Постанова № 44546493, 26.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року справа № 823/1055/15

м. Черкаси

11 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю “Колос-Агро-Транс”, які знаходяться у банках: р/р №26000023018672, №26009013018672, №26054013018672 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627 для погашення податкового боргу у сумі 64574 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг у сумі 64574 грн. 80 коп. Вказана заборгованість та штрафні санкції на день звернення до суду відповідачем не сплачені, майно, що підлягає внесенню у податкову заставу у відповідача відсутнє. Зазначені обставини, на думку позивача є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи, повідомлений належним чином, свого представника не направив, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений про час, дату та місце судового засідання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому судовий розгляд справи проводився за відсутності його представника на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» зареєстроване як юридична особа 24.05.2013, ідентифікаційний код 38509501, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою, шляхом подання відповідної заяви до податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно з якою обрано ІV групу платника єдиного податку.

З вищевказаної заяви вбачається, що видами діяльності відповідача є:

- допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД 01.61);

- вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41);

- надання в оренду вантажних автомобілів (КВЕД 77.12);

- надання в оренду с/г машин та устаткування (КВЕД 77.31).

11 червня 2013 року відповідачу видано свідоцтво серії Б №104561, згідно якого він є платником єдиного податку.

Положеннями п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов’язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 296.3 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного ( податкового) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Згідно поданих до податкового органу податкових декларацій, відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання на загальну суму 30349 грн. 30 коп., що складає:

- 46730 грн. 45 коп. за податковою декларацією платника єдиного податку – юридичної особи від 10.11.2014;

- 28029 грн. 09 коп. за податковою декларацією платника єдиного податку – юридичної особи від 09.02.2015.

В матеріалах справи відсутні відомості, що підтверджують сплату відповідачем вищезазначених самостійно визначених податкових зобов’язань зі сплати єдиного податку в установлені чинним законодавством терміни.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року в адміністративній справі №823/68/15 за поданням Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Колос-Агро-Транс” про стягнення коштів за податковим боргом, подання про стягнення коштів за податковим боргом задоволено повністю; стягнуто з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» на користь бюджету через Кам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області 46595 податкового боргу.

Податковим органом направлені до банківської установи інкасові доручення, які повернуті без виконання згідно п. 12.8 Глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ №22 від 22.01.2004р., в зв’язку з відсутністю коштів на рахунках платника, що підтверджується відповідними відмітками на зворотній стороні інкасових доручень №1 та №3 від 03.03.2015, №2 від 24.03.2015.

З урахуванням вищевказаної обставини, 25.11.2014 Кам’янською ОДПІ прийнято рішення №55/25-38509501 про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» у податкову заставу та складено акт опису майна №55/23-16-25-38509501. Вказаним актом внесено у податкову заставу майно, на яке товариство набуде права власності у майбутньому (оскільки, на час складання відповідного акту у ТОВ «Колос-Агро-Транс» відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу).

11 грудня 2014 року Кам’янською ОДПІ направлено запит за №5189/23-16-25-010 до Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Сміла, Смілянського та Кам’янського району про надання інформації щодо зареєстрованих транспортних засобів, зокрема за ТОВ «Колос-Агро-Транс».

Як вбачається з листа Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Сміла, Смілянського та Кам’янського району №671 від 16.12.2014 серед переліку товариств та осіб, за якими зареєстровано транспортні засоби, ТОВ «Колос-Агро-Транс» не значиться.

Відповідно бази даних обліку сільськогосподарських машин за ТОВ «Колос-Агро-Транс» сільськогосподарська техніка не зареєстрована, що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області №2947 від 24.12.2014, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до облікових даних Кам’янської ОДПІ, у відповідача є відкриті на його ім'я рахунки у банківських установах, а саме р/р №26000023018672, №26009013018672, №26054013018672 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Органи доходів і зборів уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, що передбачено п.41.2. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до пп. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел.

Згідно з пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з наведеної норми право звертатися в суд з позовом про накладення арешту на кошти виникає у контролюючого органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.3, п. 94.4, п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п. 94.6 ст. 94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Судом встановлено, що позивачем вчинено усі заходи, спрямовані на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи доказами.

Відповідно до п. 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі - Інструкція), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Суд зазначає, що відповідно до п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем податкового боргу, натомість наявні докази, що підтверджують відсутність майна у відповідача, на яке може бути накладене стягнення, а також беручи до уваги наявність відкритих на його ім'я рахунків у банківських установах, суд приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку платника податків, в межах суми стягнення податкового боргу.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» (ідентифікаційний код – 38509501), які знаходяться у банках: р/р №26000023018672, №26009013018672, №26054013018672 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, в межах суми стягнення податкового боргу, яка становить 64574 (шістдесят чотири тисячі п’ятсот сімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 02 червня 2015 року.