Постанова № 44546237, 25.05.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2778/14-a

25 травня 2015 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідачів Сліворського О. Ю., Пліщук Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в тернопільській області про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області із адміністративним позовом про поновлення його на роботі, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він був звільнений з органів внутрішніх справ за ст. 66 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ "за дискредитацію". 08.12.2009 р. було видано наказ УМВС № 264 о/с про його звільнення з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ. Підставою для прийняття даного наказу був висновок про звільнення, наказ УМВС від 05.12.2009 р. № 563 та згода ДАІ МВС України від 08.12.2009 р. № 4/10-11256, у яких зазначено, що його звільнено за дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилась у незаконному вимаганні та отриманні грошової винагороди від гр. Р. за сприяння у здійсненні його підприємницької діяльності по проведенню огляду технічного стану автомобілів з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області.

Вважає, що виправдувальним вироком, винесеним у кримінальному провадженні відносно нього, повністю спростовано твердження про його причетність до вчинення злочинних дій, пов'язаних із незаконним вимаганням та отриманням грошової винагороди від ОСОБА_5 Стверджує, що його звільнення нерозривно пов'язане із розглядом вищезазначеної кримінальної справи, а вироком спростовано наявність у його діях грубих порушень законності та службової дисципліни, які слугували підставою для звільнення його з дискредитацій них мотивів з органів внутрішніх справ.

В судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив окрім первісно заявлених вимог, також визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління МВС України у Тернопільській області № 563 від 05.12.2009 р. про його звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 66 Положення про проходження служби в частині, що стосується ОСОБА_1 та стягнути в його користь з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення 05.12.2009 р. по 12.11.2010 р. в розмірі 61050 грн. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні до участі у даній справі за клопотанням представника відповідача було залучено у якості другого відповідача Управління Державтоінспекції в Тернопільській області.

Представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області проти позову заперечував. Надав письмові заперечення у яких вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Вважає, що факт дискредитації ОСОБА_1 звання працівника органу внутрішніх справ мав місце та є доведеним і підтвердженим. Крім того факт дискредитації підтверджується тим вироком суду від 27.06.2014 р., на який посилається позивач. А саме, неодноразово вказується як доведений факт, що він приймав активну участь у організації роботи та роботі лабораторії з контролю якості технічного стану колісного транспорту, зокрема, вкладав власні кошти в цю діяльність, яка на думку представника, не має жодного відношення до функцій органів внутрішніх справ та його службових обов'язків. Зокрема, наголошує про доведеність наявності спільної підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_1, що не співставляється із ст. 18 Закону України «Про міліцію», якою забороняється працівникам міліції займатись будь-якою підприємницькою діяльністю.

Також вважає, що зважаючи на посилання позивача на вирок суду, яким його виправдано, законодавством передбачено інший порядок поновлення прав громадянина внаслідок винесення виправдувального вироку, а саме, у порядку, встановленому законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів суду, попереднього слідства, прокуратури і суду» та відповідного порядку № 6/5/3/41 від 04.03.96 р.

Представник відповідача - Управління Державтоінспекції в Тернопільській області, надала суду письмові заперечення, підтримала позицію представника відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Наголосила, що главою 82 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про відшкодування шкоди, зокрема ст.1176 визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок ї незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб. Враховуючи, що підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду передбачені ст. 1176 ЦК України, то вказане питання вирішується у порядку цивільного судочинства і не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві. А тому на підставі п. 1 ч .І ст 157 КАС вважає, що провадження у справі щодо відшкодування матеріальних збитків підлягає закриттю.

Заслухавши в судовому засіданні позивача, представників відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що наказом від 16.01.1995 р. № 15 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.

04.12.2009 р. ОСОБА_1 було затримано при передачі йому ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 2100 грн. та 1100 доларів США.

05.12.2009 р. прокуратурою Тернопільської області стосовно підполковника міліції ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 1681251 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Наказом від 05.12.2009 р. № 563 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущенні окремими працівниками УДАЇ УМВС та покарання винних» підполковника міліції начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції звільнено з Органів внутрішніх справ по ст. 66 Положення про проходження служби за дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилась у незаконному вимаганні та отриманні грошової винагороди від гр. Р. за сприяння у здійсненні його підприємницької діяльності по проведенню огляду технічного стану автомобілів (а. с. 8-9).

05.12.2009 р. начальником УМВС України в Тернопільській області затверджено висновок службової перевірки за фактом порушення кримінальної справи стосовно начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області, яким службову перевірку за фактом порушення прокуратурою Тернопільської області кримінальної справи стосовно начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області підполковника міліції ОСОБА_1, за ознаками скоєного ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України завершено. За дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилась у незаконному вимаганні та отриманні грошової винагороди від ОСОБА_5 за сприяння у здійсненні його підприємницької діяльності по проведенню огляду технічного стану автомобілів начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно - технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області підполковника міліції ОСОБА_1 вважається за необхідне звільнити з ОВС по ст. 66 Положення про проходження служби.( а. с. 10-14).

08.12.2009 р. наказом від 08.12.2009 р. по особовому складу № 264 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 66 (через дискредитацію) Положення про проходження служби на підставі висновку про звільнення, наказу УМВС України в Тернопільській області від 05.12.2009 р. № 563, згоди ДДАЇ МВС України від 08.12.2009 р. № 4/10-1125 ( а. с. 116).

Досудовим слідством ОСОБА_1 5.12.2009 р. затриманий в порядку ст. 115 КПК України по підозрі у вчиненні злочину. Постановою Тернопільского міськрайонного суду від 7.12.2009 р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Постановою того ж суду від 4.02.2010 р. строк тримання під вартою продовжено до 4 місяців. Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 02.04.2010 р. відмовлено в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_1 3.04.2010 р. органами досудового слідства раніше обраний запобіжний захід змінено на підписку про невиїзд з місця постійного проживання. Вказаний запобіжний захід скасовано вироком Козівського районного суду від 27.06.2014 р. ( а. с. 112).

З 5 грудня 2009 по квітень 2010 р. позивач перебував під вартою за звинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

27.06.2014 р. за результатами розгляду Козівським районним судом Тернопільської області кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 визнано не винним у зв'язку із відсутністю у його діях складу злочину згідно ст. 6 п. 2 КК України виправдано, а кримінальну справу закрито ( а. с. 18-24).

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15.10.2014 р. апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 27.06.2014 р. стосовно ОСОБА_1 залишено без змін ( а. с. 25-37).

Позивач 28.10.2014 р. звернувся із заявою до Начальника УМВС України в Тернопільській області про скасування наказу № 264 о/с від 08.12.2009 р. і поновлення його на посаді начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції та виплатити йому матеріальних збитків внаслідок незаконного звільнення з 09.12.2009 р. по 12.11.2010 р. ( а. с. 5-6).

12.11.2014 р. за вих. 21/10-921 йому надано відповідь про відсутність правових підстав для скасування вищезазначеного наказу, зважаючи на те, що підставою його звільнення слугувало скоєння вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу, а не притягнення до кримінальної відповідальності ( а. с. 7).

Не погодившись із таким звільнення позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ.

Ч. 1 та 6 ст. 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що вимагає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Ст. 16,18 Закону України " Про міліцію " від 20.12.1990 р. № 565-Х11 встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким, відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р., Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений Законом України N 3460-IV від 22.02.2006 р.

За визначенням, яке міститься у ст.1 Статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Ст. 2 Статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника ОВС України, статутів і наказів прямих начальників, службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб (ст. 7 Статуту ).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням № 114.

Відповідно до п. 66 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Як зазначено у висновку службової перевірки, затвердженому начальником УМВС України в Тернопільській області 05.12.2009 р. за фактом порушення кримінальної справи стосовно начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області, підставою для її проведення послужила інформація про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені начальником відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області підполковником міліції ОСОБА_1

Як підстави складеного висновку вказано наступне.

На основі заяви, витягу з протоколу № 4 та свідоцтва про атестацію № РХ-0001/08, у відповідності до Тимчасового положення про уповноваження суб'єктів господарювання на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів, 20.01.2009 р. ОСОБА_5 було уповноважено на проведення перевірок технічного стану колісних транспортних засобів під час здійснення ним державного технічного огляду. Пункт технічного контролю приватного підприємця ОСОБА_5 розташований у АДРЕСА_1, адреса суб'єкта: АДРЕСА_2.

Крім цього зазначено, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1067, здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду покладається на департамент Державтоінспекції МВС України. Контроль за дотриманням приватним підприємцем гр. ОСОБА_5 вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду здійснював начальник відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Тернопільській області підполковник міліції ОСОБА_1

Також вказано, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в області до виконання своїх обов'язків відносився недобросовісно і використовував своє службове становище всупереч інтересам служби. Так, протягом 2009 року ОСОБА_1 схиляв гр. ОСОБА_5 до незаконної передачі грошових коштів за проведену ним діагностику транспортних засобів, 3 цією метою він свідомо створював різного роду перешкоди в підприємницькій діяльності ОСОБА_5 і під час зустрічей з останнім вчиняв на нього психологічний тиск. Приватний підприємець ОСОБА_5, будучи неспроможним виконати вимоги підполковника міліції ОСОБА_1 і розуміючи незаконність дій останнього, звернувся із відповідною заявою до УСБУ в Тернопільській області.

Зазначено, що 04.12.2005 р. приблизно в 17 годині, за попередньою домовленістю, підполковник міліції ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 в адмінприміщенні МІДІ "Апіс" , що в м. Бережани по вул. Рогатинській, 101/1, куди прибув на службовому автомобілі ДАІ. В ході розмови, яка відбувалась під контролем співробітників УСБУ в Тернопільській області підполковник міліції ОСОБА_1 незаконно вимагав від гр. ОСОБА_5 в якості матеріальної винагороди гроші в сумі 110 тис. грн. Виконуючи незаконну вимогу підполковника міліції ОСОБА_1 ОСОБА_5 передав останньому грошові кошти в сумі 2100 грн. та 1100 доларів США за сприяння у здійсненні його підприємницької діяльності по проведенню огляду технічного стану автомобілів та не перешкоджання у здійсненні такої діяльності надалі. В момент отримання вказаних грошей підполковник міліції ОСОБА_1 був викритий та задокументований працівниками УСБУ в області

Прокуратурою Тернопільської області стосовно підполковника міліції ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 1681251 за ознаками скоєного ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Підставою для порушення кримінальної справи послужила заява ОСОБА_5 про незаконне вимагання у нього хабара підполковником міліції ОСОБА_1, а також зібрані матеріали дослідчої перевірки.

У висновку також зазначено, що на час його складання по кримінальній справі № 1681251 проводиться досудове слідство.

Саме на підставі викладених вище обставин відповідачем зроблено висновок про необхідність звільнення з органів внутрішніх справ по ст. 66 Положення про проходження служби за дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилось у незаконному вимаганні та отриманні грошової винагороди від ОСОБА_5 за сприяння у здійсненні його підприємницької діяльності по проведенню огляду технічного стану автомобілів начальника відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції У ДАІ УМВС України в Тернопільській області підполковника міліції ОСОБА_1.

Аналогічні підстави звільнення позивача вказано у наказі від 05.12.2009 р. № 563 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені окремими працівниками УДАІ УМВС та покарання винних.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У вироку Козівського районного суду Тернопільської області від 27.06.2014 р. та ухвалі апеляційного суду Тернопільської області від 15.10.2014 р. зазначено, що при досудовому та судовому слідстві не встановлено у відношеннях між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ознак вимагання, погрози вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які могли б заподіяти шкоду правам та законним інтересам ОСОБА_5, тобто з боку ОСОБА_1 неправомірних дій чи поведінки відносно ОСОБА_5 не було. ОСОБА_1, виконуючи обов'язки начальника відділення Державноінспекції з обслуговування адміністративної території Бережанського району, відповідно до посадових повноважень, Кодексу про адміністративні правопорушення, Постанови Кабінету Міністрів № 606 від 09.07.2008 р. «Про затвердження порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів та № 1067 від 10.12.2008 р. « Про затвердження порядку проведення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду», не був наділений повноваженнями щодо сприяння у здійсненні підприємницької діяльності ОСОБА_5 по проведенню перевірки технічного стану колісних транспортних засобів, не володів правом на припинення, зупинення або створення інших перешкод для підприємницької діяльності ОСОБА_5 Також у вироку зазначено, що при судовому розгляді не здобуто доказів, котрі вказували б , що мотивом передачі ОСОБА_5 грошей були його взаємостосунки з посадовою особою, а не приватні взаємовідносини та які конкретні дії на користь ОСОБА_5 виконав підсудний ОСОБА_1 з використанням наданої йому влади.

Тобто, як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами адміністративної справи, (вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 27.06.2014 р. та ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15.10.2014 р.), факти, які стали підставою висновків службової перевірки та оскаржуваних позивачем наказів, а саме, схиляння ОСОБА_1 ОСОБА_5 до незаконної передачі грошових коштів за проведену ним діагностику транспортних засобів та свідомого створення різного роду перешкод в підприємницькій діяльності ОСОБА_5, вчинення на нього психологічного тиску та незаконного вимагання ОСОБА_1 від ОСОБА_5 в якості матеріальної винагороди грошей в сумі 110 тис. грн. спростовані.

Як зазначалось вище ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 66 положення № 114, відповідно до якого, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що наслідком вчинення такого проступку є дискредитація органів внутрішніх справ, втрата довіри, сумніви в компетентності, неупередженості працівника міліції.

Зважаючи на те, що вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 27.06.2014 р. та ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15.10.2014 р. спростовано факти, які стали підставою висновків службової перевірки та оскаржуваних позивачем наказів і враховуючи, що ОСОБА_1 визнано невинним в одержанні хабара у великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, суд приходить до висновку, що проступку внаслідок якого настала б дискредитація органів внутрішніх справ, втрата довіри, сумніви в компетентності, неупередженості працівника міліції ОСОБА_1 не здійснено. Одже, підстава для прийняття оспорених позивачем наказів відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, за результатами оцінки судом наданих сторонами доказів стосовно підстав для звільнення позивача за п. 66 Положення № 114 за дискредитацію, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування наказу УМВС в Тернопільській області від 05.12.2009 р. № 563 та, відповідно, прийнятого на його підставі наказу УМВС в Тернопільській області по особовому складу від 08.12.2009 р. № 264 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 66 (через дискредитацію) у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Оскільки приписами п. 24 Положення № 114 встановлено, що, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік, та з урахуванням визнання протиправними та скасування вищезазначених, вимоги позивача щодо його поновлення на посаді начальника відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно - технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області, з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, виплата якого, нерозривно пов'язана з ухваленням рішення про поновлення звільненої без законних підстав особи підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на застосування при розгляді даного адміністративного позову норм порядку передбаченого Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» з огляду на то, що порядок поновлення незаконно звільненого на попередній посаді працівника з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків передбачений п. 24 Положення № 114 - з огляду на те, що, за загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області як на обставину, що підтверджує дискредитацію приймання активної участі ОСОБА_1 у організації роботи лабораторії з контролю за якістю технічного стану колісного транспорту, зокрема, вкладення власних коштів в цю діяльність, яка на його дімку не має жодного відношення до функцій органів внутрішніх справ та його службових обов'язків. При цьому представник посилається на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» щодо заборони працівникам міліції займатись будь-якими видами підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують, що ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю ( реєстрація в установленому законом порядку як фізичної особи-підприємця, докази отримання ним прибутку від такої діяльності, докази притягнення його до відповідальності за незаконну підприємницьку діяльність чи за порушення обмежень, передбачених ст. 18 Закону України «Про міліцію») сторонами суду не надано, а судом, при виконання вимог ч. 3 ст.71КАС України не здобуто.

Також, аналізуючи положення Постанови Кабінету Міністрів № 606 від 09.07.2008 р. «Про затвердження порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів та № 1067 від 10.12.2008 р. «Про затвердження порядку проведення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб'єктами господарювання вимог до проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду», суд приходить до висновку, що у відповідності до покладених на ОСОБА_1, як на начальника відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Тернопільській області обов'язків він приймав організаційну участь у створенні та роботі діагностичної лабораторії з перевірки технічного стану колісних транспортних засобів, що належала суб'єкту господарювання ОСОБА_5

Зазначене підтверджується також показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9

Крім того, суд зазначає, що судом перевіряється законність дій відповідачів у спірних правовідносинах на момент прийняття оспорених наказів, а у підставах цих наказів відповідач не посилається на порушення ОСОБА_1 обмежень, передбачених ст. 18 Закону України «Про міліцію», як на підставу звільнення його з органів внутрішніх справ за дискредитацію .

Проте, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цієї позовної вимоги з огляду на наступне.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що вимушений прогул тривав в данному випадку з 05.12.2009 р. по 12.11.2010 р.

Відповідно до довідки, наданої суду представником відповідача, грошове забезпечення за останні 2 місяці служби становить 2508, 09 * 2 = 5016,18 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що сума, яка підлягає до стягнення становить 2508, 09 * 11 = 27588 грн. 40 коп.

Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області № 563 від 05.12.2009 р. "Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені окремими працівниками УДАЇ УМВС та покарання винних", в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст. 66 Положення про проходження служби.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області № 264 о/с від 08.12.2009 р. "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст. 66 (через дискредитацію) Положення про проходження служби.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2009 р. по 12.11.2010 р. у розмірі 27 588 грн. 40 коп. двадцять сім тисяч п"ятсот вісімдесят вісім грн. 40 коп.) із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

6. В решті позовних вимог - відмовити.

7. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Бережанського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Тернопільській області - підлягає негайному виконанню.

8. Постанова суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.05.2015 року.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.