Постанова № 44545791, 25.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року 810/1840/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг"

до

Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2015 №0000211501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в жовтні 2014 року на підставі виписаної ТОВ "Кул Терм" податкової накладної від 10.10.2014 №22 позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 48441,60 грн., сплачену контрагенту у складі ціни за отриманий товар. Про відсутність факту реєстрації контрагентом вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, товариство дізналось лише після проведення в грудні 2014 року відповідачем камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року. Наполягав, що податковий орган в порушення норм статті 201.6 Податкового кодексу України не повідомив позивача про відсутність реєстрації контрагентом позивача такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив підприємство на самостійне уточнення податкових зобов’язань без застосування штрафних санкцій, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та просив його скасувати.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач не скористався своїм правом на подачу заяви із скаргою на свого контрагента відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому він позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 18.05.2015.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" зареєстроване як юридична особа 31.07.2006. Як платник податків позивач узятий на облік у податковому органі з 31.07.2006 за №199 та зареєстрований платником податку на додану вартість з 09.08.2006.

В листопаді 2014 року позивачем до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було подано в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року №9067464881 разом із додатком №5 до неї та реєстром отриманих та виданих податкових накладних, в якій до складу податкового кредиту було включено, зокрема, податкову накладну від 10.10.2014 №22 на суму ПДВ 48441,60 грн., отриману від ТОВ "Кул Терм".

В грудні 2014 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "КТС Інжинірінг" (код ЄДРПОУ 34023777) за жовтень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 19.12.2014 №17/15-01/34023777.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чим завищено податковий кредит за жовтень 2014 року на суму ПДВ 48442 грн., в результаті чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2014 року в сумі 48442 грн.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що при поданні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 48442 грн. на підставі податкової накладної ТОВ "Кул Терм" від 10.10.2014 №22, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 №0000211501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 72663 грн., з яких: 48442 грн. - за основним платежем; 24221 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому, судом встановлено, що 29 грудня 2014 року позивач подав до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області скаргу, в якій зазначалось про невиконання ТОВ "Кул Терм" обов’язку щодо реєстрації податкової накладної від 10.10.2014 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До скарги позивачем було додано податкову накладну від 10.10.2014 №22 та видаткову накладну від 10.10.2014 №775.

Таким чином, позивач вважає, що з моменту отримання інформації щодо нереєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, ним було вжито всіх необхідних заходів для підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної у передбачений чинним податковим законодавством строк.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з Акту перевірки від 19.12.2014 №17/15-01/34023777, підставою для збільшення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року стали висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту на підставі незареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 10.10.2014 №22 на суму ПДВ 48442 грн., виданої ТОВ "Кул Терм" в жовтні 2014 року.

Як зазначив представник позивача в ході підготовчого провадження, про відсутність факту реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, товариство дізналось лише після проведення камеральної перевірки ТОВ "КТС Інжинірінг" податковим органом.

У подальшому, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної, товариством було подано до податкового органу заяву про порушення ТОВ "Кул Терм" порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.

При цьому, позивач наполягав на тому, що відповідачем грубо порушено норми п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд погоджується з даним твердженням позивача, оскільки у відповідності до п.201.6 ст. 206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих та отриманих податкових накладних покупця та продавця, які подаються до податкового органу у відповідні звітні періоди.

При цьому, законодавством регламентовано зобов’язання податкових органів здійснювати перевірку податкової звітності підконтрольних їм платників податків та повідомляти останніх про виявлені неточності та/або розбіжності.

Водночас, платники податків у разі отримання такого повідомлення мають право уточнити задекларовані ними податкові зобов’язання протягом 10 днів.

Крім того, законодавством також регламентовано право платника податків протягом 60 днів, починаючи з останнього дня подання податкової декларації за відповідний звітний період, подати податковому органу скаргу на свого контрагента, який видав йому податкову накладну, незареєстровану в Єдиному реєстрі.

Тож, правовою підставою для притягнення до відповідальності платника податків за розбіжності між його реєстром податкових накладних і реєстром його контрагента через нездійснення останнім реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі є виключно неподання ним відповідних уточнюючих документів та/або зазначеної скарги у вказані вище строки. До цього часу застосування до платника будь-яких штрафних санкцій є неправомірним і передчасним.

Судом встановлено, що за наслідками подання позивачем податкової звітності за жовтень 2014 року податковий орган не повідомляв товариство про наявність будь-яких розбіжностей у поданій податковій звітності, що, у свою чергу, позбавило товариство самостійно уточнити податкові зобов'язання у визначений законом строк.

Натомість, позивач, діючи у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у межах установленого законодавством строку (60 днів ) самостійно та за власною ініціативою 29.12.2014 подав до податкового органу скаргу на свого контрагента - ТОВ "Кул Терм" про невиконання ним обов’язку щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 10.10.2014 №22, додавши до цієї скарги відповідні первинні документи, що підтверджують факт отримання товару (податкову накладну від 10.10.2014 №№22, видаткову накладну від 10.10.2014 №775).

Наведене свідчить, що висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в жовтні 2014 року та, як наслідок, застосування до нього штрафних санкцій, є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу, що даний факт не призвів до будь-яких втрат бюджету, оскільки у податкового органу відсутні відомості щодо ухилення контрагентом позивача від сплати податкових зобов'язань з ПДВ за вказаною господарською операцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжинірінг" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 19.01.2015 №0000211501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.