Рішення № 44556294, 03.06.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3275/14-ц

№ 2/303/1401/15

Номер стат.звіту-49

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2015 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Фозекош І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасність сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього неустойку (пеню) за несвоєчасність сплати аліментів в сумі 127 605,06 гривень.

В подальшому позивач зменшила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 58 144 гривні.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23.12.2010 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 був розірваний. Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22.07.2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року в розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року до досягнення дитиною повноліття. Оскільки відповідач не здійснює належної матеріальної допомоги щодо утримання дитини, а його заборгованості по аліментам за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року становить 9 535,45 гривень, то позивач і звернулася до суду з даним позовом.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та те, що в справі є достатні матеріали про права і правовідносини сторін, відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України суд, за згоди позивача, розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно виконавчого листа №2-1955/10, виданого Мукачівським міськрайонним судом 22.07.2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3).

Старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського МРУЮ Кабацій О.І. 03.08.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1955 виданого 22.07.2010 року (а.с. 4).

Порядок стягнення аліментів визначено у ст.74 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначеною нормою передбачено, що розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячі з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношені. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Відповідно до розрахунку заборгованість по аліментам ОСОБА_2 по вказаному виконавчому листу станом на 01.01.2014 року складає 9 535,45 гривень (а.с. 5).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов'язками батьків по вихованню та розвитку дитини, відповідно до ст. 150 СК України, є обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Тобто, пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилися стягнення.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15 травня 2006 року, передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 Сімейного кодексу України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13 оскільки аліменти призначаються та виплачуються щомісяця, то неустойка (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості, а базою для її нарахування є сума чергового несплаченого місячного платежу. Відтак, її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо до повного погашення заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 1 жовтня 2014 року за наслідками розгляду справи №6-149цс14.

Отже, наданий позивачем розрахунок, здійснений у відповідності до вимог законодавства є обґрунтованим та неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року складає 58 144,00 гривень (а.с.27).

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт наявності заборгованості по сплаті аліментів підтверджується відповідними розрахунками державного виконавця, при цьому, суд вважає, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, який не мав об'єктивних перешкод для своєчасної сплати аліментів. Відповідач не надав суду жодних доказів в підтвердження того, що заборгованість виникла не з його вини та є наслідком тяжкої хвороби чи іншої незалежної від нього обставини, отже є всі підстави для стягнення неустойки (пені), а тому, виходячи із сукупності досліджених по справі доказів, при їх системному аналізі, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 581,44 гривень судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 10,11,11-1, 88, 209, 215-218, 367 ЦПК України, ст.ст.180-182, 196 СК України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н. ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 58 144 (п'ятдесят вісім тисяч сто сорок чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 581,44 гривень (п'ятсот вісімдесят одна гривня сорок чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст.ст. 223, 233 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуюча О.В. Гутій