Ухвала суду № 44547860, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/6425/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер - Профі Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер - Профі Україна» (далі - ТОВ «Завод Майстер - Профі Україна») звернувся до суду з позовом до відповідача Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0005302205 від 15.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 203718,23 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 101859,12 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09. 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005302205 від 15.11.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 30.09.2013 року по 10.10.2013 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» по взаємовідносинам із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт № 1130/225/30888419 від 17.10.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ст.2, п.2 ст. 3, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88, пп. 2.1, 2.4, п.2, п.2.15 та п.2.16 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 «Первинні документи», у результаті чого встановлено заниження ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» ПДВ на суму 203 718,23 грн., у тому числі за січень 2013 року у сумі 68 430 грн., за лютий 2013 року у сумі 117 467,40 грн., за березень 2013 року у сумі 10 374,17 грн. та за травень 2013 року у сумі 7 446,66 грн.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманих від інших податкових органів актів перевірки контрагентів позивача щодо нікчемності укладених правочинів.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0005302205 від 15.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 203718,23 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 101859,12 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до п.201.7, 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами укладено наступні договори: з ТОВ «Будбізнеспром-Т» договір підряду № 15/01-13 від 15.01.2013 року щодо виконання комплексу земельних робіт на об'єкті, розташованому за адресою: Дніпропетровська область смт. Юбілейне розподільчий центр;

з ТОВ «Градієнт ТЕК» договір про надання послуг № 10-12/12 від 10.12.2012 року для виконання земельних робіт, вантажно-розвантажувальних робіт;

з ТОВ "Взлет-Ера" (нова назва ПП "Ватер-Шпаг") договір про надання послуг № 0102 від 01.02.2013р. для виконання земельних робіт, вантажно-розвантажувальних робіт.

Виконання позивачем договорів з вищезазначеними контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме:

по ТОВ "Будбізнеспром-Т" - графіком проведення земельних робіт на об'єкті Дніпропетровська область смт. Юбілейне, розподільчий центр (підготовка під підлогу НТС у складі РЦ № 7) за січень - квітень 2013 року; переліком виконавчої документації (додаток до договору від 15.01.2013р. за № 15/01-13; довідкою про договірну ціну на будівництво об'єкта, що здійснюється у 2013 році (додаткові роботи по вийманню перезволоженого грунту) від 15.01.2013р , довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013р.; акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013р. № 1, 2, 3, 4; податковими накладними №1453 від 31.12.2013 р., № 1502,1503, 1517 від 31.01.2013р. ; ліцензією на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, у тому числі розробки грунтів (АЕ № 181317), з терміном дії у період з 23.10.2012р. по 23.10.2015р.; платіжними документами;

по ТОВ "Градієнт ТЕК" - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 159 від 31.01.2013р.; податковими накладними №158,159, 160 від 16.01.2013р. , заявкою на послуги будівельних механізмів від 10.12.2012р. за № 1267; платіжними документами;

по ТОВ "Взлет-Ера" (нова назва ПП "Ватер-Шпаг"): актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1595 від 12.02.2013р., № 1596 від 19.02.2013р. ,№ 1594 від 28.02.2013р., № 2345 від 29.02.2013р.,податковими накладними № 1117,1118 від 12.02.2013р., № 2119 від 19.02.2013р., № 507 від 29.03.2013р., заявками на послуги будівельних механізмів за № 02/06/0102, № 02/11/0102, № 02/18/0102, платіжними документами тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту за період січень - березень 2013 року та травень 2013 року по фінансово - господаським операціям з вищезазначеними контрагентами , оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентами ТОВ «Будбізнеспром-Т», ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Взлет-Ера» (нова назва ПП «Ватер-Шпаг») правочинів, відсутні рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ «Будбізнеспром-Т», ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Взлет-Ера» (нова назва ПП «Ватер-Шпаг») були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування винесеного Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська податкового повідомлення - рішення №0005302205 від 15.11.2013 року , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 203 718,23 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 101 859,12 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова