Ухвала суду № 44547837, 29.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2015 року

справа № П/811/331/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсан» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вінсан» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 вересня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вінсан» збільшено суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість на 3965788 грн. та накладено штрафну санкцію – 1982894 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 вересня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вінсан» збільшено суму грошових зобов’язань з податку на прибуток на 722051 грн. та накладено штрафну санкцію – 180513 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судоми першої інстанції не було враховано матеріалів перевірок контрагентів позивача, якими доведено нереальність господарських операцій за якими сформовано позивачем валові витрати та податковий кредит.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки від 15.09.2014 № 58/11-23-22-05/38268378, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.09.2014 №0000682205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 965 788грн. основного платежу та 1 982 894грн. штрафних санкцій та №0000692205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 722 051грн. основного платежу та 180 513грн. штрафних санкцій.

В висновках акту перегірк зазначено про порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 28 Цивільного кодексу України – перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків; п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 3 800 267грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Уністрой».

В результаті встановлених порушень підприємством занижено податок на прибуток , що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік в сумі 722 051грн.

Пункту 44.1 ст. 44, п. 198.2, 198.3 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України – заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3 965 788грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало ТОВ «Вінсан» з ТОВ «Уністрой», ТОВ «Таліс Плюс» та ТОВ «Барилит Плюс», проте на підтвердження реальності господарських операції позивачем надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку (договори, податкові накладні, докази транспортування, акти приймання-передач та платіжні доручення).

За висновками суду першої інстанції, ТОВ «Вінсан» включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договорами, укладеними з контрагентами відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Вінсан» має в оренді стаціонарні автозаправні станції у кількості 6 одиниць, які розташовані на території декількох районів Кіровоградської області.

Позивачем було укладено договори поставки нафтопродуктів з ТОВ «Уністрой», ТОВ «Таліс Плюс» та ТОВ «Барилит Плюс» від 01.10.2013, 01.06.2014 та 01.05.2014 та 22.05.2014 відповідно.

Матеріали справи окрім копій договорів містять копії податкових накладних, товарно-транспортних накладних, акти приймання-передачі нафтопродуктів.

Розрахунки здійснено у безготівковій формі.

Нафтопродукти поставлялись на автозаправні станції чи склад покупця, яким є відповідно до умов договору зберігання від 30.09.2013 резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Перевезення товару здійснювалось ТОВ «ТД Кременчукнафтопродуктсервіс».

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Фактичне виконання угод підтверджено наданими копіями первинних бухгалтерських документів, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Придбане паливо використане позивачем у власній господарській діяльності для реалізації на автозаправках.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Доводи апеляційної скарги є помилковими, оскільки формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Таким чином підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсан» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник