Рішення № 44554666, 19.05.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2293/15-ц

Провадження № 2/265/1241/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О. В.,

при секретарі - Бабенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 06 вересня 2010 року по 18 грудня 2014 року він працював у ПрАТ «Азовелектросталь». 18 грудня 2014 року він звільнився за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП Укрїни. На день звільнення підприємство мало перед ним заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 14690,03 гривень, але розрахунок при звільненні з ним не проведений. Посилаючись на діюче законодавство, просить суд стягнути з ПрАТ «Азовелектросталь» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 14690,03 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду в сумі 700 гривень, обгрунтовуючи її розмір тим, що у зв'язку з невиплатою заробітної плати він опинився у скрутному становищі та був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, займати гроші у знайомих для задоволення мінімальних потреб життя, сплати комунальних послуг. Це призвело до погіршення взаємостосунків із друзями та знайомими, через що він відчуває душевні страждання.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, у наступне судове засідання не прибув, надіславши заяву, в якій просив позов задовольнити, справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача до суду не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача, заяви про визнання позову або письмових заперечень проти позову, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 КзПП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Згідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року, суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 06 вересня 2010 року по 18 грудня 2014 року працював у ПрАТ «Азовелектросталь» на посаді підручного сталевару 5 розряду. Наказом № 51к від 18 грудня 2014 року був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно довідки ПрАТ «Азовелектросталь» № 1076 від 28 квітня 2015 року, заборгованість підприємства по зарплаті перед ОСОБА_1 становить 14690,03 гривень, з яких заборгованість за серпень 2014 року - 2031,67 гривень, вересень 2014 року - 1406,53 гривень, жовтень 2014 року - 1470,46 гривень, листопад 2014 року - 1470,46 гривень, за грудень 2014 року - 8310,91 гривень, у тому числі компенсація не невикористану відпустку у кількості 50 днів в сумі 9282 гривень. Сума заборгованості зазначена з врахуванням утриманих податків та зборів.

Вказана сума позивачем не оспорюється та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно довідки ПрАТ «Азовелектросталь» № 1077 від 28 квітня 2015 року, середньомісячна та середньоденна заробітна плата із розрахунку двох останніх місяців, що передували звільненню, становить 3533,66 гривень та 153,64 гривень відповідно.

Вказаний розрахунок проведений відповідно до положень п. 2, 4, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Розраховуючи середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до наступного.

Позивач був звільнений 18 грудня 2014 року, в день звільнення був на роботі, але розрахунок з ним не проведено і по теперішній час, що не заперечується відповідачем. Отже середній заробіток розраховуватиметься починаючи з наступного дня після дати звільнення - 19 грудня 2014 року по день постановлення даного рішення, 19 травня 2015 року.

Приймаючи до уваги розрахунок норм тривалості робочого часу на 2014 рік, наведений у Листі Міністерства соціальної політики України № 9884/0/14-13/13 від 04 вересня 2013 року, період з 19 грудня по 31 грудня 2014 року становить 9 робочих днів.

Відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України №10196/0/14-14/13 від 09 вересня 2014 року «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2015 рік», кількість робочих днів у січні 2015 року становить 20 днів, у лютому 2015 року - 20 днів, у березні 2015 року - 21 день, у квітні 2015 року - 21 день. Період з 01 травня 2015 року по 19 травня 2015 року становить 10 робочих днів.

Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні, з 19 грудня 2014 року по 19 травня 2015 року включає 101 робочий день. Отже середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить: 101 день х 153,64 гривень = 15517,64 гривень.

Доказів, що затримка розрахунку сталася не з вини відповідача, суду не надано, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач також зазначав, що у зв?язку з порушенням відповідачем його трудових прав, йому спричинено моральну шкоду, пов'язану з моральними стражданнями, докладанням додаткових зусиль для захисту порушених прав, та просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 700 гривень.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення ого законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 13 даної Постанови, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

На підставі наведеного, враховуючи, що факт порушення трудових прав ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, виходячи з обставин справи, обсягу та характеру його страждань, принципів розумності та справедливості, а також наведених позивачем обґрунтувань моральних страждань, суд вважає доведеним відшукуваний позивачем розмір моральної шкоди в сумі 700 гривень.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 14690,03 гривень, яка розрахована відповідачем з врахуванням утриманих податків та зборів; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15517,64 гривень, з утриманням з вказаної суми при її виплаті передбачених законом податків і зборів; моральної шкоди в сумі 700 гривень, а всього - 30907,67 гривень.

Крім того, ч. 3 ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Зважаючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в сумі 30907,67 гривень, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 309,08 гривень.

На підставі ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (ЕДРПОУ 25605170) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 14690 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 03 копійки, з яких 2031 (дві тисячі тридцять одна) гривня 67 копійок - заборгованість за серпень 2014 року, 1406 (одна тисяча чотириста шість) гривень 53 копійки - заборгованість за вересень 2015 року, 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 46 копійок - заборгованість за жовтень 2014 року, 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 46 копійок - заборгованість за листопад 2014 року, 8310 (вісім тисяч триста десять) гривень 91 копійка - заборгованість за грудень 2014 року, без утримання з цих сум податків і зборів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 грудня 2014 року по 19 травня 2015 року в сумі 15517 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять) гривень 64 копійки, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті, та у відшкодування моральної шкоди 700 (сімсот) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (ЕДРПОУ 25605170) на користь держави судовий збір у розмірі 309 (триста дев'ять) гривень 08 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області в місті Маріуполі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______