Рішення № 44568194, 28.05.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5332/15-ц

Провадження №2/521/3247/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2015р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідач) про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 2013 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №10 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №7170/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі «Золотий». Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_1 у банківському металі Золото (надалі - «банківський метал», загальною вагою 450,00 грам або 14,47 тройських унцій металу на строк з 16.08.2013 року по 16.02.2015 рік. Банк нараховує і виплачує позивачу проценти у банківському металі за ставкою 2,50% річних.

27.08.2013 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №2 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №3770/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі «Золотий». Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_2 у банківському металі Золото (надалі - «Банківський метал», загальною вагою 150,00 грам або 4,82 тройських унцій металу на строк з 27.08.2013 року по 27.02.2015 року. Банк нараховує і виплачує клієнту проценти у банківському металі за ставкою 2,50% річних.

03.09.2013 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №7601/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі «Золотий». Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_3 у банківському металі «Золотий» (надалі - «Банківський метал», загальною вагою 50,00 грам або 1,61 тройських унцій металу на строк з 03.09.2013 року по 03.03.2015 року. Банк нараховує і виплачує клієнту проценти у банківському металі за ставкою 2,50% річних.

06.01.2015 року між ним та АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір - заява №328823/114059/1-15 «Класік» на 1 міс в іноземній валюті. Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_5 у сумі 908,13 доларів США на строк с 06.01.2015 року по 06.02.2015 рік на умовах договору. Банк нараховує і виплачує позивачу проценти за ставкою 10,00%.

13.01.2015 року між ним та АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір № 328823/116868/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США. Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_4 у сумі 1029,08 на строк с 13.01.2015 року по 13.04.2015 року на умовах Договору. В договорі зазначена можливість закінчувати строк договору кожні 7 діб клієнтом без втрат, крім цього, банк нараховує і виплачує клієнту проценти за ставкою від 8,2% до 10% пропорційно змінюючись кожних сім діб.

В березні 2015 року за його заявою депозити по договорам п.1. та п.2 були зараховані до відділення №4. Відповідно до договору відповідач був зобов'язаний на вимогу позивача повернути вклад і суму нарахованих процентів за період користування ним позивачу, в день, наступний за останнім днем строку внеску. Після спливу строку договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути суму внеску та нараховані за користування ним проценти, але йому було відмовлено у поверненні суми внеску та процентів. Відповідач сплатив лише проценти по 3-м договорам по п.п.1-3. Відповідачем не було здійснено повернення депозиту разом з сумою нарахованих за користування ним процентів позивачеві. Таким чином, відповідач продовжував, і на день подачі цієї позовної заяви продовжує користуватися грошовими коштами, що були внесені позивачем як депозит. Оскільки відповідач, всупереч волі позивача, продовжує користування депозитом, то до такого користування мають застосовуватися положення депозитного договору, зокрема у визначенні річної відсоткової ставки на суму депозиту. Відповідно до договорів по п.п.1-3 розмір процентної ставки становить 2,5% річних, також по Договору по п.4 розмір процентної ставки становить 10% річних. Борг банку по п.п.1-3 складається з суми Внеску (650,00 грам Банківського металу Золото), та 2,5% річних від простроченої суми внеску понад строку дії договору аж до строку повного погашення заборгованості перед позивачем. (на 13.04.2015 року це в розмірі 2,3287 грам Банківського Золота). Загальна заборгованість по п.п. 1-3 становить 652,3287 грама Банківського Золота. Борг Банку по п.п.4,5 на 13.04.2015 року становить 1984,67 доларів США.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь за договорами (№7170/18-13, № 7370/18-13 та №7601/18-13) суму Внеску (650,00 грам Банківського металу Золото), та 2,5% річних від простроченої суми внеску понад строк дії договору аж до строку повного погашення заборгованості перед позивачем; стягнути з відповідача на користь позивача за договором-заявою № 328823/114059/1-15 суму Внеску (908,13 доларів США), а також 7,57 доларів США процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском протягом дії договору та 10,00% річних від простроченої суми внеску понад строку дії договору аж до строку повного погашення заборгованості перед позивачем на 13.04.2015 року це в розмірі 16,77 доларів США. Загалом по п.3.2 на 13.04.2015 року це в розмірі 932,47 доларів США, стягнути з відповідача на користь позивача суму внеску (1029,08 доларів США), а також 23,12 доларів США процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском протягом дії договору, загалом по п 3.3 на 13.04.2015 року це в розмірі 1052,20 доларів США, а всього загальну суму заборгованості в розмірі 652,3287 грам банківського Золота та 1984,67 доларів США.

В судовому засіданні 12.05.2015 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог від 11.05.2015 року, відповідно до якої він просить зобов'язати відповідача повернути на користь ОСОБА_1 суму внеску 650,00 грам банківського металу Золото та 2,50 процентів річних від простроченої суми внеску понад строк дії договору аж до строку повного погашення заборгованості перед ним станом на 18.05.2015 року в розмірі 3,8424 грам Банківського Золота, стягнути з відповідача на його користь суму внеску 1937,21 доларів США та 10% процентів річних від простроченої суми внеску понад строк дії договору від 14.05.2015 року аж до строку повного погашення заборгованості перед ним станом на 18.05.2015 року в розмірі 18,04 доларів США, а всього 653,8424 грам Банківського Золота та 2002,71 доларів США.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши зібрані в справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

16.08.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №10 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №7170/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі Золотий (а.с.7-8).

Згідно п.1.1 договору Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_1 у банківському металі Золото, загальною вагою 450,00 грам або 14,47 тройських унцій металу на строк з 16.08.2013 року по 16.02.2015 рік, що підтверджено меморіальним валютним ордером №1 від 16.08.2013 року (а.с. 9).

Відповідно до п.1.2 договору за час користування Банківським що складає Вклад, протягом строку, визначеного п.1.1. цього договору, «Банк» нараховує і виплачує «Клієнту» проценти у банківському металі за ставкою 2,5 % річних.

27.08.2013 року ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №2 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №7370/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі Золотий (а.с.10-11).

Відповідно до п.1.1 договору Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_2 у банківському металі Золото, загальною вагою 150,00 грам або 4,82 тройських унцій металу на строк з 27.08.2013 року по 27.02.2015 року, що підтверджується квитанцією №1 від 27.08.2013 року (а.с.12).

Відповідно до п.1.2 договору за час користування Банківським що складає Вклад, протягом строку, визначеного п.1.1. цього договору, «Банк» нараховує і виплачує «Клієнту» проценти у банківському металі за ставкою 2,5 % річних.

03.09.2013 року ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №7601/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К у банківському металі Золотий (а.с. 13-14).

Відповідно до п.1.1 договору Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_3 у банківському металі Золото (надалі - «Банківський метал», загальною вагою 50,00 грам або 1,61 тройських унцій металу на строк з 03.09.2013 року по 03.03.2015 року, що підтверджується квитанцією №10 від 03.09.2013 року (а.с. 15).

Відповідно до п.1.2. договору за час користування Банківським що складає Вклад, протягом строку, визначеного п.1.1. цього договору, «Банк» нараховує і виплачує «Клієнту» проценти у банківському металі за ставкою 2,5 % річних.

06.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір - заява №328823/114059/1-15 «Класік» на 1 міс в іноземній валюті (а.с. 16).

Відповідно до п.1 позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_5 у сумі 908,13 доларів США на строк с 06.01.2015 року по 06.02.2015 рік на умовах договору, що підтверджується квитанцією №1 від 06.01.2015 року (а.с.17).

Відповідно до п.2 договору за час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п.1 цього Договору - заяви, Банк нараховує і виплачує Вкладникові проценти за ставкою 10,00% річних. Нарахування процентів здійснюється Банком у порядку, визначеному п.4.1.3 основних умов. Капіталізація процентів, нарахованих на вклад, не проводиться. Нараховані проценти зараховуються вкладнику на рахунок, відкритий у банку № 2638.0.037101.008.

13.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі відділення №4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір № 328823/116868/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США (а.с.18-19).

Відповідно до п.1 договору Позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок НОМЕР_4 у сумі 1029,08 на строк с 13.01.2015 року по 13.04.2015 року на умовах Договору, що підтверджується меморіальним валютним ордером №74 (а.с.20).

Відповідно до п.2 договору банк нараховує і виплачує клієнту проценти за ставкою від 8,2% до 10% пропорційно змінюючись кожних сім діб (а.с.18)

09.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням повернути депозити, за якими закінчився строк, але відповідачем вимоги позивача до теперішнього часу не виконані.

Як вбачається з розрахунку від 11.05.2015 року заборгованість відповідача станом на 18.05.2015 року складає 653,8424 грам Банківського Золота та 2002,71 доларів США.

Правовідносини між банком та вкладниками, регулюються законодавством про захист прав споживачів, нормами ЦК України.

Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно вимог ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти (ч.ч. 1, 5, 6 ст.1061 ЦК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Стаття 47 цього Закону визначає операції банків по залученню у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Згідно з п. 1.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року №516 банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Ураховуючи, що відповідач прийняв від позивача вклад в іноземній валюті (доларах США), тому не суперечить діючому законодавству стягнення з нього на користь позивача грошових коштів за договорами банківського вкладу саме в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виплата грошового вкладу та відсотків обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не виконав умови договору, що порушує права позивача.

Що стосується вимог позивача про повернення депозиту, процентів річних від простроченої суми внеску понад строку дії договору аж до строку повного погашення заборгованості перед позивачем, то вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як передбачено нормами Закону України від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає (рішення ВСУ від 28 березня 2012 р. у справі 6-36736вов10). Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.

Крім того, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статей 524, 533, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад) зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Водночас Законом України «Про банки і банківську діяльність» поняття вкладу (депозиту) визначається як кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання.

Загальний порядок залучення банками України банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577.

Згідно із цим Положенням операції банків з банківськими металами здійснюються або з фізичною поставкою банківських металів, або без фізичної поставки банківських металів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з банківськими металами (пункт 1.1 Положення); банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - у національній валюті (пункт 1.6 Положення).

З огляду на те, що за умовами укладеного сторонами договору банківського вкладу був відкритий вкладний рахунок у банківському металі, відповідно банк взяв на себе зобов'язання сплатити вкладнику суму вкладу й нараховані за ним проценти в банківському металі, а не в грошових одиницях, слід дійти висновку, що таке правовідношення не є грошовим зобов'язанням, тому до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 625 ЦК України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2.04.2014 року у справі № 6-21цс14.

На підставі вище викладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1 за договорами банківського строкового вкладу (депозиту) у банківському металі «Золотий» суму внеску 650,00 грам банківського металу Золото, та 2,50% процентів у банківському металі в розмірі 3,8424 грам банківського золота, а всього 653,8424 грам Банківського Золота та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суму внеску 1937,21 доларів США та 10% річних від простроченої суми внеску понад строк дії договору від 14.04.2015 року в розмірі 18,04 доларів США, а всього 2002,71 доларів США.

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10-15, 61, 88, 215, 223 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 4,8,14,22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 4 філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів) - задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1 за договорами банківського строкового вкладу (депозиту) у банківському металі «Золотий» суму внеску 650,00 грам банківського металу Золото, та 2,50% процентів у банківському металі в розмірі 3,8424 грам банківського золота, а всього 653,8424 грам Банківського Золота.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 суму внеску 1937,21 доларів США та 10% річних від простроченої суми внеску понад строк дії договору від 14.04.2015 року в розмірі 18,04 доларів США, а всього 2002,71 доларів США.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: