Постанова № 4457891, 12.01.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №2а-7398/08

12 січня 2009 року  

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

з участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - старший державний податковий інспектор (довіреність за №65/10 від 19.05.2008 року),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові матеріали адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробничої фірми (надалі ТзОВ НВФ) «Вікос» про застосування арешту коштів , -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Франківському районі м.Львова звернулася до адміністративного суду із позовом про застосування арешту коштів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків ТзОВ НВФ «Вікос».

Підставами подання є відмова відповідача допустити працівників позивача до проведення позапланової документальної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просить їх задоволити з вищевикладених мотивів.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №4393539, а тому справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України на основі наявних доказів.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ТзОВ НВФ «Вікос» зареєстровано 18.02.1993 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідач взятий на облік платника податків 15.04.1993 року, що підтверджується довідкою позивача за №1519 від 07.07.2005 року.

У відповідності до вимог підп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

В матеріалах справи наявне рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку активів платника податків за №26967/10/24-041 від 13.11.2008 року, згідно якого прийнято рішення про звернення до суду із заявою про застосування умовного адміністративний арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків строком на 3168 годин (132 дні).

Адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 згаданого пункту Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, і за обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

В матеріалах справи наявні подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 12.11.2008 року за №9204/26-90, постанова про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 16.10.2008 року, наказ від 28.10.2008 року за №627 про проведення виїзної позапланової перевірки, направлення за №23-2/922 від 29.10.2008 року, акт за №60 від 30.10.2008 року про відмову від допуску до перевірки та надання документів, акт про відмову від допуску до перевірки від 30.10.2008 року, акти обстеження юридичної адреси платника від 29.10.2008 року та від 30.10.2008 року, які в своїй сукупності вказують на те, що відповідачем не було надано можливості органу державної податкової служби провести документальну перевірку, за наявності законних підстав для проведення такої, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до підп.9.3.3 п.9.3 ст.9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Згідно вимог підп.9.3.9. п.9.3 ст.9 цього закону, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

 Враховуючи викладені обставини матеріалами справи підтверджуються обставини та наявні підстави для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків - відповідача.

За таких обставин, уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а тому підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить покладати на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

1. 1. Позов задовольнити.

2. 2. Застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробничої фірми «Вікос» (код ЄДРПОУ 19326342), що знаходиться за юридичною адресою м.Львів, вул.Горбачевського, 24, фактична адреса - м.Львів, пл.Міцкевича, 8, за №2600411114 (українська гривня), №2600411114 (долар США) в ЛОД «Райфайзен Банк «Аваль», м.Львів, МФО - 325570; №2600628070 (українська гривня), №2600628070 (долар США) у ВАТ «Селянський КБ «Дністер», м.Львів; №2600240000924 (українська гривня), №2600240000924 (долар США) у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», м.Львів; №26001000141082 (українська гривня) у ВАТ «Універсалбанк», м.Львів; №26006066012001 (українська гривня), №26006066012001 (долар США), №26006066012001 (євро) у ВАТ «Сведбанк», м.Київ, на термін 3168 годин (132 дні).

3. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. 4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.Мартинюк