Постанова № 44546457, 25.05.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1554/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 08.04.2015 року: №0001472201/385 частково на загальну суму 344407,50 грн., №0001482201/384 частково на загальну суму 8212 грн. та №0001462201 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДПІ у м. Хмельницькому на підставі висновків викладених в акті перевірки від №1042/22-25-22-01/14148611 від 24.03.2015 р., в основу якого покладено результати планової виїзної документальної перевірки Кам'янець - Подільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (код ЄДРПОУ 23842245), що оформлені актом планової виїзної документальної перевірки 431/22-09-22- 02/23842245 від 17.03.2015 року, прийнято відносно позивача податкові повідомлення-рішення №0001482201/384 за платежем зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11346 грн., №0001472201/385 за платежем податок на додану вартість: основний платіж - 641675 грн., штрафні санкції - 320838 грн., № 0001462201/386 за платежем податок на прибуток: основний платіж - 220365 грн., штрафні санкції-110183 грн.

Позивач вважає, що акт перевірки, висновки викладені в ньому та податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають скасуванню, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали суду додаткові пояснення, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали суду письмові заперечення. У своїх поясненнях вказали, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Гермес". За результатами перевірки складено акт № 1042/22-25-22-01/14148611 від 24.03.2015, в основу якого покладено результати планової виїзної документальної перевірки Кам'янець - Подільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (код ЄДРПОУ 23842245), що оформлені актом планової виїзної документальної перевірки 431/22-09-22- 02/23842245 від 17.03.2015 року.

Встановлено порушення позивачем пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено показники, що формують дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) всього в сумі 1189095 грн., у т. ч. занижено за 2013 рік в сумі 632815 грн., занижено за 2014 рік в сумі 556280 грн.; пп. «б» п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 237817 грн., у т. ч. занижено за січень 2013 року в сумі 9227 грн., занижено за лютий 2013 року в сумі 10063 грн., занижено за березень 2013 року в сумі 12117 грн., занижено за квітень 2013 року в сумі 10802 грн., занижено за травень 2013 року в сумі 11240 грн., занижено за червень 2013 року в сумі 12705 грн., занижено за липень 2013 року в сумі 10207 грн., занижено за серпень 2013 року в сумі 12996 грн., занижено за вересень 2013 року в сумі 8795 грн., занижено за жовтень 2013 року в сумі 8854 грн., занижено за листопад 2013 року в сумі 9801 грн., занижено за грудень 2013 року в сумі 9755 грн., занижено за січень 2014 року в сумі 7200 грн., занижено за лютий 2014 року в сумі 6609 грн., занижено за березень 2014 року в сумі 9365 грн., занижено за квітень 2014 року в сумі 8472 грн., занижено за травень 2014 року в сумі 11085 грн., занижено за червень 2014 року в сумі 9434 грн., занижено за липень 2014 року в сумі 10954 грн., занижено за серпень 2014 року в сумі 11557 грн., занижено за вересень 2014 року в сумі 9331 грн., занижено за жовтень 2014 року в сумі 8523 грн., занижено за листопад 2014 року в сумі 10513 грн., занижено за грудень 2014 року в сумі 8212 грн.

На підставі порушень виявлених перевіркою прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001482201/384 за платежем зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11346 грн.; №0001472201/385 за платежем податок на додану вартість: основний платіж - 641675 грн., штрафні санкції - 320838 грн. 0001462201/386 за платежем податок на прибуток: основний платіж - 220365 грн., штрафні санкції-110183 грн. ТОВ «Гермес». Представники відповідача вважають, що висновки викладені в акті перевірки відповідають дійсним обставинам справи, податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх взаємному зв'язку та сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч.1 ст. 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес", ідентифікаційний код 14148611, зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 21.02.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №247714.

Має дві філії: у м. Кам'янець-Подільському та м. Шепетівка. Податок на прибуток та податок на додану вартість сплачується ТОВ «Гермес» консолідовано.

Філії є без балансовими відокремленими підрозділами ТОВ «Гермес», які окремо ведуть бухгалтерський облік операцій, що ними здійснюються. Директор філії відповідно до довіреності має право укладання договорів від імені філії.

Основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом, посередництво в торгівлі різними товарами, оптова торгівля зерном та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки № 1042/22-25-22-01/14148611 від 24.03.2015, в основу якого покладено результати планової виїзної документальної перевірки Кам'янець - Подільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (код ЄДРПОУ 23842245), що оформлені актом планової виїзної документальної перевірки 431/22-09-22- 02/23842245 від 17.03.2015, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення №0001482201/384 за платежем зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11346 грн., №0001472201/385 за платежем податок на додану вартість: основний платіж - 641675 грн., штрафні санкції - 320838 грн., № 0001462201/386 за платежем податок на прибуток: основний платіж - 220365 грн., штрафні санкції-110183 грн.

Податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- УІ із змінами та доповненнями, базуються на викладених в акті перевірки №431/22-09-22-02/23842245 від 17.03.2015 року, висновках відповідача, про те що Кам'янець-Подільською філією ТОВ "Гермес" занижено показники, що формують дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) в сумі 1 189 095 грн. в результаті не включення до його складу вартості транспортних послуг по доставці реалізованої продукції покупцям, внаслідок відсутності відшкодування покупцями витрат по доставці продукції (транспортних витрат), тобто надання транспортних послуг повністю на безоплатній основі.

Суд не погоджується із висновками податкового органу викладеними у акті перевірки з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Кам'янець - Подільська філія ТОВ "Гермес" у період з 2013 року по 2014 року, здійснювала реалізацію товарів покупцям відповідно до укладених договорів купівлі-продажу (постачання).

Оглядом матеріалів справи встановлено, що укладені Кам'янець-Подільською філією ТОВ «Гермес» у якості «продавця» договори купівлі-продажу за своїми істотними умовами є ідентичними.

Пунктом 4.2 даних договорів передбачено, що загальна вартість договору дорівнює сумарній вартості товарів, зазначених в накладних. Інших додаткових вимог про те, що витрати по доставці товарів повинні бути компенсовані покупцем в них відсутні.

Відповідно до умов вказаних договорів, наданими в матеріалах справи договорів у кількості 353 штук, які укладались з покупцями на протязі 2013-2014 р.р., обов'язок по доставці товару покупцям покладався на продавця товарів.

Податковим органом в акті перевірки та додатках до нього не аналізували всі договори.

Крім того, під час розгляду справи по суті встановлено, що лише в останній день перевірки, керівнику філії було вручено вимогу про необхідність надання оборотно- сальдових відомостей по субрахунку бухгалтерського обліку №6851 "розрахунки з іншими кредиторами" за період 2013-2014рр. у розрізі місяців та фізичних осіб- підприємців, якими надавались (виконувались) роботи (послуги ) по доставці реалізованих Філією товарів їх покупцям, зокрема по взаємовідносинах із: ОСОБА_3 (НОМЕР_1); ОСОБА_4 (НОМЕР_2); ОСОБА_5 (НОМЕР_3); ОСОБА_6 (НОМЕР_4); ОСОБА_7 (НОМЕР_5); ОСОБА_8 (НОМЕР_6); ОСОБА_9 (НОМЕР_7); ОСОБА_10(НОМЕР_8); ОСОБА_11 (НОМЕР_9). Також вимагалось надати журнал-ордер по субрахунку бухгалтерського обліку № 6851 "розрахунки з іншими кредитолрами" за період 2013-2014рр. у розрізі місяців із кореспонденцією інших субрахунків бухгалтерського обліку, журнал-ордер по субрахунку бухгалтерського обліку № 6852 "розрахунки з іншими дебіторами" за період 2013-2014рр. у розрізі місяців із кореспонденцією інших субрахунків бухгалтерського обліку та договори купівлі-продажу товарів, укладених Філією в якості «продавця» із контрагентами - покупцями, з якими проводились фінансово-господарська операції па протязі 2013-2014рр.

З огляду на викладене на думку суду податковим органом не проаналізовано у сукупності всі наявні у позивача документи.

Судом встановлено, що доставку товару, реалізованого Кам'янець-Подільською філією ТОВ «Гермес» покупцям, здійснювали фізичні особи-підприємці, з якими підприємством було укладено договори транспортного перевезення товарів.

У 2013-2014 роках Кам'янець-Подільська філія ТОВ «Гермес» придбала транспортно - експедиційних послуг по доставці товару покупцям на загальну суму 1189095 грн., в т. ч. у 2013 році на суму 632815 грн., у 2014 році на суму 556280 грн.

Вказані послуги (роботи) Філією були отримані від наступних фізичих осіб- підприємців:

- ОСОБА_3 (НОМЕР_1) на суму 3 306 грн.;

- ОСОБА_4 (НОМЕР_2) на суму 3 003 16 грн.;

- ОСОБА_5 (НОМЕР_3) на суму 311 750 грн.;

- ОСОБА_12 (НОМЕР_10) на суму 58 524 грн.;

- ОСОБА_7 (НОМЕР_5) на суму 121 117 грн.;

- ОСОБА_8 (НОМЕР_6) на суму 10 995 грн.;

- ОСОБА_13 (НОМЕР_7) на суму 163 307 грн.;

- ОСОБА_10 (НОМЕР_8) на суму 104 986 грн.;

- ОСОБА_14 (НОМЕР_9) на суму 114 794 грн.

Факт отримання Кам'янець-Подільською філією ТОВ «Гермес» робіт (послуг) по транспортуванню товарів їх покупцям підтверджується актами виконаних робіт, товаро - транспортними накладними, даними по звітах форми 1ДФ, поданих підприємством за 2013- 2014рр. Транспортні послуги по доставці товарів покупцям були в повному обсязі оплачені.

Наведене підтверджується договорами наявними в матеріалах справи. (а.с.78-250 т.6, а.с. 1-178 т.7).

Стороною відповідача не заперечується, що доставка товару покупцям проведена, але на їх думку проведена на безоплатній основі.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

З огляду відомостей, які містяться в справі (а.с.120-250 т.2, а.с.1-250 т.3, а.с.1-250 т.5, а.с.1-77 т.6) слідує, що ТОВ "Гермес" від господарської діяльності мало щоденний дохід від реалізації продукції покупцям.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про визнання доходів від наданих послуг по доставці товарів покупцям одночасно із визнання витрат не знаходить свого відображення з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.135.4.1. п.135.4, п.135.2, 135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті" та „Дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України від.2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: господарська діяльність - діяльність: особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями абз. 2 п. 137.1 ст. 137 ПК України визначено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань із ПДВ при постачанні послуг у загальному випадку визначається за правилом першої події (пп. "а" і "б" п. 187.1 ПК):

- або на дату зарахування коштів від замовника,

- або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Витрати - це сукупність виражених у грошовій формі видатків підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт й їхньою реалізацією.

Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку, витратами звітного періоду називається зменшення економічної вигоди внаслідок вибуття активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно оцінені.

Відповідно до п.17 П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Вони в свою чергу поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем провомірно віднесено вартість транспортних послуг за договорами поставки в Дт рахунка 93 "Витрати на збут".

Крім того, твердження податкового органу, стосовно існування доходу від надання послуг при постачанні та не складання акту виконаних робіт, спростовується матеріалами справи та поясненнями представників позивача, оскільки підприємство особисто транспортні послуги по перевезенню товарів не здійснювало.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що послуги по транспортуванню товару до покупців, надавало не ТОВ "Гермес", а фізичні особи - підприємці за договорами.

Також, аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що вимоги п. 7 П(С)БУ 16 на який є посилання в акті перевірки, стосовно того, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для якого вони здійснені, по відношенню до витрат на збут не діють.

Крім того, суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що позивачем не включено до складу доходів від операційної діяльності вартість транспортних послуг по доставці реалізованої продукції покупцям, внаслідок відсутності відшкодування покупцями витрат по доставці продукції (транспортних витрат), тобто надання транспортних послуг повністю на безоплатній основі.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни. Вільні ціни на товари встановлюються самими суб'єктами господарювання під час здійснення договірних відносин, без будь-яких граничних обмежень у їх визначенні.

Згідно ст. 10 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Ціна являє собою економічну категорію, що означає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар. Ціноутворення - це процес формування цін на товари та послуги.

Завдання цінової політики полягають у тому, щоб установлювати на товари такі ціни, так варіювати ними залежно від ситуації на ринку, щоб оволодіти максимально можливою часткою ринку і досягти запланованого обсягу прибутку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи філія ТОВ "Гермес" відвантажувала товар з торговою націнкою. Під час формування торгової націнки враховувались і витрати на доставку товарів покупцям.

Оглянувши в судовому засіданні таблиці, в яких відображені суми витрат по доставці товарів та суми торгівельної націнки без ПДВ, суд при співставленні даних, приходить до висновку, що торгівельна націнка значно перевищує понесені витрати на доставку товарів.

Суд критично сприймає твердження податкового органу стосовно безплатного надання послуг по перевезенню товарів, оскільки вони не знаходять об'єктивного відображення в акті перевірки.

Крім того, наданими в матеріали справи журналами-ордерами по рахунку 3.61 «Розрахунки з покупцями» підтверджується, що дохід у частині продажу товарів, які були доставлено перевізниками на склад- покупця, одного разу вже був відображений у складі виручки від реалізації таких товарів (Кт рахунку 702 в кореспонденції з Дт рахунку 3.61).

Відповідно до п. 135.3 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 31.12.2014 р.), зазначено, суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

У своїх поясненнях представник позивача вказав, що при формуванні ціни на товари ТОВ "Гермес" застосовується метод ціноутворення "затрати плюс надбавка".

Цей метод передбачає, що ціна одиниці товарів визначається розрахунковим шляхом виходячи із заздалегідь прогнозованих затрат, до яких відносяться - собівартість реалізованих товарів та витрати на збут. Потім до таких затрат додається певний відсоток надбавки. Сума затрат і надбавки і складе ціну реалізації одиниці товарів.

Цей метод орієнтований тільки на облік внутрішніх чинників ціноутворення. При формуванні ціни на товари комерційний відділ ТОВ «Гермес» також враховує і зовнішні чинники, наприклад такі, як рівень попиту на продукцію і рівень цін на ринку, державне регулювання цін на окрему категорію товарів.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що твердження податкового органу про безоплатність надання послуги по доставці реалізованої продукції покупцям є безпідставною.

Отже, суд вважає, що під час перевірки податковим органом не були в повній мірі дослідженні надані позивачем документи, а тому висновки податкового органу викладені у акті перевірки є безпідставними, оскаржувані податкові повідомлення рішення - протиправними.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а судом не встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень від 08.04.2015 року: №0001472201/385 частково на загальну суму 344407,50 грн., №0001482201/384 частково на загальну суму 8212 грн. та №0001462201 в повному обсязі., а тому їх слід скасувати.

Керуючись ст.ст.158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 08.04.2015 року: №0001472201/385 частково на загальну суму 344407,50 грн., №0001482201/384 частково на загальну суму 8212 грн. та №0001462201 в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" судовий з бір у сумі 560 грн. 28 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2015 року

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань