Рішення № 445809, 30.01.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.07 Справа № 15/19

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Щедре літо», м. Луганськ

про стягнення 238 грн. 48 коп.

За участю:

прокурора –не прибув;

представників сторін:

від позивача –Аксьонова О.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт по довіреності № 01-03-30/2121а від 04.05.06.;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: прокурором заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 238 грн. 48 коп. по договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на правах оренди) від 05.03.1996р №1358.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та поверталися до суду підприємством поштового зв’язку з поміткою про відсутність за зазначеною адресою.

При цьому слід відзначити, що інформаційним листом вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228, визначено, зокрема наступне. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п. можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Між виконавчим комітетом Луганської міської ради та відповідачем у справі 05.03.1996р. укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на правах оренди) від 05.03.1996р. №1358. Державна реєстрація договору здійснена 12.03.1996р. Земельна ділянка, що є об’єктом оренди за вказаним договором виділена в натурі.

За даним договором відповідачеві було надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0331 га за адресою: м. Луганськ, кв. Молодіжний, №5, під розміщення тарного складу.

Відповідно до п.п. 2.1. договору орендна плата сплачується в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.12.2004р. по справі №17/79пд вказаний договір розірвано.

Через невиконання зобов’язань по сплаті орендної плати за період землекористування з 01.10.2004р. по 24.12.2004р. за відповідачем на момент прийняття даного судового рішення обліковується заборгованість у сумі 238 грн. 48 коп.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язання по сплаті орендної плати прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи прокурора та позивача і надані докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р. та застосовується до тих прав та обов’язків що виникли та продовжують існувати після набрання законної сили, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

У зв’язку з тим, що обов’язок відповідача за вказаними правовідносинами по сплаті грошових коштів за заявлений період виник після 01.01.2004р., до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.п. «в»п.1. ст. 96 Земельного кодексу України та положень договору, орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату у встановленому договором порядку та розмірі.

Факт наявності боргу –несплати відповідачем орендної плати за вказаний період, підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів перерахування орендної плати не надав.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача до держбюджету України підлягають стягненню судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, із змінами внесеними Законом України від 22 вересня 2005 року N 2900-IV, накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Щедре літо», м. Луганськ, кв. Молодіжний, б. 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13397524, на користь:

- Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14 борг з орендної плати за землю у сумі 238 грн. 48 коп. Наказ видати позивачу.

- державного бюджету України на рахунок 31111095600006, банк УДК у Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. видати наказ ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська;

- Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30.01.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко