Ухвала суду № 44548009, 03.06.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року справа №805/327/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі № 805/327/15-а (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року № Ю-6294-17 у розмірі 732 211, 11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року № Ю-6294-17 у розмірі 732 211, 11 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 13.01.2015 позивач отримав поштою вимогу від 05.12.2014 № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 732 211,11 грн. ТОВ «Укрспецмаш» не згоден із сумою боргу, яка зазначена у вимозі, а саме розбіжність в сумі 146,16 грн., та вважає, що позивач такої суми боргу не має. На підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» просить скасувати спірну вимогу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість позивача з єдиного внеску станом на 30.11.2014 року складає 732 211,11 грн. з урахуванням суми єдиного внеску за грудень 2013 року у розмірі 100743,40 грн. та без врахування сум за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, які оскаржуються у судовому порядку.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд виніс постанову порушуючи норми процесуального права, а саме, на перше слухання справи повідомив позивача з запізненням, повістку на 24 березня 2015 року позивач отримав у день проведення судового засідання. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не врахував п. 93 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, відповідно до якого позивач звільнений від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

2 червня 2015 року до суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній просить

зупинити провадження у справі № 805/327/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року № Ю-6294-17 у розмірі 732 211, 11 грн. до вирішення справи № 826/18330/14 касаційною інстанцією, оскільки рішення по адміністративній справі № 826/18330/14 має значення для вирішення по суті адміністративної справи № 805/327/15-а, оскільки з наявністю населеного пункту в переліку населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, обумовлено звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення зазначеного клопотання відсутні, оскільки рішення у справі № 826/18330/14, на яке посилається позивач, прийнято та вступило в законну силу значно пізніше, ніж позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення його від обов'язків, крім того, воно не стосується обставин даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивача зареєстровано, як юридичну особу у встановленому порядку Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 27.06.2001 року, включено до ЄДРПОУ за № 31424275, що підтверджується довідкою відділу статистики у Першотравневому районі серії АБ № 455489 (а.с. 7).

Позивач перебуває на обліку у відповідача.

Відповідач - Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Мідоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Згідно звіту про нарахування єдиного внеску за грудень 2013 року позивачем визначена загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті - 100 743,30 грн. ( а.с. 40-45).

З картки особового рахунку позивача вбачається, що 20.01.2014 року позивачем самостійно перерахована сума єдиного внеску в розмірі 100 743,40 грн. ( а.с. 212).

08.04.2014 заступником начальника Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Донецькій області на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 зі змінами та доповненнями за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення № 0000981700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» за період з 22.10.2013 до 14.03.2014 штраф в сумі 64 194,37 грн. ( а.с. 47).

26.06.2014 заступником начальника Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Донецькій області на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 зі змінами та доповненнями за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення № 0002581700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» за період з 21.02.2014 до 02.06.2014 штраф в сумі 9715,11 грн.( а.с. 48).

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецмаш» від 08.08.2014 року № 17, позивач повідомив відповідача про те, що 08.08.2014 року подано позов про скасування рішення № 0000981700 від 08.04.2014 року ( а.с. 49).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року зупинено провадження у справі № 805/6501/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 0000981700 від 08.04.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 64 194, 37 грн. ( а.с. 77).

05.12.2014 року керівником Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-6294-17, якою зобов'язано ТОВ «Укрспецмаш» сплатити суму єдиного внеску у розмірі 732 211,11 грн. (а.с.8).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по єдиному внеску станом на 30.11.2014 року загальна сума нарахованого єдиного внеску позивачем за грудень 2013 року складає 100 597,24 грн. ( а.с. 10), однак згідно зі звітом про нарахування єдиного внеску за грудень 2013 року сума єдиного внеску визначена у розмірі - 100 743,40 грн.( а.с. 42).

Станом на 30.11.2014 року, заборгованість позивача з єдиного внеску становить 732 211,11 грн. без врахуванням сум за рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, які на теперішній час оскаржуються в судовому порядку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач самостійно допустив помилку у розрахунку суми заборгованості за грудень 2013 року.

Отже сума єдиного внеску, яка зазначена у спірній вимозі складається також із суми єдиного внеску за грудень 2013 року в розмірі 100 743,40 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків.

З огляду на вищевикладене, відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 732 211, 11 грн.

Щодо посилань апелянта на не врахування судом першої інстанції при винесенні рішення п. 93 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, відповідно до якого позивач звільнений від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, колегія суддів зазначає наступне.

Ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII, що набрав чинності 15.10.2014 року, далі-Закон № 1669-VII) внесені зміни до Закону № 2464-VI, а саме доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 93: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до

органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. До даного переліку входить смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області.

Позивача зареєстровано, як юридичну особу у встановленому порядку Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 27.06.2001 року за адресою 87400, Донецька обл.., Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, вулиця Мурзи, будинок 16, квартира 6 та знаходиться на обліку у відповідача - Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року зупинено.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 02.04.2015 року, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду України від 02.04.2015 року зупинено.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо".

Таким чином, для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Із матеріалів справи вбачається, що сертифікат Торгово-промислової палати України у позивача відсутній. Не вбачається наявності сертифікату і із заяви позивача до відповідача. Крім того, із заявою до відповідача він звернувся 27.11.2014 року ( а.с. 138) на час зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 і до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 року.

Щодо посилань апелянта на порушення норм процесуального права, а саме про неповідомлення належним чином про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті.

Згідно ч. 1 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Частиною 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самим правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що його не було своєчасно повідомлено про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2015 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі № 805/327/15-а та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2015 року о 10:30 год. ( а.с. 1).

В матеріалах справи знаходиться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що позивач був повідомлений про розгляд вищезазначеної справи із запізненням, а саме 12 березня 2015 року ( а.с. 30).

В матеріалах справи також знаходиться довідка, з якої вбачається, що до судового засідання, що призначене на 11 березня 2015 року представники сторін не з'явились. Судове засідання призначено на 24.03.2015 року.( а.с. 31). Повістку про виклик на 24.03.2015 року позивач отримав 24.03.2015 року, тобто у день проведення судового засідання ( а.с. 120).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Крім того, дане процесуальне порушення усунуте під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки позивач своєчасно повідомлений про час та дату розгляду даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі № 805/327/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв