Рішення № 44568175, 29.05.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13977/14-ц

Номер провадження 2/521/1901/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Лічмана Л.Г.

при секретарі - Тимофієнко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, яку було уточнено, у якій просив суд визнати за ним право власності в на ? частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за правом на обов'язкову частку у спадщині.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав зазначену позовну заяву та просив її задовольнити.

З метою повідомлення відповідача ОСОБА_2 про час та місце розгляду заяви Малиновський районний суд м. Одеси, керуючись Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку було підписано 22 січня 1993 року у м. Мінську, звернувся до компетентного органу Російської Федерації з дорученням про вручення документів, повідомлення про день судового розгляду та виконання окремих процесуальних дій.

Згідно з підтвердженням про вручення документа та протоколу судового засідання, складених Люберецьким міським судом Московської області Російської Федерації, ОСОБА_2, отримала копію позовної заяви, копію ухвали про зупинення провадження у справі, повідомлення про дату і час судового розгляду, по суті справи клопотання та заперечення нею не заявлені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 224 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення по справі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується його паспортом громадянина України. ( а.с. 11-12)

21.03.1992 р. укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, виданим Малиновським відділом РАГС м. Одеси (актовий запис 202). Внаслідок шлюбу прізвище дружини не змінювалось. (а.с. 67)

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1996 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням органу приватизації від 26.04.1996 р. № 77581, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за НОМЕР_3, посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Зазначене свідоцтво було зареєстровано в ОМБТІ під НОМЕР_4пр стор. 160 реєстр 81. З технічного паспорта на зазначену квартиру вбачається, що вона розташована на 3-му поверсі складається з 1 житлової кімнати, житловою площею 16,1 кв.м., загальною площею 30,0 кв.м. (а.с. 44, 71-74)

ОСОБА_3 склала заповіт від 13.08.2005 р., зареєстрований в реєстрі № 2-3167, посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день її смерті буде належати їй, та на що вона за законом матиме право, в тому числі належну їй ізольовану квартиру під АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55-56, 60)

27.02.2007 р. Пенсійним Фондом України ОСОБА_1 видане пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_5 з довічним терміном дії.. (а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 та складено відповідний актовий запис № 370. (а.с. 17, 54)

З матеріалів справи, зокрема довідки на одержання та підпоховання праху, договору-замовленню на організацію проведення поховань, виданих ОСОБА_1 щодо померлої ОСОБА_3, видно що її похованням займався саме позивач. (а.с. 14, 18-20)

Після її смерті до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Бичіхіної О.Ю. з заявою про прийняття спадщини від 17.01.2013 р., а саме майна, яке складається з квартири АДРЕСА_1 звернулася ОСОБА_2, громадянка Російської Федерації. (а.с. 53)

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 63483505 та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 33072315, виданих Приватним нотаріусом Бичіхіною О.Ю. встановлено наявність чинного заповіту серії ВСІ № 927991 заповідача ОСОБА_3 та виявлено відсутність заведених спадкових справ та видачу на їх підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с. 57, 60-61)

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що було заведено спадкову справу номер у спадковому реєстрі 54076711, номер у нотаріуса 1/2013 щодо спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 62)

18.01.2013 р. до нотаріальної контори з заявою № 4 про відмову від обов'язкової частки щодо майна ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся чоловік спадкодавця - ОСОБА_1, однак 30.01.2013 р. ним подано заяву № 6 та № 7, якими було відкликано вищевказану заяву про відмову від спадщини та повідомлено про відсутність інших спадкоємців першої черги, крім нього та заявлено про прийняття спадщини. (а.с. 6, 66, 68-70)

У відповіді Приватного нотаріусу Бичіхіної О.Ю. № 252/02-14 про роз'яснення щодо спадкування, наданої ОСОБА_1, наголошено, що для видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, йому необхідно надати в нотаріальну контору правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме оригінал Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради народних депутатів 26.04.1996 р. за НОМЕР_3, а у випадку його відсутності рекомендовано звернутися до суду за вирішенням зазначеного питання в судовому порядку. (а.с. 76)

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України наголошує, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. До складу спадщини, як встановлено ч. 1 ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. ( ст. 1261 ЦК України)

Згідно з ч. 3 ст. 1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно положень ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1200 ЦК, яка на підставі ч. 1 ст. 8 ЦК підлягає застосуванню до спірних відносин, непрацездатними особами є особи, які досягли пенсійного віку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чоловіки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років

Судом установлено, що на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу було 61 рік, тобто він досяг пенсійного віку.

З встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи випливає, що спадкоємці першої черги, крім позивача, відсутні, а тому ОСОБА_1, будучи непрацездатним вдівцем спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов'язкова частка), що складає - ? частину квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Право ОСОБА_1 на спадкування не визнається відповідачем, яка утримує у себе правовстановлюючий документ на спірну квартиру, який не надає приватному нотаріусу, у провадженні якого знаходиться спадкова справа. Тим самим відповідач перешкоджає позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину у позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про визнання права власності на вказану частину квартири.

Керуючись вимогами ст.ст. 60, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, -

СУД

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за правом на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Квартира АДРЕСА_1 складається з одної житлової кімнати загальною площею 30 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

С У Д Д Я: