Ухвала суду № 44549030, 28.05.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"28" травня 2015 р. Справа № 806/5329/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Ковальчук А.О. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" квітня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання незаконними та скасування наказу, акту перевірки та дій ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 09 липня 2013 року №0000122200, №0000102200;

- визнати незаконним та скасувати наказ Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції від 17.06.2013 року №158 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року;

- визнати незаконними дії відповідача стосовно проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року;

- скасувати акт Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.07.2013 року №38/22-00/30825081.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що підприємством правомірно віднесено до складу витрат в 1 кварталі 2013 року послуги по забезпеченню постачання природного газу від ТОВ "Скела Терциум" в сумі 350607 на підставі належних первинних документів. Крім того, зазначило, що законодавство України не містить обмежень щодо встановлення вартості на такі товари, як фарфор та пегматит, а тому встановлення підприємством цін на такі товари нижчі, ніж виробнича собівартість такої продукції не є підставою для нарахування контролюючим органом грошових зобов'язань

Справа розглядалась судом першої інстанції після скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2014 року постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та скерування справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд .

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09 липня 2013 року №000022200 та №000010220.

В іншій частині позовних вимог відмолено.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що Баранівським відділенням Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на підставі наказу Баранівської МДПІ від 17.06.2013 року №158 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року (а.с.45-58 т.1), за результатами якої складено акт від 04.07.2013 р. №38/22-00/30825081.

В акті перевірки, зокрема, зазначено що позивачем порушено пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2013 року на 891 892 грн. та занижено податок на прибуток за 1 квартал 2013 року на 2875,00 грн.

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області винесено податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року:

- №0000122200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 891892,00 грн. (а.с.44 т.1);

- №0000102200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4320,50 коп., в тому числі основний платіж - 2875,00 грн., за штрафними санкціями - 1437,50 грн. (а.с.43 т.1).

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09 липня 2013 року №000022200 та №000010220.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

При винесенні податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0000122200 відповідач керувався висновками акта перевірки, з якого слідує, що в порушення пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України товариством необґрунтовано віднесено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності, що полягає у здійсненні збиткових господарських операцій, відсутності наміру отримати користь при здійсненні витрат, визначених, як витрати, всього на суму 556 414 грн., у тому числі за 1 квартал 2013 року на 556 414 грн.(а.с.52 т.1).

Факт продажу товарів за цінами нижчими ніж їх собівартість позивачем не заперечуться та підтверджено розрахунками завищення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року (а.с.76, 133, 134 т.1).

Згідно п.14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

При цьому слід врахувати, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як не господарської, оскільки не отримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю позивача, адже при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Визначальним в даному випадку є саме наявність мети на отримання прибутку та здійснення суб'єктом господарювання діяльності у відповідності з визначеними цілями.

Судами встановлено, що продаж підприємством фарфору та пегматиту за цінами нижчими, ніж їх виробнича собівартість, носив систематичний характер (весь перевіряємий період).

Разом з тим, контролюючий орган зазначає, що ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" під час проведення перевірки не надано жодних доказів, які б дозволили виявити факт наявності мети на отримання економічної користі від здійснення спірних господарських операцій.

В свою чергу з пояснень представника позивача слідує, що підприємство вперше отримало збитки в 1 кварталі 2013 року за 2012 рік. Зазначене викликано тим, що в січні місяці роботу підприємства було зупинено у зв'язку із відсутністю реалізації на ринку фарфору. У зв'язку із цим підприємство змушене було реалізовувати товари нижче собівартості з метою сплати податків, збереження робочих місць, оплати обов'язкових платежів. Мета такого нестандартного з економічної точки зору рішення, на думку колегії суддів, відповідає меті господарської діяльністю та визначенню підприємництва.

Надані позивачем розрахунки підтверджують доводи позивача, оскільки продаж товарів нижче собівартості дав можливість підприємству сплатити податки на суму 921 тис. грн., заробітну плату на суму 889 тис. грн. тощо. Відповідні висновки податковим органом не спростовано.

Суд зазначає, що положеннями ПК України не встановлено заборони на реалізацію власної продукції зі знижками, як не містить і заборони на реалізацію продукції за ціною нижче собівартості, тим більше не передбачає застосування санкцій за означені дії, тому в даному випадку реалізація позивачем фарфору та пегматиту нижче від собівартості такого товару, належить до господарської діяльності підприємства.

В свою чергу, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України гарантує суб'єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу. При цьому законодавчо закріплена заборона втручання державних органів у господарську діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавчими актами. Недосягнення мети як то отримання прибутку не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства.

Операції з продажу платнику податку товарів (виконаних робіт, наданих послуг) відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними ст. 134 Податкового кодексу України.

Пунктом 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (далі - ПКУ) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПКУ дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої від суми компенсації, отриманої у будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПКУ).

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формується за правилами п.138.6 (собівартість придбаних та реалізованих товарів) та п. 138.8 (собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) ст. 138 ПКУ.

Зазначені пункти ст.138 ПКУ не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому за умови отримання підприємством доходу, чинним законодавством не встановлено прямої заборони на реалізацію товарів власного виробництва нижче собівартості їх виробництва.

В певних випадках реалізація продукції за цінами, що нижче собівартості, може сприяти отриманню прибутку по результатах діяльності підприємства в цілому (реалізація залишків продукції за умови низького попиту на неї тощо).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не здійснював реалізацію товарів, ціни на які регулюються законодавством, а при визначенні ціни на фарфор та пегматит товариство виходило із оцінки ситуації на відповідному ринку та якості сировини, що відноситься до власних ризиків підприємницької діяльності.

В свою чергу норми Податкового кодексу України не містять обмежень стосовно формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від їх реалізації, а також не містять вимоги коригувати витрати у випадку реалізації товарів (робіт, послуг) за ціною нижче собівартості

Також в акті перевірки зазначено, що на порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" завищено рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2013 року в розмірі 350607 грн.(а.с.34 т.1).

Судами встановлено, що 15 грудня 2011 року між ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (Споживач) та TOB "Скела Терциум" (Постачальник) укладено договір постачання природного газу №37 (а.с.17-20 т.1).

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2012 році природний газ, а споживач прийняти у власність та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 11.1 вказаного договору передбачено, що якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору ні одна із сторін не заявила про його розірвання, то він вважається продовженим на наступний рік до 31.12.2013 року.

15 грудня 2011 року між ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (Замовник) та TOB "Скела Терциум" (Виконавець) укладено договір про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу №1 (а.с.21-24 т.1), відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику в період з 01.01.2012 року послуги по забезпеченню постачання природного газу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору.

30 грудня 2011 року між позивачем (Замовник) та Дочірньою компанією "Укртрасгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Газотранспортне підприємство) укладено договір №BRD/2012/0040 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (а.с. 28-33 т.1).

Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату з надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

07 грудня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (Газорозподільне підприємство) та ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (Замовник) укладено договір на розподіл природного газу №Т-ПР-2-2013-18 від 02 грудня 2012 року (а.с.35-38 т.1).

За умовами вказаного договору Газорозподільне підприємство зобов'язується надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Також, 07 грудня 2012 року між зазначеними сторонами укладено додаткову угоду №1/2012 до Технічної угоди №2/11/ТУ-18-Т від 21.11.2011 року про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами (а.с.39).

На виконання умов договору про постачання природного газу №37 від 15.12.2011 року, між сторонами складено акти прийому - передачі вартісних показників природного газу за березень 2013 року на природний газ в кількості 96,830 тис.куб.м. та на послуги по забезпеченню постачання 96,830 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 350606,91 грн. без ПДВ (а.с. 26-27 т.1)

Згідно акту №03-13-1201241134/BRD/2012/0040 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31 березня 2013 року філія УМГ "Київтрансгаз" Бердичівська ЛВУМГ надала послуги позивачу з транспортування природного газу в обсягах 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 5600,65 грн., в т.ч. ПДВ 933,44 грн. (а.с 34 т.1).

Згідно видаткової накладної №П00001555 від 29.03.2013 року ПАТ "Житомиргаз" передано послуги з розподілу ПГ облгазу в обсягах 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 29908,85 грн., в т.ч. ПДВ 4984, 81 грн. (а.с. 41 т.1).

Крім того, на виконання умов договору №Т-ПР-2-2013-18 від 02 грудня 2012 року між Газорозподільчим підприємством та позивачем підписано договірні обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ на 2013 рік (а.с.40 т.1) та складено акт приймання - передачі природного газу від 02.04.2013 року відповідно до якого позивачем спожито газу в обсязі 106830 куб.м., з яких 96830 куб.м. від ТОВ "Скела Терциум" (а.с.42 т.1).

Виходячи з наведеного, чітко прослідковується процес обліку природного газу в обсягах 96,830 тис.куб.м., придбаного у TOB "Скела Терциум" (під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання).

З урахуванням наявності у підприємства всіх належних первинних документів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 09.07.2013 року №0000122200 винесено неправомірно та скасував його.

Щодо податкового повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирській області від 09.07.2013 року №0000102200, слід зазначити наступне.

Вказаним рішенням податковий орган визначив ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод" зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Підставою для донарахування зобов'язань стали порушення викладені вище, а саме: завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 907 021 грн. (556 тис. 414 грн. по операціям з реалізації пегматиту та фарфору за цінами нижче собівартості та 350 тис. 607 грн. внаслідок завищення рядка 05.1 Декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт послуг) за 1 квартал 2013 р.).

З огляду та те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача вищезазначених порушень, податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0000102200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції від 17.06.2013 року №158 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача та визнання незаконними дії стосовно проведення вказаної перевірки, скасування акту перевірки Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.07.2013 року №38/22-00/3082508, ніким з учасників процесу не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не входить в обговорення питань, що були підставною для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, су

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" квітня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" травня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" вул.Щорса,1,смт.Довбиш,Баранівський район, Житомирська область,12724

3- відповідачу: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

- ,