Ухвала суду № 44571224, 02.06.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Прокопенка О.Б., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-реставраційна будівельно-виробнича компанія «Укрреставрація» (далі - Товариство) до ДПІ про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 грудня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за касаційною скаргою ДПІ про перегляд постанови Оружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ 14 травня 2015 року подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 18 березня 2015 року (справа № К/800/61411/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірили доводи заяви і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із зіставлення висновків, наведених в ухвалі апеляційного адміністративного суду, з якими погодився касаційний суд у рішенні, про перегляд якого подано заяву, з висновками рішення, на яке робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що кожний з цих висновків базується на конкретних фактичних обставинах, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, в першому з цих рішень були визнані як такі, що документально підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку віднести суми податку до податкового кредиту, а в другому - як такі, що не давали для цього підстав.

З викладеного можна підсумувати, що заява не містить обґрунтування про наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що зумовлює перегляд справи Верховним Судом України.

Автор заяви посилається також на пункт 5 частини першої статті 237 КАС як на ще одну підставу перегляду оскарженого рішення.

Ця стаття викладена в новій редакції згідно із Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), якою до підстав перегляду віднесено невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої статті 237 КАС).

Закон № 192-VIII набрав чинності 28 березня 2015 року, тому перегляду з встановленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС підстави підлягають лише ті рішення суду касаційної інстанції, які ухвалені ним після набрання чинності цим Законом, тобто після 28 березня 2015 року.

Оскаржене рішення ухвалено до названої дати.

З викладеного випливає, що заява ДПІ є необґрунтованою і такою, що не містить необхідної для допуску справи до провадження Верховного Суду України підстави.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-реставраційна будівельно-виробнича компанія «Укрреставрація» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.А. Коротких

О.Б.Прокопенко