Постанова № 4458082, 17.08.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-5827/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача - Перепелятнікової Т.Б. (дов. №5 від 12.01.2009 р.)

представника відповідача - Борівець І.Б. (дов. №9420/48/10-0 від 21.05.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до ДПІ у м. Львові про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення , -

Встановив:

ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ умісті Львові про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2008 року за № 342301/1/17179 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за лютий 2007 р. - 3 676,53 грн. та за квітень 2007 р. - 36 071,41 грн.  

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив позовні вимоги і просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На підставі виїзної планової документальної перевірки Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 рік був винесений Акт за № 70/23-2/07985602 від 17.07.2008 року. На підставі даного Акту винесене податкове повідомлення - рішення від 18.07.2008р. за № 000342301/0/12989.

З оспорюваним податковим повідомленням - рішенням адміністрація ДП "Львівський БТРЗ" не погодилась і надіслала в порядку адміністративного оскарження державній податковій інспекції у місті Львові скаргу на предмет визнання вищезгаданого податкового повідомлення - рішення недійсним (нечинним). 31.07.2008р. ДПІ у місті Львові винесло рішення № 13708/10/25-005/176 про продовження розгляду первинної скарги. 22.09.2008року було винесене рішення № 17004/10/25-005/176 про результати розгляду первинної скарги, у якій ДП "Львівський БТРЗ" відмовлено Одночасно з відповіддю на скаргу винесено податкове повідомлення - рішення від 17.06.2008р. № 152301/1/11055.

Скориставшись своїм законним правом та відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" платник податків з урахуванням строків давності має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь - який момент після отримання відповідного податкового повідомлення" і не оскаржувати дане податкове повідомлення - рішення в порядку наступної черговості, а звернутися безпосередньо в Господарський суд України.

Так відповідно до результатів виїзної планової документальної перевірки встановлено, що ДП "Львівський БТРЗ" включено в податковий кредит січня 2007 року податок на додану вартість на суму 3 676,53грн по податковій накладній виписаній ТзОВ "Оріон" від 25.01.2007 року № 19 на суму 22059,18грн., в тому числі сума ПДВ - 3 676,53грн. за фрези.

ДП "Львівський БТРЗ" у січні 2007 року, згідно банківських платіжних документів, проведено оплату ТзОВ "Оріон" та відповідно включено суму ПДВ - 3 676,53грн. у рядок 3 "Розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2007 року" і відповідно у рядок 25 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте ДПІ у місті Львові при проведенні зустрічної перевірки ТзОВ "Оріон" по взаємовідносинах з ДП "Львівський БТРЗ" було встановлено, що провіряєме підприємство не є виробником продукції. Продукція придбана у ПП "Галактикулпостач" та ПП "Промагростиль", які в свою чергу придбали її у ТзОВ "Інжиром ЛТД" та ТзОВ КП "Олива". Слід зауважити, що при взаємовідносинах Постачальника з ДП "Львівський БТРЗ" (тобто ТзОВ "Оріон") з установами, які виявлялись другою, третьою ... ланкою, проводилась оплата за товар з обов'язковим включенням в ціну товару податку на додану вартість як самим постачальником так і наступними ланками з постачання реалізованої продукції.

Що стосується наступного оспорюваного періоду, то встановлено, що до складу податкового кредиту березня 2007 року підприємство включило податок на додану вартість в сумі 22 023,28 грн. по податкових накладних виписаних ТзОВ "Оріон":

-  від 28.03.2007 року № 131 на загальну суму 9567,64грн., в тому числі сума ПДВ - 1594,61грн. за інструменти;

-  від 28.03.2007 року № 132 на загальну суму 45059,20 грн. в тому числі ПДВ - 7509,87 грн. за інструменти;

-  від 29.03.2007 року № 140 на загальну суму 9386,40 грн., в тому числі ПДВ - 1564,40 грн. за інструменти

-  від 29.03.2007 року № 143 на загальну суму 19458,00 грн, в тому числі сума ПДВ - 3243,00 грн за інструменти;

-  від 23.09.2007 року №142 на загальну суму 24668,40 грн. в тому числі сума ПДВ - 4111,40 грн, за інструменти;

-  від 29.03.2007 року № 141 на загальну суму 24000,00 грн, в тому сума ПДВ - 4000,00 грн. за інструменти.

Всього сума ПДВ 22023,28 грн. В ході перевірки встановлено наступних посередників: ПП "Промагростиль", ТзОВ "Бізнес - Престиж ЛТД".

Також підприємством на підставі податкових накладних за № 2203/1 від 22.03.2007року, вартість 15504,00грн., сума ПДВ 2584,00грн., та № 2203/2 від 22.03.2007року, вартість 18784,80грн., сума ПДВ 3130,80грн. на підставі банківських платіжних документів була проведена проплата ТзОВ "Будхім Україна " на загальну суму 34288,80грн., в тому числі ПДВ 5714,80грн та відповідно включено суму ПДВ 5714,80грн. підприємством в рядок 3 "Розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2007 року" відповідно у рядок 25 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню. В ході перевірки з боку ДПІ міста Львова не встановлюється юридичне місцезнаходження ТзОВ "Будхім Україна". Та сума ПДВ 8333,33грн., згідно податкових накладних виписаних ПП "Тронекс" за № 17 від 22.03.2007р. на суму 30000,00грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00грн., та № 16 від 22.03.2007р. на суму 20000,00грн., в т.ч. ПДВ 3333,30грн., що на даний момент також перевіряється органами державної податкової інспекції міста Львова.

Слід також зауважити, що всі необхідні документи були своєчасно подані до Державної податкової інспекції м. Львова. На підставі поданих ДП "ЛБТРЗ" документів щодо здійснення купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, працівниками ДПІ у м. Львові проведені позапланові документальні перевірки фінансово - господарської діяльності ДП "ЛБТРЗ" за вказані вище періоди з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, про що складений відповідний Акт, а саме № 70/23-2/07985602 від 17.07.2008р. та винесене податкове повідомлення - рішення № 342301/1/17179 від 25.09.2008р.

У даному Акті податковий інспектор - ревізор зазначає, що виявлено в діяльності ДП "Львівський БТРЗ" порушення вимог п. 1.3, п. 1.7, п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), з чим погодитись неможливо.

На підставі ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" :

Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість ;

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену згідно з дотриманням вимог чинного законодавства;

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках . оригінал податкової накладної надаються покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг);

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку у порядку передбаченому у Законі України "Про податок на додану вартість"

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги, на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком , а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата , яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці , або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодування з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку із будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Підпункт 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону зазначає, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вищенаведене підтверджує, що покупець та продавець товару мають самостійні відносини з бюджетом із цього виду податку, оскільки купують товари із врахуванням цього податку, тому вони мають самостійне зобов'язання по сплаті даного виду податку та самостійне право на відшкодування його з бюджету на засадах, що встановлені чинним законодавством України. Адже, якщо розібратися по суті, то як покупця стосується те, розрахувався (надмірно сплатив) за своїми зобов'язаннями продавець з бюджетом чи ні? Згідно чинного законодавства - абсолютно ніяк. Якщо безпосередньо сам постачальник продукції або треті особи, в яких було придбано цю продукцію, не розрахувалися щодо ПДВ з бюджетом, то це тільки їх приховані від оподаткування доходи або недоїмка з цього податку. Але аж ніяк недоїмка чи не доходи ДП "Львівський БТРЗ". В Основному Законі України - Конституції написано, що "кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом" (ст. 67).

Тобто якщо постачальник або третя особа зобов'язані були нараховувати і сплачувати "свій" ПДВ до бюджету, то це саме їх індивідуальний обов'язок. Крім того, у тій же Конституції сказано: "Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" (ст. 19). Тож Основним Законом України регламентовані і права органів ДПС: вони не можуть вимагати від одного платника сплати податків, у тому числі й ПДВ, за іншого платника податків. Про це вказано і в ст. 9 Закону України від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування".  

Свою позицію податкові органи мотивують, ще й тим, що законодавцем чітко не передбачено , що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного Бюджету, що випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Держбюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9Бюджетного Кодексу України). А також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ "зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем". Те, що податок у такій ситуації надійшов до бюджету вже не один раз, податківцями не враховується. Таке трактування суперечить змісту п п. 7.2.3 ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого "податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках". Тобто у продавця податкове зобов'язання виникає незалежно від того, чи отримав він оплату за здійснену господарську операцію. Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 цієї статті передбачено, що " датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти-дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої-дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку". Таким чином , виникненню податкового зобов'язання у продавця відповідає виникнення права покупця на податковий кредит.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" та " Про систему оподаткування" та інше чинне законодавство України пов'язують між собою сплату покупцем податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. При цьому право на відшкодування такого ПДВ виникає при фактичній сплаті такого податку покупцем, однак несплата такого податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та належну йому суму бюджетного відшкодування.

Наведені норми чинного податкового законодавства нерозривно пов'язують між собою сплату покупцем податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. При цьому право на відшкодування такого ПДВ дійсно виникає лише при фактичній сплаті такого податку покупцем, однак несплата такого податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та належну йому суму бюджетного відшкодування.

Всі вище пойменовані вимоги з боку ДП " Львівський БТРЗ " були виконані.  

Відповідно до підпункту 7.4. "Податковий кредит" вищезгаданого закону, чітко вказуються випадки, коли підприємство має право на податковий кредит, а коли навпаки:

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-  придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку;

-   придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із всього наведеного випливає, що ДП "Львівський БТРЗ" не вчинив порушення чинного законодавства стосовно включення певних сум до складу податкового кредиту, оскільки мав усі необхідні підстави для здійснення такого включення, а саме: податкова накладна отримана від Продавця в результаті факту придбання товару (робіт, послуг); всі необхідні товари придбані для використання у господарській діяльності підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягаєть до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 18, 19, 24, 71-86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 25.09.2008 р. №342301/1/17179 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі: за лютий 2007 р. - 3676,53 грн., за квітень 2007 р. - 36071,41 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" 3,40 грн. державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя   Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 21.08.2009 р.