Ухвала суду № 44549398, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/42124/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним наказів та поновлення на роботі. В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що згідно з наказом від 12 листопада 2012 року № 282 її звільнено з посади начальника відділу обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області у зв'язку з виходом на пенсію. Вважаючи своє звільнення неправомірним, позивач оскаржила його у суді і на виконання судового рішення, 16 січня 2013 року відповідачем видано наказ №13 про поновлення ОСОБА_4 на роботі, скасування наказу №282 та звільнення позивача з 12 листопада 2012 року у зв'язку з реорганізацією управління та ліквідацією відділу. Не погоджуючись з цим наказом та уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати неправомірним та скасувати пункт 3 наказу УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області від 16 січня 2013 року №13 «Про поновлення на роботі та інші кадрові питання», визнати неправомірним та скасувати наказ УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області від 12 листопада 2012 року № 283 «Про упорядкування структури управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації», поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України). Вказує, що відповідачем не дотримано порядок вивільнення працівника у зв'язку з ліквідацією відділу, проте суди не дали належної оцінки наданим доказам та обставинам справи.

УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Зазначає, що оскаржуваний позивачем наказ від 16 січня 2013 року №13 був скасований на час розгляду справи, а наказ від 12 листопада 2012 року №283 прийнято в межах повноважень та у спосіб, що відповідає вимогам законодавства. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 12 листопада 2012 року ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділу обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області, згідно з наказом № 282 «Про звільнення ОСОБА_4», який позивач оскаржила у суді.

В цей же день відповідачем прийнято наказ № 283 «Про упорядкування структури Управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації», відповідно до якого в УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області створено сектор обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці у складі завідувача сектору та головного спеціаліста сектору, введено посаду головного спеціаліста інформатора-координатора прийому громадян у відділі грошових виплат і компенсацій та проведено ліквідацію відділу обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області з 12 листопада 2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року визнано неправомірним наказ УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області від 12 листопада 2012 року № 282 про звільнення ОСОБА_4 та поновлено її на посаді, у зв'язку з чим, 16 січня 2013 року відповідач видав наказ №13 «Про поновлення на роботі та інші кадрові питання».

Згідно з цим наказом, позивача поновлено на посаді з 12 листопада 2012 року, скасовано наказ від 12 листопада 2012 року № 282 та звільнено ОСОБА_4 з посади начальника відділу обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області у зв'язку з реорганізацією управління, зокрема, ліквідацією відділу на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України через відмову продовжити роботу на іншій посаді.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції від 02 січня 2013 року, у зв'язку з чим, 07 травня 2013 року відповідачем видано наказ № 94 про скасування наказу від 16 січня 2013 року № 13 «Про поновлення на роботі та інші кадрові питання», згідно з пунктом 2 якого, підставою звільнення позивача зазначено наказ від 12 листопада 2012 року №282.

Враховуючи те, що на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, наказ УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області від 16 січня 2013 року №13 «Про поновлення на роботі та інші кадрові питання» відповідачем скасовано, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору і підстав для задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за період вимушеного прогулу.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За умовами частини 1 статті 6 КАС України право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Із змісту наказу УПСЗН Сарненської РДА Рівненської області від 12 листопада 2012 року № 283 «Про упорядкування структури Управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації» видно, що його прийнято у зв'язку із значним збільшенням навантаження на відділ грошових виплат і компенсацій та з метою удосконалення системи прийому громадян і не допущення виникнення черг. Тобто, цей наказ не належить до актів індивідуальної дії, оскільки він спрямований на удосконалення організації роботи відповідача в окремій галузі.

Враховуючи те, що цей наказ видано відповідачем після звільнення позивача із займаної посади, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України, суди дійшли обґрунтованого висновку, що цей правовий акт не зачіпає права, свободи та інтереси ОСОБА_4 у сфері публічно-правових відносин, а тому правильно відмовили у задоволенні позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак