Ухвала суду № 44565804, 29.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/4642/14-к Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 11-кп/783/335/15 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року м.Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Галина В.П.

суддів: Березюка О.Г., Галапаца І.І.

секретаря судового засідання Мельниченко І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги у кримінальному провадженні № 12014140130001346 прокурора Стасишина О.І. та адвоката Ловінської С.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2015р., відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, -

з участю прокурора Никеруй А.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Ловінська С.С.

представників

цивільного позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Стасишина О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 239 КК України в частині залишення без розгляду цивільного позову - скасувати, та ухвалити новий вирок в цій частині, яким цивільний позов прокурора Стрийської міжрайонної прокуратури пред'явлений в інтересах держави до обвинуваченого (відповідача) ОСОБА_2 про стягнення з останнього заподіяної ним шкоди в сфері охорони місцевого бюджету Стрийської міської ради задоволити повністю.

Новим вироком стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 983 грн. 84 коп.; захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого ОСОБА_2, накладеного ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.09.2014 року - залишити без змін; речові докази на підставі п.4 ч.6 ст. 100 КПК України із залученням підрозділів МНС України знищити шляхом їхньої утилізації за рахунок коштів засудженого ОСОБА_2

Також, на вказаний вирок адвокат Ловінська С.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Стрийського міськрайонного суду скасувати і закрити кримінальне провадження в цій частині. Скасувати арешт, накладений 19.09.2014 року слідчим суддею Стрийського міськрайонного суду на автомобіль MAZDA 6 SDN білий, НОМЕР_3 НОМЕР_4, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 19.06.2008р, та на автомобіль DAIHANSU TERIOS (ЧОРНИЙ), № куз. НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 12.11.2010 року.

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2015р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн., 84 коп. витрат на проведення експертиз.

Цивільний позов прокурора Стрийської міжрайонної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області до ОСОБА_2, третя особа Стрийська міська рада про стягнення заподіяної шкоди залишено без розгляду.

Прокурор Стасишин О.І. вважає, що у зазначений вироку в частині залишення без розгляду цивільного позову прокурора Стрийської міжрайонної прокуратури, стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат та вирішення питання з речовими доказами підлягає скасуванню у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що цивільний позов не відповідає вимогам ст.128 КПК України та Цивільному процесуальному кодексу України є необґрунтованим, а також неправомірно визнано однією з підстав залишення позову без розгляду, те що представник Державної екологічної інспекції у Львівській області повторно не з'явився у судове засідання.

Крім того, зазначає, що в порушення вимог ч.2 ст. 124 КПК України суд своїм вироком зобов'язав обвинуваченого ОСОБА_2 сплатити в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн., 84 коп. витрат на залучення експерта, що є істотним порушенням вищевказаної норми КПК України.

Також, вказує, що у вироку не вирішено питання щодо приватного майна обвинуваченого ОСОБА_2 на яке під час досудового розслідування накладено арешт, та судом не зазначено способу знищення речових доказів.

Адвокат Ловінська С.С. вважає, що судове рішення прийнято з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а тому вирок підлягає до скасування, а кримінальне провадження до закриття в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст. 239 КК України.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу зазначає, що у судовому засіданні було доведено, що обвинувачений ОСОБА_2 не мав на меті спричинення забруднення або псування земель, а ним були застосовані спеціальні правила поводження із речовинами, що відповідають ІV класу небезпеки - мало небезпечні відходи, а саме - поміщення їх у твердий грунт, вкриття шаром поліетилену, та шаром грунту товщиною 0,5 метрів.

Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги експертні висновки щодо об'єктивності припису № 566/02 від 04.08.2014 року про ступінь екологічної безпеки земельної ділянки в АДРЕСА_1, а натомість, суд покликається на доказ, якій не може бути допустимим доказом у справі, а саме - на акт державної екологічної інспекції від 21-31 липня 2014 року.

На думку адвоката Ловінської С.С. стороною обвинувачення не проведено дій, які могли би слугувати до притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Крім того, вважає, що суд, ухвалюючи вирок, у відповідності до ч.1 п.12 ст.368 КПК України, повинен був вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт. Оскільки цивільний позов у даному кримінальному провадженні залишено без розгляду, то відповідно необхідності в його забезпеченні не має, а отже суд повинен був у вироку також зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_2 на правах власності.

При апеляційному розгляді справи прокурор та представники цивільного позивача підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора та заперечили апеляційну скаргу захисника.

Адвокат Ловінська С.С. та обвинувачений підтримали вимоги та доводи своєї апеляційної скарги та заперечили апеляційну скаргу прокурора.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ПП «Львів Мет Союз», що здійснювало господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, та в якого на праві власності за вказаною адресою знаходяться сховища та склади підприємства, в період з початку липня по 21 липня 2014р. залучивши ОСОБА_5, із порушенням спеціальних правил, здійснення забруднення земель, захоронивши промислові відходи, які містилися на вказаних складах в кількості 500 куб.м., на земельній ділянці площею 72,6 кв.м., яка прилягає до складів підприємства за адресою АДРЕСА_1, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей та довкілля. Елементний склад відходів складає: калій, кальцій, залізо, мідь, цинк, стронцій, свинець, іони амонію, нітрат, хлорид-іонів. Забруднюючі речовини відносно встановлених норм перевищую: по кадмію(рухома форма) в 53 рази, по міді (рухома форма) в 169 разів, по свинцю (рухома форма) в 381,5 рази, по хрому (рухома форма) у 9 разів, по цинку 4,6 рази, по амонію у 6,6 рази, по хлоридах у 120 рази, по фосфору у 5 разів, що є шкідливим для життя, здоров'я людей та довкілля.

Заслухавши доповідача, захисника, обвинуваченого, прокурора, представників цивільного позивача, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив матеріали кримінального провадження та вірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Так, суд першої інстанції достовірно встановив, що з початку липня по 21 липня 2014 року в м. Стрию на території, яка прилягає до складських приміщень по АДРЕСА_1, за вказівкою ОСОБА_2 було проведено складування речовини у землю. Даний факт підтверджуються доказами у справі та ствердив в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 і в апеляціях не оспорюється.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області 21.07.2014 року було проведено обстеження території по АДРЕСА_1, де було виявлено складування у землю відходів невідомого походження та проведено відбір проб ґрунту, про що складено відповідний акт. (Т-2(1), а.с.18)

В подальшому, по наслідках вимірювання показників складу та властивостей відібраних ґрунтів, Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено акт №1144/02, де зафіксовано виявлені перевищення забруднюючих речовин. (Т-4(3), а.с.88-91, 96-100)

Акти Державної екологічної інспекції у Львівській області складені в межах компетенції цієї інспекції, відповідають вимогам закону, а тому покликання адвоката Ловінської С.С. в апеляції про недопустимість цих актів як доказ є безпідставне.

Згідно даних звіту за результатами експертизи зразку відходів №3/12-А-736-14 від 09.09.2014р., проведеної в Науковому Центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України, небезпечні хімічні сполуки в наданому зразку відходу не виявлені. Але ж, у зв'язку з наявністю у відході важких металів неналежне поводження може супроводжуватися негативним впливом на довкілля (забруднення водоймищ та ґрунтових вод). Виділення аміаку при контакті з вологою може негативно впливати на стан здоров'я населення. Аналізуємий зразок відходу відноситься згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 до малонебезпечних відходів - 4-го класу небезпеки. Неналежне поводження з даним відходом та довготривале зберігання даної речовини на відкритій поверхні ґрунту чи складських приміщень у зв'язку з наявністю у відході важких металів може призвести до забруднення довкілля (ґрунтових вод та водоймищ ). При контакті з вологою може виділятися газ аміак (згідно з ГОСТ 12.1.005-88, ДСП-201-97 для повітря робочої зони та атмосферного повітря 4 клас небезпеки), що може призвести до негативної дії на здоров'я населення прилеглих територій у зв'язку з подразнюючою дією на дихальні шляхи та біоту в цілому при забрудненні важкими металами ґрунту, водоймищ та ґрунтових вод. Можливо це суміш відходів хімічного чи металообробних виробництв. Подальше зберігання на відкритій поверхні та змішування з ґрунтом небезпечне для довкілля, а також населення, що мешкає на цій території. Рекомендується проведення утилізації на підприємствах з можливостями вилучення кольорових металів або використання в якості вторинної сировини при наявності ліцензії та необхідних технологій.

Згідно даних висновку експерта №3/954 від 30.09.2014р., у наданій на експертизу речовині сірого кольору встановлено наступний елементний склад: калій, кальцій, залізо, мідь, цинк, стронцій та свинець, встановлено наявність іонів амонію, нітрат-, та хлорид-іонів, а також присутність пальмітинової, олеїнової та стеаринової кислот. (Т-5(4) а.с. 153-154)

Згідно даних висновку експерта №3/1035 від 11.10.2014р., у наданій на експертизу речовині сірого кольору, зразок якої вилучено по АДРЕСА_1, встановлено наступний елементний склад: калій, залізо, мідь, цинк, хлор, цирконій та стронцій, встановлено наявність іонів амонію, нітрат-, та хлорид-іонів. У речовині сірого кольору, зразок якої вилучено на сміттєзвалищі у м. Жидачів, встановлено наступний елементний склад: калій, кальцій, манган, залізо, мідь, цинк, цирконій, стронцій та свинець, встановлено наявність іонів амонію, нітрат-, та хлорид-іонів. Вищевказані речовини можуть бути речовинами хімічного виробництва. Надані на експертизу зразки відрізняються за елементним складом.(Т-5(4), а.с.190-192)

Висновки зазначених експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечить іншим доказам у справі, а тому суд першої інстанції вірно покликається на них у вироку як на доказ.

Ці висновки експертиз вказують на забруднення земель відходами, що створило небезпеку для життя, здоров»я людей та довкілля.

Крім цього, як вбачається із листа Державної екологічної інспекції у Львівській області від 13.08.2014р. №02-3443, а також розрахунків розмірів шкоди внаслідок забруднення земель, за результатами проведеної перевірки встановлено факт незаконного захоронення відходів невідомого походження на земельній ділянці, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Має місце забруднення земельної ділянки відходами хімічного походження, які несуть негативний вплив на земельні ресурси від незаконного розміщення відходів. За виявлене забруднення земельної ділянки розрахована шкода на суму 202914,94 грн. (Т-3(4), а.с. 86-87, 101-117)

Розмір шкоди визначений згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р № 171.

Покликання захисту в апеляції на необґрунтованість висновку експертиз та спростування їх показами свідка ОСОБА_7 та його експертними висновками, а також про відсутність шкоди, є безпідставне та повністю спростовуються доказами у справі. Суд першої інстанції вірно дав оцінку у вироку доводам сторони захисту в цій частині.

Доводи захисника Ловінської С.С. про те, що в обвинуваченого ОСОБА_2 не було умислу спричинення забруднення або псування земель, а ним були застосовані спеціальні правила поводження із речовинами, що відповідають ІV класу небезпеки - мало небезпечні відходи, а саме - поміщення їх у твердий грунт, вкриття шаром поліетилену, та шаром грунту товщиною 0,5 метрів, а тому відсутній в його діях склад злочину, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Кримінальна відповідальність за ч.1 ст.239 КК України настає у випадку забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров»я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров»я людей чи довкілля.

Суб»єктивна сторона даного злочину характеризується умисною або необережною формою вини.

Обвинувачений ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснював, що він не знав про шкідливість цієї речовини. Проте, такі пояснення не можуть бути підставою відсутності його вини, оскільки він зобов»язаний був діяти у відповідності до вимог закону, зокрема, Закону України «Про відходи», який регламентує права та обов»язки громадян, суб»єктів господарювання у сфері поводження з відходими.

Натомість, обвинувачений ОСОБА_2 самовільно, без проведення відповідних досліджень цих відходів, провів їх захоронення на землі, яка належить ДП Міністерство оборони «Укроборонресурс», чим створив небезпеку для життяя, здоров»я людей та небезпеку для довкілля.

Таким чином, досудовим слідством та в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 прийняв рішення та вжив відповідних заходів для самовільного захоронення (складування) промислових відходів на землі.

Кваліфікація його дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.239 КК України є правильною.

Колегія суддів, не вбачає порушення кримінального процесуального закону при залишенні цивільного позову у даному кримінальному провадження без розгляду. Вважає таке рішення суду законним та обґрунтованим.

При цьому, учасникам кримінального провадження роз'яснено право заявити вказаний цивільний позов в порядку цивільного судочинства, а відтак, скасування накладеного арешту на майно учасників кримінального процесу є передчасним.

Також, колегія суддів не погоджується з думкою прокурора про те, що суд першої інстанції при вирішенні питання з речовими доказами допустив порушенням вимог кримінального процесуального закону. Порядок знищення речових доказів здійснюється компетентними органами державної влади, які розраховують витрати пов'язані з цим, під час виконання вироку суду, а тому суд не зобов'язаний вказувати конкретний спосіб такого знищення.

Однак, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, про те, що при винесенні вироку, судом першої інстанції допущено помилку в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн., 84 коп. витрат на залучення експерта.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судом першої інстанції не було дотримано вимог вказаної статті.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2015р. слід змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн., 84 коп. на залучення експерта в користь держави.

Інших істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміни вироку щодо ОСОБА_2, про що порушується питання в апеляції, не виявлено.

Керуючись ст.ст.379,405,407,412,419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У задовленні апеляційної скарги адвоката Ловінської С.С. відмовити.

Апеляційну скаргу прокурора Стасишина О.І. задоволити частково.

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2015р., відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн., 84 коп. на залучення експерта в користь держави.

В решті вирок суду залиши без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців.

СУДДІ:

Галин В.П. Березюк О.Г. Галапац І.І.