Ухвала суду № 44548400, 28.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 р. Справа № 876/3594/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 16 березня 2015 року у адміністративній справі №348/376/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області про визнання неправомірними дій щодо не включення пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 16 березня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі зарахувати в пільговому обчисленні ОСОБА_1 період роботи з 04.01.1974 року по 14.12.1979 року, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши кожний рік роботи за один рік шість місяців. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу з 18. 08.2014 року. Позовні вимоги в частині з жовтня 2002 року по 17.08.2014 року залишено без розгляду.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 працювала з 04.01.1974 року по 14.12.1979 року в Сангарській нафторозвідувальній експедиції Трест «Якутнафтогазрозвідка», про що свідчать записи в трудовій книжці та довідка №392 від 2002 року про заробітну плату ВАТ «Якутгазпром» Якутське управління бурових робіт. Вказаною довідкою підтверджено те, що позивачу виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка.

Листом УПФ України в Надвірнянському районі за №502/03 від 23.01.2015 року позивачу відмовлено у застосуванні пільгового обчислення стажу тому, що в неї немає письмових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до таких районів.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період її роботи з 04.01.1974 року по 14.12.19799 року, оскільки з наданих нею документів не викликає жодного сумніву, що вона, працюючи в районі Крайньої Півночі користувалась пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 Постанови Ради Міністрів СРСР №148 від 10.02.1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зарахування одного року роботи за один рік та шість місяців було запроваджено з 01.03.1960 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» було скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з п'яти до трьох років.

Отже, єдиною умовою для отримання права на пільгове обчислення стажу при виході на пенсію (застосування коефіцієнту 1,5), починаючи з 01.03.1960 року, було укладення трудового договору строком не менше ніж на п'ять років, а починаючи з 26.09.1967 року, цей термін було знижено до трьох років. Слід зазначити, що жодний з вищевказаних нормативно-правових документів не передбачав обов'язкового укладення письмового трудового договору.

Відповідно до положень ст. 24 КЗпП України, що діяли на момент виникнення трудових відносин між позивачем та роботодавцем, трудовий договір укладається як правило у письмовій формі, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС, Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 р., які визначають правові засади застосування вахтового методу, вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива.

Згідно п. 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС, Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 року працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, із інших районів країни, надаються пільги, передбачені ст.ст. 1, 2, 3, 4 Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року з урахуванням змін і доповнень, внесених ст.ст. 1, 2 Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року.

В пп. 3 п. 6 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі, від 06.05.1981 року вказано, що робітникам експедицій, круглорічних партій, нафтових розвідок, відділів, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі надаються пільги, передбачені Указами від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року.

На теперішній час гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення, передбачені Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15 січня 1993 року. Відповідно до ст. 4 вказаної Тимчасової Угоди при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 01 січня 1991 року на підставі статті 1 даної Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Таким чином безпідставним є твердження відповідача про не зарахування стажу позивачу у півтора кратному розмірі через відсутність письмово трудового договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 16 березня 2015 року у адміністративній справі №348/376/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс