Ухвала суду № 44561756, 21.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 233/6113/14 Головуючий у 1 інстанції: Міросєді А.І.

№ провадження 22-ц/778/2968/15 Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„21" травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Сапун О.А.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 20 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Капітал" про захист прав споживачів, стягнення боргу за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Капітал" про захист прав споживачів, стягнення боргу за договором банківського вкладу.

У позові зазначав, що 15 жовтня 2013 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу (депозиту) № 1/15/В9/0060 "Пенсійно-призовий" у відділенні № 15 ПАТ "АКБ Капітал".

Загальна сума вкладу (депозиту) складає 40 000 грн.

Відповідно до умов договору, він передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 40 000 грн. на строк з 15.10.2013 року по 15.10.2014 року, зі сплатою 20% річних щомісячно.

13.10.2014 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу (депозиту), але завідуюча відділення № 15 в м. Костянтинівці відмовилась приймати його заяву, через що він був вимушений 14.10.2014 року направити заяву поштою.

Його неодноразові звернення до відповідача з приводу повернення суми вкладу залишилися без задоволення.

Вважає, що на підставі ч.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідач, крім повернення суми вкладу, відповідач також повинен сплатити пеню в сумі 36 000 грн. за кількість прострочених днів у період з 15.10.2014 року по 15.11.2014 рік.

У зв"язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань, йому також було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача на його користь суму залишку вкладу в розмірі 40 000 грн., пеню в розмірі 36 000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 20 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на користь ОСОБА_2 банківський вклад у розмірі 40 000 грн. 00 коп.

Стягнуто Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на користь держави судовий збір у розмірі 400 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 1058, ч.ч.1,5, 6 ст. 1061 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов"язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Судом встановлено, що15 жовтня 2013 року між сторонами у справі було укладено строковий договір банківського вкладу № 1/15/В9/0060 "Пенсійно-призовий", за умовами якого ОСОБА_2 передав банку 40 000 грн. строком на 12 місяців + 1 день, з 15.10.2013 року до 16.10.2014 року, на умовах нарахування 20 % річних(а.с.5-6).

По закінченню строку договору ОСОБА_2 звернувся до банку із вимогою про припинення дії договору та забезпечення видачі вкладу, проте сума вкладу з нарахованими відсотками повернута не була( а.с.7).

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення суми грошового вкладу у розмірі 40000 грн., суд виходив з доведеності того, що на порушення положень ст. 526 ЦК України відповідач зазначених зобов"язань за договором банківського вкладу від 15.10.2013 року не виконав, а вимоги щодо стягнення з банку нарахованих на вказану суму відсотків позивачем не заявлялись.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та моральної шкоди, суд виходив з того, що Закон України „Про захист прав споживачів" не поширюється на спірні правовідносини, а умови укладеного між сторонами договору банківського вкладу не передбачають стягнення пені та моральної шкоди у разі невиконання або неналежного виконання зобов"язання.

Висновок суду про відсутність підстав для стягнення суми пені та відшкодування моральної шкоди у зв"язку з неналежним виконанням умов договору банківського вкладу, відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів", є правомірним, відповідає фактичними обставинами справи та погоджується з вимогами норм матеріального права.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Між тим, судом встановлено, що обов"язки сторін та відповідальність за їх невиконання повністю врегульовані умовами договору банківського вкладу, укладеного між сторонами, і якими виплата пені та моральної шкоди не передбачена.

Оскільки між сторонами виникли правовідносини з приводу грошового зобов"язання, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що положення ч.5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів" до них не можуть бути застосовані, зважаючи, що останні регулюють відповідальність при невиконанні зобов"язань за договорами про виконання робіт(послуг).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

В силу ст.ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати можуть бути пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, який допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Оскільки адвокат Бондаренко М.С., якому ОСОБА_2 було сплачено 1000 грн. за складання позовної заяви та надання консультації( а.с.1315), участі у справі не приймав і в порядку ст. 56 ЦПК України в якості особи, яка надає правову допомогу, судом за заявою позивача не допускався, відмова суду у стягненні вказаної суми в порядку ст. 88 ЦПК України слід визнати обґрунтованою.

Ті докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для зміни або скасування ухваленого по справі рішення наведені в апеляційній скарзі доводи не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 20 лютого 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: