Ухвала суду № 44548960, 03.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/301/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

03 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-продукт" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-продукт" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Полімер-продукт" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000281501 від 19.01.2015 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі акту перевірки № 5841/15-1/33058932 від 22.12.2014 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000281501 від 19.01.2015 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 19906 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 9953 грн. Не погоджуючись з висновками податкового органу, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, посадовою особою державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полімер-Продукт».

За результатами перевірки відповідач склав акт № 5841/15-1/33051932 від 22.12.2014 року, згідно висновків якого встановлено порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за жовтень 2014 року на суму 19906 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000281501 від 19.01.2015 року, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 19906 грн., та нарахував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 9953 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в якій зазначив:

рядок 21-залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+21.2+21.3)-88841 грн.,

рядок 21.1-значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду-68935 грн.,

рядок 21.2-значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду-19906 грн.,

рядок 22-залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 18)-88841 грн.,

рядок 23-сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1+рядок 23.2)-88841 грн.,

рядок 23.1-на рахунок платника у банку-88841 грн.

Показник рядка 23.1 декларації сформований з врахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за вересень 2014 року в сумі 68935 грн., за липень 2014 року в сумі 19906 грн.

Актом перевірки № 5841/15-1/33051932 від 22.10.2014 року контролюючим органом встановлено, що позивач завищив бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року в сумі 19906 грн. За даними платника податку на додану вартість залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, фактично сплачений отримувачем товарів постачальникам товарів (вересня 2014 року) становить 88841 грн., тоді як за даними перевірки показник визначений в сумі 68935 грн., тому відхилення становить 19906 грн.

Частина суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 19906 грн., не була фактично оплачена позивачем у вересні-жовтні 2014 року.

Позивачем не було враховано результати попередньої перевірки з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року. Перевіркою за серпень 2014 року встановлено, що ТОВ «Полімер-Продукт» занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2014 року) на суму 134394 грн.

Таке порушення вплинуло на визначення рядка 24 декларації за жовтень 2014 року, тобто занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за жовтень 2014 року) на суму 154300 грн.

Попередньою перевіркою встановлено, що частина суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (липня 2014 року) у розмірі 19906 грн., не була оплачена у липні-серпні 2014 року тому що частина від'ємного значення липня 2014 року в сумі 150000 грн., фактично сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів, що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Позивач оскаржив в судовому порядку податкове-повідомлення рішення № 0018331501 від 06.11.2014 року, яке було прийняте на підставі висновків акту перевірки № 4599/15-1/33058932 від 23.10.2014 року. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року по справі № 822/4897/14 відмовлено позивачу у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки від 23.10.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в мотивувальній частині постанови суду зазначено, що актом перевірки № 5841/15-1/33051932 від 22.12.2014 року встановлено такі порушення позивачем Податкового кодексу України, а саме:

-ТОВ «Полімер-Продукт» занизив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2014 року) на суму 134394 грн., і таке порушення вплинуло на визначення рядка 24 декларації за жовтень 2014 року, тобто занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за жовтень 2014 року) на суму 154300 грн.,

-частина суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (липня 2014 року) у розмірі 19906 грн., не була оплачена у липні-серпні 2014 року тому що частина від'ємного значення липня 2014 року в сумі 150000 грн., фактично сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів, що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

В зв'язку з тим, що в акті перевірки № 5841/15-1/33051932 від 22.12.2014 року контролюючий орган зазначив, що позивач не врахував результати попередньої перевірки з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року, не привів податковий облік у відповідність до результатів попередньої документальної перевірки і такі дії позивача призвели до неправильного формування показників декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, зазначене порушення вплинуло на достовірність декларування платником податків заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в сумі 19906 грн., а правомірність таких висновків акту перевірки та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили, суд приходить до висновку, що позивач неправомірно врахував залишок від'ємного значення за липень 2014 року у розмірі 19906 грн., при визначенні суми бюджетного відшкодування в декларації за жовтень 2014 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується із правомірністю оскаржуваного рішення та обґрунтованістю висновків податкового органу, що стали підставою для його прийняття. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-продукт" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.