Вирок № 44582722, 21.02.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-47/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Подопригори Л. І.

при секретарі Лєсна Н. В.,

з участю прокурора Радковського В.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого-,

за ч.2 ст. 296 КК України,

В с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 31.10.2010 року близько 3 год. 00 хв. разом з особами,що перебували в нетверезому стані, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, біля магазину «Едельвейс»по вул. Будильській в м. Лебедині зупинили автомобіль «Таксі»в якому їхав потерпілий ОСОБА_2 Підсудний, та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи разом, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинили сварку з потерпілим, який сидів на передньому сидінні автомобіля, в ході якої особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_2, після чого підсудний та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, витягли потерпілого з автомашини і підсудний умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс один удар кулаком по голові потерпілому, від якого той впав на землю. В подальшому підсудний та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, нанесли декілька ударів по тулубу ОСОБА_2, заподіявши тим самим йому тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово медичної експертизи № 15 від 20.01.2011 року, класифікуються як легкі тілесні ушкоджння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що близько 02 години 31.10.2010 року він повертався додому по місцю проживання своєї матері, коли зателефонував його знайомий Олександр, і попрохав його підійти до «Мікс клубу», на що він погодився. За 15 хвилин він прийшов до «Міксклубу»де Олександр повідомив, що його кума Миколу побили невідомі особи та вказав на невідомого йому чоловіка, який в той час сідав до машини «таксі», як на такого, який з невідомими особами побив Миколу. Після чого вони втрьох сіли в машину «таксі»та поїхали за машиною в якій сидів чоловік на якого вказав Олександр. В той час коли вони їхали за автомобілем, то він впізнав автомобіль свого знайомого таксиста, та зателефонував йому і попросив зупинитися, не пояснюючи нічого. Біля магазину «Едельвейс», що на вул. Будильська, м. Лебедин таксі зупинилось. Вони також зупинились і вийшли з машини. Затим він разом з Олександром підійшли до переднього пасажирського сидіння автомобіля на якому сидів потерпілий. Він відчинив двері та попросив пасажира вийти з машини, але останній відмовився. Після чого Олександр наніс потерпілому два удари кулаком по обличчю. Затим вони вдвох витягли потерпілого з машини і він наніс один удар кулаком в область лівого вуха, від якого потерпілий впав на землю. Затим він разом з Олександром нанесли ще декілька ударів потерпілому в різні частини тулуба. Їхня суперечка та бійка тривала близько 10 хвилин. Затим вони залишили потерпілого. Вину свою визнає повністю, в скоєному розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного дійшов до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає можливим обрати підсудному покарання у вигляді обмеження волі, але при цьому дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лебединської державної адміністрації про відшкодування витрат понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1176,08 грн. суд вважає підлягає задоволенню.В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Лебединської ЦРЛ з 31.10.2010 року по 10.11.2010 року і на його лікування були затрачені вказані кошти. Відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування особи , потерпілої від злочину підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин в розмірі фактичних витрат.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 299, 323-324 КПК України ,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на два роки. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від покарання з випробуванням терміном на один рік. Застосувавши п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого на користь Лебединської районної державної адміністрації рахунок 31417544700214 ОКПО 23636456 МФО 837013 код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження»в ГУДКУ у Сумській області витрати затрачені на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 1176,08 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської оласті протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя

ОСОБА_3