Постанова № 44561800, 29.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 236/577/15-п Суддя в 1-й інстанції Ткачов О.М.

Провадж. № 33/778/238/15 Суддя в 2-й інстанції Тютюник М.С.

Категорія ст. 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., при секретарі Ігнатенко І.В., за участю прокурора Фоміної А.В., розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Краснолиманського мыського суду Донецької області від 24 квітня 2015 р., якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Красний Лиман, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого начальником Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця",

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вище наведеною постановою, ОСОБА_1, будучи начальником Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця", призначеним на посаду наказом начальника Донецької залізниці № 300/Н від 24 грудня 1999 року, тобто являючись посадовою особою юридичної особи публічного права, яка входить до сфери управління утвореної постановою КМУ від 29 лютого 1996 року № 262 Державної адміністрації залізничного транспорту загального користування, і на яку поширюються положення Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" і таким чином, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопрушення, який згідно з ч.1 ст. 9 зазначеного Закону не може мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких йому осіб, в порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", при наявності обмежень щодо роботи близьких осіб, встановлених частиною 1 статті 9 Закону, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, невідкладно у письмовій формі не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, що виник у зв'язку із безпосереднім підпорядкуванням близької особи - дружини ОСОБА_2 на посаді інженера 1 категорії Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця" з 18 серпня 2009 року по теперішній час, та яка у період часу: з 26 серпня 2014 року; з 20 жовтня 2014 року по 08 листопада 2014 року; з 13 серпня 2014 року по 25 серпня 2014 року переведена на посаду начальника відділу, з оплатою праці по виконуваній роботі та премією до 40%. Відповідно до посадових обов'язків, всупереч утвореному конфлікту інтересів, що міг вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, організовував, координував дії ОСОБА_2 як безпосередньої підлеглої, приймав у складі комісії участь у перевірці у неї знань з питань охорони праці, затверджував первинні документи з обліку її робочого часу, заробітної плати тощо.

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, допущені під час її постановлення, відсутність законодавчо-визначених підстав для віднесення ДП "Донецька залізниця" до юридичних осіб публічного права і, як наслідок, підстав для визнання його посадовою особою публічного права, просить постанову скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопрушення, передбаченогост. 172-7 КУАП.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, думку прокурора про заперечення доводів апеляції, встановивши відсутність порушення норм матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приймаючи рішення в справі суд першої інстанції своє рішення належним чином умотивував, урахував усі обставини справи та особу правопорушника.

Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАПадміністративна відповідальність за цією статтею виникає у разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. А згідно ч.2 Приміток до вказаної статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, являючись начальником Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця" тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та відповідно до підпункту "а" п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ст. 14 даного Закону особи, зазначені у п.1 та підпунктах "а", "б" п.2 ч.1 ст.4 цього Закону зобов'язані: уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Перебування ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи (а.с.12-15) та поясненнями самого ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 видав та підписав накази (а.с.38, 41-55), якими перевів свою дружину ОСОБА_2, яка працювала з 18.08.2009 р. по теперішній час на посаді інженера 1 категорії Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця" на посаду начальнику відділу, з оплатою праці по виконуваній роботі та премію до 40 % з 26.08.2014 р., з 20.10.2014 р. по 08.11.2014 р., з 13.08.2014 р. по 25.08.2014 р.

Відповідно до посадових інструкцій, посадової інструкційної картки начальника відділу (а.с.32-34, 35-37) - начальник відділу безпосередньо підпорядковується начальнику Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця".

Отже наявність утвореного конфлікту інтересів, що міг вплинути на об'єктивність або неупередженість ОСОБА_1 при прийняття рішень є доведеним.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно підпункту "а" п. 2 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", то у відповідності до ст. 14 вказаного Закону він зобов'язаний повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, наявність якого встановлено як судом першої, так і апеляційної інстанції.

Натомість, будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 письмово повідомив свого безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, не встановлено, а пояснення самого ОСОБА_1 засвідчують неповідомлення ним керівництва про наявність конфлікту інтересів з цього приводу.

Доводам апеляційної скарги про те, що ДП "Донецька залізниця" є юридичною особою приватного права, а ОСОБА_1 не є посадовою особою юридичної особи публічного права, які були заявлені і під час розгляду справи в суді першої інстанції в оскаржуваному рішенні дана оцінка, вони є спростованими.

Суддя місцевого суду, виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт", посадової інструкції начальника Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця", Статуту залізниці України, прийшов до висновку що дії та накази начальника Краснолиманської дистанції колії ДП "Донецька залізниця" ОСОБА_1 мають публічний характер, з чим погоджується і суддя апеляційної інстанції.

За таких обставин, вважаю, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, а саме неповідомлення безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, що підверджується як протоколом про адміністративне правопорушення, так і зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-7 КУпАПвідповідно є справедливим видом адміністративного стягнення, та відповідає характеру вчиненого та основним принципам запобігання і протидії корупції, зазначеним у ст.3 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 квітня 2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області М.С. Тютюник