС України в Сумській області знищити; жіночу шапку, розчіску, труси, фотокартку, сім карту, зубну щітку, навісний замок, куртку з плащової тканини, кухонний ніж, кросівки рожевого кольору, спортивні брюки з залишками липкої стрічки, жіночій обруч, телефон sung C230»з сім картою, зошит з записами, спортивну куртку рожевого кольору, светр синього кольору, светр синього кольору, светр світло синього кольору, шарф, бюстгальтер, джинсові штани синього кольору, джинсовий піджак синього кольору, светр синього кольору, футболку світлого кольору, труси, шкарпетки темного кольору, кросівки чорного кольору, що зберігаються в камері схову Лебединського МВ ВС України в Сумській області повернути власникам.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк, але з часу отримання копії вироку через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя:

ОСОБА_12