Ухвала суду № 44547807, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/14750/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника відповідача - Горобець К.М. ( довіреність від 25.05.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 804/14750/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Механіка" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005272201 від 03.09.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 422 415,00 грн., в тому числі за основним платежем 281 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 140 805,00 грн.;

- зобов'язати Відповідача визнати право ТОВ "Механіка" на нарахування податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань з ПДВ на суму 36333 грн. за операціями з придбання товарів у грудні 2012 року у ТОВ "Технобудінжиніринг" та продажу цього товару покупцям ТОВ "Механіка";

- зобов'язати Відповідача відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Механіка" за грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Механіка" та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що справедлива вартість об'єктів, які були внесені Позивачем до статутного капіталу ТОВ «Веліос», була визначена незалежним оцінювачем, що не протирічить приписам чинного податкового законодавства. При цьому собівартість окремих переданих об'єктів виявилася вище, ніж їх оціночна вартість, у зв'язку з чим Позивач дійсно отримав збитки за окремою господарською операцією з передачі майна до статутного капіталу. Звертають увагу на те, що всі витрати від реалізації основних засобів та ТМЦ при передачі їх до статутного капіталу ТОВ «Веліос» були здійснені ними у межах власної господарської діяльності з дотриманням, зокрема, приписів п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України і, не зважаючи на отримання збитку від реалізації окремих об'єктів основних засобів, суми таких збитків мають бути включені до складу витрат платника податків. Не погоджуються із алгоритмом визначення податковим органом збитків, що визначені базою для завищення суми податкового кредиту з ПДВ, оскільки ПК України не містить жодних обмежень щодо розміру визнання витрат у співвідношенні із сумою визнаних доходів, визначаючи при цьому, що витрати мають збільшуватися на суму збитків від продажу основних засобів, якщо сума доходу від їх реалізації виявилася меншою за собівартість. По взаємовідносинам з ТОВ «Технобудінжинірінг» зауважували, що всі надані до перевірки первинні документи, до яких у податкового органу були відсутні зауваження, в повній мірі підтверджують реальність вчинених господарських операцій. Вважають, що інформаційні системи відповідача не можуть використовуватися ні платником податків, ні контролюючим органом при визначенні об'єкта оподаткування, адже це не передбачено приписами ПК України, тому посилання Лівобережної МПІ на розбіжності, виявлені в ІС як на підставу для невизнання певних сум в податковому обліку є неправомірними. (том 1 а.с.4-21)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року №0005272201, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що по взаємовідносинам з ТОВ «Технобудінжинірінг» Позивачем в повній мірі доведено реальність здійснення відповідної господарської операції , що підтверджується належними первинними документами. При цьому використання податковим органом висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача є неправомірним. В той же час, ТОВ «Механіка» було обрано неналежний спосіб захисту порушеного права з огляду на вимоги щодо зобов'язання Відповідача визнати податковий кредит. Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання податкового органу здійснити корегування в інформаційних базах даних шляхом відновлення показників податкового кредиту Позивача за грудень 2012 року не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що відповідна інформація є статистичною та не призводить до порушення прав та інтересів платника податків. По правовідносинам з ТОВ «Веліос» відносно здійснення внеску у статутний капітал вказаного підприємства, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування цін по експертній оцінці призвело до завищення витрат з придбання товарів (послуг) на суму витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю, та отримання збитків Позивачем. В той же час, податковим органом у акті перевірки не встановлено відповідних порушень платником податків обліку та нарахування податкових зобов'язань, у тому числі, у формі їх заниження, як і не надано належної правової оцінки щодо необхідності застосування норм податкового законодавства щодо пов'язаних осіб та контрольованої операції, у зв'язку з чим контролюючий орган має повторно розглянути наявні матеріали перевірки та у межах власної компетенції вирішити питання щодо наявності факту заниження податкових зобов'язань з ПДВ у спірних правовідносинах з ТОВ «Веліос» . (том 5 а.с.207-220)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Лівобережна МДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що судом першої інстанції не надано належну правову оцінку тому факту, що на підставі аналізу ціни продажу аналогічних товарно-матеріальних цінностей у вересні 2013 року та співставлення балансової вартості переданих ТОВ «Веліос» ТМЦ, встановлено відхилення між оціночною вартістю та ціною продажу. Вказане свідчить про здійснення операцій з реалізації продукції за цінами, нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, та реалізації товарів за ціною нижче ціни придбання, і як наслідок, отримання збитків, у зв'язку з чим Позивач позбавлений права на віднесення до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, пов'язаними із веденням господарської діяльності, з огляду на збитковість господарських операцій та відсутність наміру на отримання користі при здійсненні витрат. (том 5 а.с.225-227).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - Лівобережної МДПІ, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 14.07.2014 року №430, №431, №432, №433, №434, №451 згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 ПК України, наказу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.06.2014 року №704 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - уповноваженими працівниками Лівобережної МДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Механіка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №2803/22-01/23364176 від 08.08.2014 року (том1 а.с.23-51).

Перевіркою встановлено порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 353707 грн., в т.ч. по періодах: у 3 кварталі 2012 року на суму 5484 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 6914 грн., у 2013 році на суму 341309 грн.

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1, статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 326417 грн. за вересень 2013 року.

Позивач надавав заперечення на акт перевірки від 21.08.2014 р. № 210814/1 (том 1 а.с.52-58), за наслідками розгляду яких відповідно до відповіді Лівобережної МДПІ від 29.08.2014 р. № 27612/10/04-64-22-01-10 викладено в новій редакції пункти 2 розділу 3.1.1., розділ 3.1.2. "Витрати", розділ 3.1.3. "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток", розділ 3.2.2. "Податковий кредит", розділ 3.2.3. "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ…", розділ 4 "Висновок" (том 1. а.с.59-97).

Зокрема, згідно вказаного листа (том 1 а.с.96) в новій редакції, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Механіка":

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 311140 грн., в т.ч. по періодах: у 3 кварталі 2012 року на суму 5484 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 6914 грн., у 2013 році на суму 298742 грн.

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1, статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 281610 грн. за вересень 2013 року.

На підставі акту перевірки №2803/22-01/23364176 від 08.08.2014 року та з урахуванням висновків на заперечення до акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0005272201 від 03.09.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 422 415,00 грн., в тому числі за основним платежем 281 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 140 805,00 грн. (том 1 а.с.22)

Крім того, Лівобережною МДПІ було здійснено корегування в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Механіка" та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і зобов'язання відновити показники податкової звітності в електронних базах даних і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Механіка", суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «Технобуінжинірінг» Позивачем в повній мірі доведено реальність здійснення відповідної господарської операції , що підтверджується належними первинними документами. При цьому використання податковим органом висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача є неправомірним, в той же час, оскільки ТОВ «Механіка» було обрано неналежний спосіб захисту порушеного права з огляду на вимоги щодо зобов'язання Відповідача визнати податковий кредит. Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання податкового органу здійснити корегування в інформаційних базах даних шляхом відновлення показників податкового кредиту Позивача за грудень 2012 року не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що відповідна інформація є статистичною та не призводить до порушення прав та інтересів платника податків. По правовідносинам з ТОВ «Веліос» відносно здійснення внеску у статутний капітал вказаного підприємства, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування цін по експертній оцінці призвело до завищення витрат з придбання товарів (послуг) на суму витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю, та отримання збитків Позивачем. В той же час, податковим органом у акті перевірки не встановлено відповідних порушень платником податків обліку та нарахування податкових зобов'язань, у тому числі у формі їх заниження, як і не надано належної правової оцінки щодо необхідності застосування норм податкового законодавства щодо пов'язаних осіб та контрольованої операції, у зв'язку з чим контролюючий орган має повторно розглянути наявні матеріали перевірки та у межах власної компетенції вирішити питання щодо наявності факту заниження податкових зобов'язань з ПДВ у спірних правовідносинах з ТОВ «Веліос».

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами оскаржена не була та колегією суддів не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Як слідує із акту перевірки, у перевіряємому періоді, а саме - у вересні 2013 року, ТОВ "Механіка" було здійснено внесок до статутного фонду ТОВ "Веліос" у вигляді основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, які знаходились на балансі Мелітопольської філії ТОВ "Механіка" у сумі 1503,4 тис. грн. (відповідно до оцінки вартості майна, здійсненої незалежним оцінювачем), що становить 99,012% Статутного капіталу ТОВ "Веліос".

За позицією податкового органу, оцінка переданого майна, проведена незалежним оцінювачем ПП ОСОБА_2, є нижчою, ніж його балансова вартість, у зв'язку з чим контролюючий орган прийшов до висновку, що застосування цін по експертній оцінці призвело до завищення витрат з придбання товарів (послуг) на суму витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю-реалізацію виробленої продукції за цінами нижчими за собівартість її виготовлення.

Суд першої інстанції погодився з такими висновками та зазначив, що їх не можна назвати помилковими.

Але при цьому відзначив, що вказане ніяк не кореспондується з інкримуємими Позивачу порушеннями, на підставі яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у тому числі - порушення позивачем приписів п. 198.1 ст.198 ПК України.

Адже, відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України ( а саме таке порушення зазначено в оскаржуваному ППР) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом обґрунтовано зазначено, та податковим органом не спростовано, що актом перевірки не визначено, у чому саме полягає завищення податкового кредиту у вересні 2013 року від операцій внесення майна до статутного фонду ТОВ "Веліос", за якими саме податковими накладними відносно спірного товару, та коли у платника виникло право на податковий кредит у разі його придбання.

Вказана інформація відсутня в акті перевірки саме через те, що платник податків у вересні 2013 року в спірній операції із ТОВ "Веліос" виступав продавцем, учасником, який увійшов до складу власників статутного капіталу вказаного товариства шляхом здійснення внеску у статутний фонд, проте, у вересні 2013 року у платника податків за такою операцією виникли лише податкові зобов'язання, які врегульовані статтями 187, 188 Податкового Кодексу України.

З огляду на вищевказане, суд вірно зазначив, що не може визнати вищерозглянуту невідповідність як описку або формальне порушення з боку контролюючого органу, яке і мало б стати підставою для скасування рішення контролюючого органу, оскільки актом перевірки не встановлено порушень платником податків обліку та нарахування податкових зобов'язань, у тому числі, у формі їх заниження.

У разі, якщо б суд зайняв таку правову позицію, суд би взяв на себе повноваження контролюючого органу щодо виявлення порушення податкового законодавства та відновлення балансу інтересів бюджету, що суперечило б принципу розподілу влади, закріпленого Конституцією України.

Вказане свідчить про те, що фактично Відповідачем не було визначено, у чому саме полягає порушення п.п.198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим винесення спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що в порушення приписів пп. 138.1.1 п.138.1, 138.4 ст. 138 ПК України, підприємство не мало підстав для віднесення до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності, а отже, допустило і порушення п.п.198.1, 198.3 ст. 198 ПК України ( оскаржуване ППР містить посилання на порушення усіх вищевказаний статей Податкового кодексу), визнаються колегією суддів помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 804/14750/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник