Ухвала суду № 44548160, 02.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/845/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - Відповідач 2) в якому просив: визнати неправомірними дії Відповідача 2 щодо визнання Договору №45085 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 08.07.2014 pоку нікчемним; визнати нечинним (неправомірним) рішення Відповідача 2 щодо визнання Договору №45085 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 08.07.2014 pоку; визнати протиправною бездіяльність Відповідача 2 щодо невнесення інформації про Позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; зобов'язати Відповідача 2 внести інформацію про вкладника ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та надати її до Фонду; визнати протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за Договором №45085 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 08.07.2014 року за рахунок коштів Фонду; зобов'язати виконавчу дирекцію Фонду затвердити загальний реєстр вкладників ПАТ «КБ «УФС» для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про Позивача, як вкладника за договором банківського вкладу від 08.07.2014 року №45085.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 08 липня 2014 року №45085.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 08 липня 2014 року №TR.59385.908.221 на вкладний (депозитний) рахунок Позивача НОМЕР_1 зараховано кошти у розмірі 190 000,00 грн, платник: ОСОБА_4.

Постановою Правління НБУ від 14 серпня 2014 року №491 ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

14 серпня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», згідно якого з 15 серпня 2014 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С.І.

10 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №717 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ».

13 листопада 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №119 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, яким розпочато процедуру ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року включно.

20 листопада 2014 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення щодо виплат коштів вкладникам ПАТ «КБ «УФС» з 21 листопада 2014 року, для отримання коштів вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позивач, дізнавшись про відсутність його в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Відповідача із заявою від 05 грудня 2014 року про виплату гарантованої суми.

Листом від 05 грудня 2014 року №001/601 Відповідач повідомив Позивача, що договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 08 липня 2014 року №45085, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов»язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону передбачено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст.27 Закону, а саме:

1.Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

2.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

3.Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

4.Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

5.Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

6.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно ч.1 ст.37 Закону, Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Пунктом 4 частиною 2 статті 37 Закону визначено, що уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Крім того, відповідно ч.2 ст.38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов»язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.38 Закону, уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Пунктами 2, 7 частини 3 вищевказаної норми Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

За ч.5 ст.38 Закону, у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Отже, з огляду на наведені норми закону, уповноваженій особі для визнання правочинів нікчемними не потрібно вчиняти будь-яких дій. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Інакше кажучи, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена закономабо якщо він не визнаний судом недійсним.

За ч.1 ст.215 Кодексу, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.215 Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.228 Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст.38 Закону створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», про що винесено наказ від 30.10.2014 року №34.

Згідно виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Відповідача 1 № 237/14 від 18.11.2014 року, вирішено погодити рішення Відповідача 2, яким було тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ «Український Фінансовий Світ», що були внесені у період з 01.07.2014 року по 16.07.2014 року, з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду.

18.11.2014 року Відповідачем 2 було прийнято Наказ «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» №6, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, до якого, зокрема, включено договір № 45085.

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я Позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена сума коштів, розмір якої складав 370 843, 83 грн.

З довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ «КБ «УФС» від 09.02.2015 року вбачається, що операції по зняттю коштів з рахунку фізичної особи та зарахування коштів на рахунки інших фізичних осіб, включаючи і Позивача, були здійснені протягом однієї години і зараховувались суми в межах гривневого еквіваленту до 200 000,00 грн (а.с.42).

08.07.2014р. о 14 год. 40 хв., з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив 370 843, 83 грн, знімались грошові кошти та вносились на рахунок Позивача у розмірі 190 000 грн та на рахунок іншої фізичної особи у розмірі 180 843,83 грн (операція проведена).

Отже, фізична особа, яка мала значну суму грошових коштів на рахунку здійснювала «зняття» коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа «вносила» ці кошти на свій рахунок. Таким чином, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200 000,00 грн, та цими подрібненими частками фактично «вносились» на рахунки інших фізичних осіб.

На момент вчинення вказаної операції у банку була відсутня готівка і отримати кошти у касі було неможливо. Викладені обставини підтверджуються висновками, які наведені в постанові Правління НБУ від 15.07.2014року №410/БТ.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем готівка до каси не вносилась у встановленому законом порядку, операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку.

Таким чином, кошти на рахунку Позивача взагалі не можна віднести до його власних коштів, оскільки вони належать іншому вкладнику.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відкрите кримінальне провадження №120141000040017478 за фактом зловживання службовими особами ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

Робоча комісія зробила висновок, що вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь яких законних на те підстав.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до пп.8 п.1 постанови Правління НБУ «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» № 328 від 30.05.2014 року щодо діяльності банків, перелік яких наведено в додатку до цієї постанови, до якого входить і ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», запроваджено такі заходи, зокрема, банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних (у т.ч. карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150 000 грн. на добу на одного клієнта. Зазначене лише підтверджує те, що операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку.

Оскільки реальних коштів Позивачем не вносилось, про що було відомо працівникам банку, то укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я Позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що проведення вище описаних дій надавало можливість власнику вкладу, розмір якого перевищує суму 200 000,00 грн, отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо

правомірності дій Відповідача 2, оскільки ним правомірно прийнято наказ щодо нікчемності правочину та не включено Позивача до переліку вкладників, і як наслідок Відповідачем 1 не включено Позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 03 червня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.