Рішення № 44579, 21.07.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2006 р.

Справа № 11/2766

За позовом Шепетівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Шепетівка

до Шепетівська центральна района лікарня м. Шепетівка

про стягнення 37522,15 грн.

Суддя Радченя Д.І.

Представники:

від позивача – Гурський С.П. –представник за довіреністю

від відповідача – Мудрик І.В. –представник за довіреністю №775 від 14.06.2006р.

Позивач –Шепетівське підприємство водопровідно-каналізаційне господарство м. Шепетівка, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Шепетівської центральної районної лікарні м. Шепетівка на свою користь заборгованості в розмірі 37 522, 15 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.02.2005р договору про подачу з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальних каналізацій, за №13 та угоди про реструктуризацію боргу №13/1 від 15.12.2003р.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2006 року порушено провадження у справі № 11/2766.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнають. Свої заперечення він спростовує тим, що позовна заява складена з порушенням матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню з тих підстав, що позивачем не було вжито положення про досудове врегулювання спору. Окрім цього як стверджує відповідач, договір №13 від 01.02.2005р. втратив свою чинність на підставі заяви відповідача про його розірвання. 16.02.2006р.позивачем надано відповідачу для підписання договір в новій редакції, який містить інші показники об’єму води в м3 за місяць і який відповідачем залишений без підписання.

По справі оголошувалася перерва для прийняття рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

15.12.2003р. між сторонами укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за наданні послуги з водопостачання та водовідведення, №13/1, яким відповідачу надано розстрочку у погашенні заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, що утворилася станом на 01.12.2003р. на суму 280 158, 55 грн. терміном на 5 років з 01.01.2004р. до 31.12.2008р.

01 лютого 2005 року між сторонами по справі, укладено договір про подачу з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальних каналізацій, за №13.

Відповідно п. 1.2 даного договору, позивач зобов’язався забезпечувати відповідача питною водою до місця приєднання останнього в міську комунальну водопровідну мережу в об’ємі 8280 куб.м. на місяць, а також приймати стічні води в міську комунальну каналізацію і очищати їх на очисних спорудах в об’ємі 8280 куб. м. на місяць і підтримувати в місцях приєднання абонента до комунального водопроводу тиск не менше 10 м. вод. ст.. У разі наявності водолічильників –розрахунок проводиться згідно показників.

Згідно розділу 4 договору, розрахунки за використану воду та прийнятті стоки від абонента здійснюються згідно з главою 12 Правил та чинним Законодавством України, затвердженими тарифами, які можуть змінюватися протягом року, якщо змінюються умови господарювання з причин, незалежних від водоканалу. Абонент зобов’язується проводити оплату за наданні послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок водоканалу протягом 10 днів з дня одержання рахунку (не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем).

Згідно п. 4.8 договору, договір вважається продовженим на наступний рік якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна з сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення. Договір може бути розірваним за згодою сторін. Розірвання договору за вимогою однієї сторони дозволяється у разі письмового попередження іншої сторони за три місяці.

В процесі розгляду справи відповідачем надано суду в оригіналі лист –звернення до позивача від 30.12.2005р. №20/1694, про підписання нового договору в зв’язку з закінченням терміну дії договору №13 від 01.02.2005р.

У відповідь відповідачу надано проект договору в новій редакції з внесеними змінами щодо об’єму надання послуг з постачання води та приймання стічних вод, який відповідачем залишений без підписання.

В зв’язку з цим позивачем продовжено надання послуг за умовами договору №13 від 01.02.2005 року, підтвердженням чого є виставленні на оплату рахунки.

Однак виставлені позивачем рахунок №13 від 13.02.2006р. на суму 33 649, 31 грн., з яких 28 980,00 грн. сума основного боргу та 4669,31 грн. борг по угоді про реструктуризацію заборгованості від 15.12.2003р. №13/1, відповідачем оплачений в сумі 4 669, 31 грн.; рахунок №13 від 27.03.2006р. на суму 33 649,31 грн., з яких 28 980,00 грн. сума основного боргу та 4669,31 грн. борг по угоді про реструктуризацію заборгованості від 15.12.2003р. №13/1, оплачений в сумі 37 614,81 грн. –в тому числі погашення заборгованості за лютий; рахунок №13 від 25.04.2006р. на суму 33 649, 31 грн., з яких 28 980,00 грн. сума основного боргу та 4669,31 грн. борг по угоді про реструктуризацію заборгованості від 15.12.2003р. №13/1, оплачений в сумі 21 141, 66 грн. Таким чином станом на 01.05.2006р. за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 37 522, 15 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про подачу з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальних каналізацій, за №13 від 01.02.2005р. та угоди про реструктуризацію боргу №13/1 від 15.12.2003р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Заперечення відповідача що договір №13 від 01.02.2005р. втратив свою чинність на підставі заяви відповідача про його розірвання є безпідставним та судом до уваги не приймається, оскільки згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона оговору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до ст. 10 ГПК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути поданні на вирішення господарського суду.

Оскільки звернення відповідача до суду про розірвання договору №13 від 01.02.2005р. не було, даний договір вважається продовженим на новий термін.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Шепетівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Шепетівка підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов Шепетівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Шепетівка до Шепетівської центральної районної лікарні (ЦРЛ) м. Шепетівка про стягнення 37 522 грн. 15 коп. задоволити.

Стягнути з Шепетівської центральної районної лікарні (ЦРЛ) м. Шепетівка, вул.. В. Котика, 85 (код ЗКПО 02004812) на користь Шепетівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Шепетівка, вул.. Некрасова, 127 (код 02092503) заборгованість в розмірі 37 522, 15 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 375, 22 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя