Ухвала суду № 44548860, 26.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 820/3053/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р. по справі № 820/3053/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехторг"

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехторг" (далі по тексту - ТОВ «Інтертехторг»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області з безпідставної відмови у прийнятті податкової звітності (податкова декларація з ПДВ) та зобов'язати ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганської області прийняти декларацію з ПДВ за лютий 2015 року з відновлення строків для її подачі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 р. по справі № 820/3053/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехторг" до Державної податкової інспекції у м.Северодонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Северодонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області з безпідставної відмови у прийнятті податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехторг" за лютий 2015 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м.Северодонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехторг" декларацію з ПДВ за лютий 2015 року з відновлення строків її подачі.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 р. по справі № 820/3053/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що декларація ТОВ «Інтертехторг» з ПДВ за лютий 2015 року була надіслана позивачем на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку поштовим відправленням, а отже вказана декларація не може бути визнана і прийматись до відпрацювання як податкова звітність.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Інтертехторг" пройшло процедуру державної реєстрації, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним кодом 38579521, а відтак, є юридичною особою, обліковується в ДПІ у м. Сєвєродонецьк як платник податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 1412144500079 з реєстру платників податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою надання контролюючому органу звітності в електронному вигляді, позивачем укладено з ДПІ у м. Сєвєродонецьку договір №261220114 від 26.12.2014 року про визнання електронних документів.

У березні 2015 року позивач направив у електронному вигляді установленої форми відповідачу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії квитанції № 1 від 20.03.2015 р. (а.с.14), позивачу було відмовлено у прийнятті декларації з посиланням на те, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з ДФСУ, та рекомендовано звернутись до ДПІ за місцем реєстрації.

Листом від 27.03.2015 року №4649/12-14-15/16 відповідач повідомив позивача, що фактично декларація з ПДВ за лютий 2015 року ТОВ "Інтертехторг" (код за ЄДРПОУ - 35773316) була надіслана до ДПІ поштовим відправленням, що не передбачено Податковим кодексом України, і тому зареєстрована в ДПІ статусом "до відома".

Не погодившись з такими діями відповідача, ТОВ «Інтертехторг» звернулось до суду з даним позовом про їх оскарження та зобов'язання ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийняти декларацію з ПДВ за лютий 2015 року з відновлення строків для її подачі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано усіх вимог діючого законодавства щодо направлення податкової звітності, а тому відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що спірні відносини щодо приймання територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (Державної фіскальної служби України) від платників податків податкової звітності та податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку урегульовано Податковим кодексом України, Законом України від 22.05.2003 р. № 851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі по тексту - Закон № 851), наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 "Про подання електронної податкової звітності", зареєстрованого в Мін'юсті України 16.04.2008 р. за № 320/15011 (далі по тексту - Наказ № 233).

За визначенням п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.46.5 ст.46 ПК України).

Відповідно до п.48.2 ст.48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Як встановлено пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

У відповідності до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.4 ст.49 ПК України).

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлено Законом № 851.

Так, за визначенням ст.5 цього Закону електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

У відповідності до ст.1 Закону № 851 суб'єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

Згідно зі ст.6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктом 49.17 статті 49 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9 ст.49 ПК України).

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п.49.10 ст.49 ПК України).

Згідно з п.49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відмовлено у прийнятті податкової звітності ТОВ «Інтертехторг» в електронному вигляді з посиланням на відсутність укладеного між позивачем та податковим органом договору про визнання електронних документів, у зв'язку з чим відповідач вважає подану позивачем податкову звітність такою, що надіслана поштою.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Інтертехторг» та ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області було укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу. Договір надає Платнику податків можливість, але не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (а.с.25-27).

Згідно з наявною в матеріалах справи копією квитанції про прийняття електронного документу (декларації), документ, в якому містилися електронний підпис директора та печатка ТОВ «Інтертехторг», доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20.03.2015 р. в 12:44:02 (а.с.14).

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для неприйняття податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, поданої ТОВ «Інтертехторг» в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи позивачеві у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року в електронному вигляді, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р. по справі № 820/3053/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.06.2015 р.