Ухвала суду № 44548786, 25.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.Справа № 818/3396/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 818/3396/14

за позовом Державного підприємства "Сумиспирт"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.12.2015 року, Державне підприємство «Сумиспирт» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить, після зміни позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.08.2014 року № 0001062201, № 0001072201, №0019591703 та № 0035151703 від 05.11.2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.08.2014 року №0001062201, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 224 809,00 грн. та від 04.08.2014 року № 0001072201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 990 662,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у податкового органу.

Працівниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.03.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.03.2014 року, про що складено акт №39/22/00375237 від 17.07.2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні позивачем п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14,п.п.135.5.4.135.5 ст.135,п.150.1 ст.150 ПК України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2011 рік, в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 224 809,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 1 990 662,00 грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року на суму 1 510 268,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 121 477,00 грн., три квартали 2012 року - 150 917,00 грн., за 2012 рік - 312 244,00 грн., за 2013 рік - 161 850,00 грн.; п.54.2 ст.54.п.87.9 ст.87.пп.168.1.1, пп.168.1.2,пп.168.1.5п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті несвоєчасно перерахованого та не перерахованого до бюджету суми податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2011 року по 31.03.2014 року; п.36 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020; абзац «б» п.176.2 ст.176 ПК України податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку подано з недостовірними відомостями, а саме: не в повному обсязі відображено дохід виплачений суб'єктами підприємницької діяльності, ст. 24 Закону України «Про оплату праці». ст. 115 КЗпП України, колективного договору позивача, в результаті несвоєчасної виплати та не в повному обсязі заробітної плати і працівникам підприємства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України позивач не подав податкову декларацію з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2014 року.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.08.2014 року №0019561703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 61806,14 грн; № 0001052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1020,00 грн;№ 0001062201, яким позивачу збільшено суму з податку на прибуток в розмірі 2247809,00 грн; № 0001072201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 990 662,00 грн; № 0019591703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4677,85 грн, та податкове повідомлення-рішення від 04.08.2014 року № 0001052201 скасовано, податкові повідомлення-рішення від 04.08.2014 року № 0001062201, №0001072201,№0019591703 залишені без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року №0035151703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 57128,29 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що податковим органом правильно застосовані приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та накладеній штрафні санкції за подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та несвоєчасну сплату до бюджету сум утриманого податку з доходів фізичних осіб з нарахованої заробітної плати, під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014 року №0019591703 та від 05.11.2014 року № 0035151703.

Окрім цього, судом першої інстанції зроблений висновок про помилковість висновку про невіднесення позивачем сум кредиторської заборгованості перед іншими платниками податків, що не стягнуті після закінчення строку позовної давності, які вважаються безповоротною фінансовою допомогою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України (станом на момент правовідносин) інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статус юридичної особи.

На підставі п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Частинами 1, 2 ст.264 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Податковим органом ставиться під сумнів невіднесення позивачем сум кредиторської заборгованості перед іншими платниками податків, що не стягнуті після закінчення строку позовної давності, які вважаються безповоротною фінансовою допомогою та необхідність їх включення на підставі п.п.135.5.4п.135.5 ст.135 ПК України до складу інших доходів.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалами господарського суду Сумської області від 17.07.2007 року по справі №7/86-07 та від 20.12.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалами Господарського суду Сумської області від 04.02.2008 року по справі №7/86-07 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги ТОВ «Агротехінвестиції», Агроторговий дім Сумського району, ТОВ НВП «Техіноцентр», ТОВ «Тера», ТОВ «Астарта-Київ», ТОВ «Макол», ТОВ АФ «Степ», ТОВ «Фемент СЕ», ЗАТ «Ензим».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року по справі №7/86-07 провадження у справі припинено.

Судом першої інстанції правильно застосована правила п.2 ч.1 ст.263 ЦК України яка каже, що перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов»язання (мораторія) на підставах, встановлених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що включення наведених вище вимог кредиторів позивача до реєстру вимог та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів виключають закінчення строків позовної давності.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішеннями господарського суду стягнута сума заборгованості та виконуються на підставі судових наказів заборгованість з ВАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський», ТОВ АФ «Лан», ТОВ АФ «Псел», ВАТ «Перечинський лісохімічний комбінат».

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано під час перевірки доказів укладання додаткової угоди з ТОВ «Агротехінвестиції» щодо продовження терміну оплати за продукцію від 17.08.2009 року, то колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, акт податкового органу не містить зауважень щодо невиконання позивачем вимог статті 44 ПК України та ненадання до перевірки додаткової угоди з ТОВ «Агротехінвестиції» щодо продовження терміну оплати за продукцію від 17.08.2009 року.

В своїх запереченнях на акт перевірки позивач каже про наявність додаткової угоди з ТОВ «Агротехінвестиції» від 17.08.2009 року (аркуш справи 66 ).

Даний документ разом з іншими доказами був наданий позивачем до матеріалів справи до суду першої інстанції.

За таких підстав, колегія суддів не вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 818/3396/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2015 р.