Постанова № 44548484, 28.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Львів Справа № 876/9706/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

за участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - Данилюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/978/14 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - управління) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просило визнати дії відповідачів протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу від 31 грудня 2013 року ВП № 34474114.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що державним виконавцем безпідставно винесено оскаржувану постанову, оскільки рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ у зв'язку з невиконанням якого винесено оскаржувану постанову, не набрало законної сили.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не взято до уваги пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, згідно з яким рішення про стягнення коштів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства у порядку черговості надходження документів. Крім того, вказує на те, що штраф накладено незважаючи на оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 вересня 2012 року ВП № 34474114.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. 28 вересня 2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34474114 з виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 червня 2012 року по справі № 2-а-2617/11 про зобов'язання позивача провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії. Боржнику надано строк до 05 жовтня 2012 року для добровільного виконання виконавчого листа, виданого на виконання зазначеного вище рішення.

Листами від 05 жовтня 2012 року № 6634/07-28 та від 30 вересня 2013 року № 9994/06-18 боржник повідомив державного виконавця про причини невиконання судового рішення, які полягали в тому, що на поштову адресу управління не надійшло повного тексту рішення Франківського районного суду міста Львова від 25 червня 2012 року по справі № 2-а-2617/11.

За невиконання рішення без поважних причин у встановлений строк, постановою державного виконавця від 20 грудня 2013 року ВП № 34474114 на управління накладено штраф у розмірі 1020.00 грн.

У зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин у встановлений строк, державним виконавцем винесена постанова від 31 грудня 2013 року серії ВП № 34474114 про накладення на управління штрафу у розмірі 2040.00 грн., яка є предметом оскарження.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про накладення штрафу від 20 грудня 2013 року ВП № 34474114 в розмірі 1020.00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на відсутність у нього повного тексту постанови Франківського районного суду м. Львова від 25 червня 2012 року по справі № 2-а-2617/11 не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення.

Частинами 1 та 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Правовідносини щодо повторного накладення на боржника штрафу є похідними від правовідносин щодо накладення первинного штрафу. Повторне накладення штрафу можливе лише у разі повторного невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Відтак, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування постанови державного виконавця про накладення на боржника первинного штрафу (постанова від 20 грудня 2013 року ВП № 34474114), вказує на відсутність такої ознаки як повторність щодо невиконання судового рішення без поважних причин, наявність якої є обов'язковою умовою накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, що в свою чергу є підставою для визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу протиправними та її скасування.

Разом з тим, слід зазначити, що в задоволенні вимог до Головного управління юстиції у Львівській області та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області слід відмовити, оскільки згідно з частиною 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, якими відповідно до статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» є: департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, а відтак, такі заявлені до неналежних відповідачів.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/978/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. щодо винесення постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу в розмірі 2040.00 грн. від 31 грудня 2013 року ВП № 34474114 та скасувати вказану постанову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 02 червня 2015 року.