Ухвала суду № 44548755, 26.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 816/613/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2015р. по справі № 816/613/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

23 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2014 року №0010891501/1926.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2015р. було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Позивачем надано клопотання про перенесення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника, яке не підлягає задоволенню, в зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 вересня 2014 року старшим державним ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності податку на додану вартість ТОВ "Лідер Снек" за липень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 19 вересня 2014 року №1362/16-03-15-01/36410581, у якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 201.10, 201.6 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1646666,66 грн /а.с. 62-64/.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2014 року №0010891501/1926, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2469999,99 грн., у тому числі 1646666,66 грн. за основним платежем, 823333,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 13/.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2014 року №0010891501/1926 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 30-46/.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим та відповідає приписам підпункту 54.3.2. та пункту 123.1. Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 19 вересня 2014 року №1362/16-03-15-01/36410581, підставами для висновку про заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ став висновок податкового органу про те, що отримані позивачем від ТОВ "Народичі - Агро Інвест" податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит за липень 2014 року на суму 1646666,66 грн. не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 63/.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.75.1.,75.1.1 ст..75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1. статті 76 зазначеного Кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Так, згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунтком 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач правом звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних не скористався, заяву зі скаргою на постачальника не подав. Той факт, що спірні податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ та відображено у Акті камеральної перевірки /а.с. 63/. Даний факт позивачем належними та допустимими доказами ані у суді першої інстанції ані у суді апеляційної інстанції не спростовано.

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що у позивача були відсутні підстави для включення податкових накладних, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Разом з тим, колегія судів зазначає, що Податковим кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" передбачено право позивача перевірити факт реєстрації податкових накладних.

Пунктом 13 Постанови встановлено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається: про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру; про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування; про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.

Пункт 17 Постанови передбачає, Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач факт реєстрації у встановленому порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних не перевірив, заяву зі скаргою на контрагента не подав.

Тобто, зазначеним порядком апелянт не скористався, мотивуючи це тим, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що відповідач правомірно дійшов висновку про необхідність збільшення позивачу основного платежу, оскільки податковий кредит позивача був сформований на підставі податкових накладних, не зареєстрованих у встановлено порядку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує на те, що доводи апелянта щодо надіслання на адресу ТОВ "Лідер Снек" непідписаного Акту перевірки не знайшли свого підтвердження ані у суді першої інстанції ані у суді апеляційної інстанції.

Так, позивачем не було надано до матеріалів справи четвертого аркуша Акту перевірки, на якому розміщена графа "посада посадової особи органу Міндоходів України, яка склала Акт", "підпис, прізвище" у якій, як стверджує позивач, відсутні підписи осіб, що проводили перевірку та складали Акт.

Натомість, в матеріалах справи є в наявності завірена належним чином копія Акту перевірки, який оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства та містить заповнені графи "посада посадової особи органу Міндоходів України, яка склала Акт", "підпис, прізвище" /а.с. 62-64/.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що твердження представника позивача щодо ненадіслання відповідачем розрахунку податкових зобов'язань разом з податковим повідомленням-рішенням не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що податковим органом було доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2015р. по справі № 816/613/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.