Вирок № 44578623, 20.06.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-115/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Подопригори Л. І.

при секретарі Лєсна Н. В.,

з участю прокурора Радковського В.П.

потерпілої ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 28.02.2001 року за ч. 3 ст. 81 КК України ( в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна; 23.07.2003 року за ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі; 02.11.2006 року за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 1 рік; 30.01.2007 року за ч. 3 ст.186, ч.3 ст.309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 21.05.2007 року за ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі; 18.02.2010 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки,-

За ч. 1 ст. 296 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, військовозобовязаного, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8 при в/ч А 1552, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

за ч. 1 ст.186 КК України ,

В с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 05 лютого 2011 року у період з 19 год. 40 хв. до 20 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, прийшов до господарства ОСОБА_4, розташованого по вул.. Радянська, 23 с. Камяне Лебединського району, де умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та з метою самореалізації, нехтуючи нормами поведінки в суспільстві, в присутності сторонніх громадян, виражаючись брутальною лайкою на адресу ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5, умисно з хуліганських спонукань стукав впродовж тривалого часу у вікна та двері будинку, чим порушив спокій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Затим продовжуючи діяти з особливою зухвалістю та з хуліганських спонукань безпричинно, продовжуючи стукати у вікна будинку вибив скло у вікні веранди будинку розміром 68,5х26 см., товщиною 3мм, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 42 від 30.03.2011 року 20 грн., чим завдав ОСОБА_4 майнової

Підсудний ОСОБА_3 25.04.2010, близько 12.10 год. перебуваючи на промисловому ринку м.Лебедин, розташованого по пл. Інтернаціональна, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, відкрито, в присутності сторонніх громадян, викрав чоловічу куртку, яка знаходилася на торговому місці №18, та належить ОСОБА_1, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 101 від 10.05.2010 року 250 грн. Незважаючи на вимоги власниці повернути викрадене, покинув місце злочину. Тим самим ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди. Викраденим майном ОСОБА_3, розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та пояснив, 05.02.2011 року протягом дня він разом зі знайомими вживали спиртні напої. Після 17 години разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішив поїхати у с. Камяне до матері, щоб там продовжити вживати спиртне. Близько 19 години ОСОБА_9 привіз їх в село. Для того щоб потрапити до його додому автомобілем треба було піднятися на затяжну гору, але було слизько і машина забуксувала. Впродовж хвилин 20-30 вони намагалися заїхати на гору, хлопці штовхали автомобіль, але це їм не вдалося. Він вирішив піти покликати на допомогу і спустився вниз. По дорозі згадав, що поруч є господарство ОСОБА_4, яка йому не дала у борг на початку лютого спиртного. Він згадав це ,та вирішив зайти вирішити це питання. Він стукав у хвіртку, але ніхто не відчинив, потім відчинив хвіртку зайшов у двір та став стукати у вікна та двері, щоб вийшли господарі. Ніхто не виходив хвилин 15, з ним говорили через вікно. Його це обурювало ще більше і він став вимагати і стукати, щоб вони вийшли на вулицю. Підійшли хлопці і просили його припинити ці дії, але він не відреагував на це. Господар також говорив, щоб він вийшов з двору, але він не йшов, потім стукаючи у двері послизнувся і вдарився головою у вікно зліва від дверей, у нього стала текти кров і він спустився з порогу у двір. Через кілька хвилин вийшов господар із сокирою. Продовжуючи з ним сваритися він залишив господарство. Свою вину визнає повністю, щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав повністю і пояснив, 25.04.2010 року я зі своїм знайомим ОСОБА_2 та знайомим на імя ОСОБА_6, близько 12 години йшли до нього додому та при цьому вибрали шлях через промисловий ринок м.Лебедин. Коли йшли по промисловому ринку, то він зупинився з тильної сторони однієї з палаток. Роман та Артем при цьому пішли дещо вперед. Він зняв одну з курток, які висіли з тильної сторони палатки, куртка була коричневого кольору з хутром та пішов слідом за ними до виходу з ринку. Чи бачив хтось, що він брав куртку, сказати не може, так як цього не помітив. Коли йшли до виходу з ринку, то він почув, що позаду кричить жінка, але не звернув на це уваги. Де в цей час подівся ОСОБА_6 не бачив. Він та ОСОБА_2 вийшли з ринку, По дорозі зайшли в господарство, де проживає сімя брата ОСОБА_2. Там він залишив куртку. При цьому він нічого не говорив про її походження. Свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнаю повністю, щиро розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи підсудних дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна ( грабіж).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний раніше судимий, Злочин скоїв в стані алкогольного спяніння, а також те, що вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, думку потерпілих.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді арешту.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також суд вважає необхідним в порядку ст.. 71 КК України частково приєднати 1 рік 7 місяців позбавлення волі не відбутих підсудним по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 18 лютого 2010 року .

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним змінити на взяття під варту з зали суду.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, думку потерпілої, характеристику по місцю проживання..

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але дійшовши до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, вважає можливим застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі витрачені на проведення судово- товарознавчої експертизи в сумі 375,60 грн., суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_3 на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області.

Речові докази по справі чоловічу куртку, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 суд вважає необхідним повернути їй за належністю.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 299, 323-324 КПК України ,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 296 та призначити покарання за цим законом у вигляді арешту строком шість місяців.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю даного вироку та вироку Лебединського райсуду Сумської області від 10 лютого 2010 року, шляхом часткового приєднання покарань, з урахуванням вимог ст.. 72 КК України, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки один місяць.

Міру запобіжного заходу змінити на тримання під вартою, взявши під варту з зали суду.

Міру покарання рахувати з 20 червня 2011 року.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області судові витрати витрачені на проведення судово- товарознавчої експертизи в сумі 375,60 грн.

Речові докази по справі чоловічу куртку, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 вважати повернутими їй за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту оголошення, а засудженим ОСОБА_2 з часу вручення копії вироку через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя

ОСОБА_10