Ухвала суду № 44561438, 27.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/7185/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко А.І.

Номер провадження 22-ц/778/1953/15 Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

Краснокутської О.М.

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської міської ради на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради Запорізької області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся суду з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, який уточнив під час розгляду справи, та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1.

За життя батько склав заповіт, посвідчений 19.02.1993 року державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Дмитренко М.Р., яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_3

В позовній заяві позивач зазначив,що він не звернувся своєчасно до Бердянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, вважаючи себе таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки у нього був заповіт та він фактично прийняв спадкове майно. Так, він проживав і на даний час проживає у частині житлового будинку АДРЕСА_1, що належала його батьку. Здійснює догляд та несе витрати з утримання житлового будинку.

Просив суд встановити факт прийняття ним спадщини у вигляді 1/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, визнати за ним право власності на 1/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року позов задоволено.

Встановлений факт прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді 1/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Не погоджуючись з рішенням суду, Бердянська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню,виходячи із наступного.

Згідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно до вимог ст.. 213 ЦПК України Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями розділу УП Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року,оскільки виникли під час дії цього Кодексу у 1995році.

Згідно до вимог ст.525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця,а якщо воно невідоме, - місце знаходження майна або його основної частки.

Згідно до вимог ч.1 ст.548 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Згідно до вимог чю.1 ст.549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із матеріалів справи видно,що ОСОБА_4 на праві власності належала 1/4 частка у житловому будинку АДРЕСА_1(а.с.6,7).

19.02.1993р. ОСОБА_4 було складено заповіт,посвідчений державним нотаріусом Бердянської районної нотаріальної контори ,згідно до якого він заповів все своє майно ОСОБА_3(а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер,про що свідчить ксерокопія свідоцтва про смерть від 09.11.1995р серія НОМЕР_1 (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3.і визнаючи за ним право власності на 1/4 частку у житловому будинку, суд першої інстанції виходив із того,що позивач фактично прийняв спадшину після смерті свого батька,проте такі висновки здійснені без належної оцінки доказів у справі і не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою для визнання за ним права власності на спадкове майно позивач зазначив у позовній заяві те,що він після смерті батька фактично прийняв спадщину,оскільки з моменту його смерті користується будинком

та несе витрати з його утримання разом із іншими співвласниками,робив ремонт,користується земельною ділянкою біля будинку.

Між тим у порушення вимог ст.60 ЦПК України суду не надані належні докази щодо обставин,наведених позивачем у позовній заяві -щодо користування ним протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця спадковим майном- 1/4 часткою будинку,що належала спадкодавцеві,несення витрат з утримання цього майна .

Із ксерокопії рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18травня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,яке позивачем у встановленому законом порядку не оскаржено,видно,що позивач на час смерті батька не проживав у м.Запоржжі.

Згідно даних паспорта позивача він зареєстрований у спірному житловому будинку з листопада 2006 року,тобто після спливу шести місяців після відкриття спадщини.

Крім того позовні вимоги ОСОБА_3 пред"явлені до Бердянської міської ради, проте із матеріалів справи вбачається,що у спадкодавця ОСОБА_4 крім позивача у даній справі ОСОБА_3 є інший спадкоємець за законом ОСОБА_6.,який проживає у спірному житловому будинку і якому належить 1/4 частка у цьому будинку(а.с.9) і у теперішній час між спадкоємцями є спір щодо спадщини,про що зазначив ОСОБА_6 у своїй заяві від 06 квітня 2015року,якою він заявив про приєднання до апеляційної скарги Бердянської міської ради,проте позовні вимоги до ОСОБА_6 не заявлені і він не залучений судом до участі у справі.

В засіданні судової колегії позивач ОСОБА_3 підтвердив,що ОСОБА_6,який не залучався до участі у справі,- його рідний брат.

Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 09 квітня 2015 року заяву ОСОБА_6 про приєднання до апеляційної скарги Бердянської міської ради повернуто ,оскільки ним порушений порядок приєдання до апеляційної скарги,передбачений передбачений ч.2 ст..299 ЦПК України і рішенням суду не вирішувалось питання про його права, проте обставини справи щодо наявності спору зі спадкоємцями,які не були залучені судом до участі у даній справі, є суттєвими і можуть впливати на висновки суду.

У порушення вимог ст..ст.212,213,214 ЦПК України суд не надав оцінки зазначеним вище доказам,не взяв до уваги фактичні обставини справи,не залучив до участі у справі всіх заінтересованих у справі осіб,внаслідок чого неправильно вирішив спір, постановив незаконне і необгрунтоване рішення,яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Бердянської міської ради задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: