Ухвала суду № 44547794, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/19273/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі № 804/19273/14 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

У листопаді 2014 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відповідача Біловола В.О. щодо винесення постанови від 06.11.2014 року про стягнення з Позивача виконавчого збору у розмірі 1632,29 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44364939; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відповідача Біловола В.О. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 44364939 від 06.11.2014 року.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ними добровільно було виконано судове рішення у строк до 18.08.2014 р., а саме - платіжним дорученням № 2527 від 18.08.2014 р. було сплачено моральну шкоду у розмірі 81 127,10 грн., та відповідно до платіжного доручення № 2528 від 18.08.2014 р. було перераховано прибутковий податок із суми моральної шкоди у розмірі 16 322,90 грн. При цьому Відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характер, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому він і не набув права на винесення постанов про стягнення з Позивача виконавчого збору. Звертають увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що Позивачем уже здійснена перерахунок залишку нестягнутих грошових коштів на розрахунковий рахунок Відповідача. (а.с.3-5)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014 року у виконавчому провадженні №44364939.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Позивачем у правовідносинах щодо сплати грошового зобов'язання було обрано спосіб самостійного перерахування відповідних грошових коштів безпосередньо на користь та на рахунок стягувача, у зв'язку з чим ДП «Придніпровська залізниця» виступає як податковий агент із покладенням на нього обов'язку щодо нарахування, утримання та сплати податку. З огляду на добровільне виконання боржником вимог виконавчого документа, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, в той час як позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця не підлягають задоволенню, оскільки такі дії не підлягають окремому оскарженню та є складовою частиною винесеного спірного рішення. (а.с.69-71).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалися на те, що стягувач не в повному обсязі отримав грошові кошти, передбачені виконавчим документом, у зв'язку з чим для закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», не було підстав. (а.с.78-82)

ДП «Придніпровська залізниця» заперечувало проти задоволення апеляційної скарги. Зазначали, що відповідними судовими рішеннями вже підтверджувалась правомірність дій їх підприємства стосовно порядку перерахування грошових коштів на користь та рахунок стягувача в розрізі Закону України «Про виконавче провадження» та Податкового кодексу України. (а.с.119)

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/149/14-ц від 12 березня 2014 року позовні вимоги про стягнення сум моральної шкоди були задоволені частково, вирішено стягнути солідарно з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", ОСОБА_2 та АТ "СГ "ТАС" на користь ОСОБА_3 сум відшкодування моральної шкоди в розмірі 97450 грн.. (а.с.58)

12.08.2014р. постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. було відкрито виконавче провадження № 44364939 з примусового виконання виконавчого листа № 2/180/398/2014, виданого 31.07.2014р. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 97450,00 грн. та встановлено боржнику строк для самостійного виконання - 18.08.2014р. (а.с.7)

18.08.2014 р. Державним підприємством "Придніпровська залізниця" перераховано на користь ОСОБА_3 за платіжним дорученням № 2527 моральну шкоду в сумі 81127,10 грн. за виконавчим листом № 2/180/398/2014. Крім того, Державним підприємством "Придніпровська залізниця" перераховано на користь бюджету за платіжним дорученням № 2528 від 18.08.2014 р. прибутковий податок в сумі 16322,90 грн. за виконавчим листом № 2/180/398/2014. (а.с.9)

У цей же день, а саме - 18.08.2014р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. винесена постанова про зупинення виконавчого провадження № 44364939 у зв'язку із зверненням до суду із заявою про роз'яснення рішення. (а.с.10)

05.11.2014р. постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. було поновлено виконавче провадження № 44364939. (а.с.11)

06.11.2014р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого зору у розмірі 1632,29 грн., оскільки боржником не було виконано рішення суду в добровільному порядку у строк, встановлений в постанові про відкриття виконавче провадження. (а.с.13)

Незгода Позивача з діями Відповідача та з постановою про стягнення виконавчого збору і була предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги ДП «Придніпровська залізниця», суд першої інстанції виходив з того, що Позивач у правовідносинах щодо сплати грошового зобов'язання було обрано спосіб самостійного перерахування відповідних грошових коштів безпосередньо на користь та на рахунок стягувача, у зв'язку з чим ДП «Придніпровська залізниця» виступає як податковий агент із покладенням на нього обов'язку щодо нарахування, утримання та сплати податку. З огляду на добровільне виконання боржником вимог виконавчого документа, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, в той час як позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця не підлягають задоволенню, оскільки такі дії не підлягають окремому оскарженню та є складовою частиною винесеного спірного рішення.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі № 804/19273/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржувалась та колегією суддів не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог Позивача, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у разі не виконання ним рішення майнового характеру у строк, який встановлено державним виконавцем для добровільного виконання рішення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець був зобов'язаний визначитись з тим, чи виконано рішення в повному обсязі та у спосіб, який зазначено у такому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було надано строк для добровільного виконання рішення суду - 18.08.2014р. (а.с.7)

ДП «Придніпровською залізницею» 18.08.2014р. перераховано на користь ОСОБА_3 за платіжним дорученням № 2527 моральну шкоду в сумі 81127,10 грн. за виконавчим листом № 2/180/398/2014. (а.с.9)

В той же час, в останній день, встановлений для добровільного виконання судового рішення по виконавчому листі № 2/180/398/2014 від 31.07.2014 р., Відповідачем було зупинено виконавче провадження у зв'язку із зверненням із заявою про роз'яснення судового рішення (незрозуміло, сума моральної шкоди має бути виплачено безпосередньо стягувачу, чи з цієї суми мають бути відраховані обов'язкові платежі).

Пунктом 1 частини 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

При цьому відповідно до ч.4 ст. 39 вказаного Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що на час сплати боржником частково суми моральної шкоди, як боржнику, так і державному виконавцю також було не зрозуміло, в якому саме розмірі має бути відшкодована моральна шкода відповідно до рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.03.2014 р..

Частиною 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Державним виконавцем виконавче провадження ВП № 44364939 було поновлено 05.11.2014 року і вже 06.11.2014 року було винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору. (а.с.11,13)

В той же час, доказів отримання Позивачем постанови про поновлення виконавчого провадження, як і ухвали про роз'яснення рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.03.2014 р., матеріали справи не містять, що Відповідачем не спростовано, як і не спростовано факт доплати у подальшому (у день винесення постанови про стягнення виконавчого збору) на користь стягувача 16322,90 грн. відповідно до платіжного доручення № 15723 від 06.11.2014 р., які свого часу (до роз'яснення судового рішення) були перераховані на користь бюджету за платіжним дорученням № 2528 від 18.08.2014 р. як прибутковий податок.

З огляду на той факт, що ДП «Придніпровською залізницею» були вжиті заходи щодо добровільного виконання рішення суду у відповідності до наданої податкової консультації, враховуючи факт зупинення державним виконавцем виконавчого провадження до закінчення наданого строку на добровільне виконання судового рішення (в його останній день), та враховуючи неповідомлення боржника про поновлення виконавчого провадження, як і не отримання ним ухвали про роз'яснення судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про передчасність винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору саме на наступний день після винесення постанови про поновлення виконавчого провадження, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі № 804/19273/14 - залишити без змін.

Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник