Постанова № 44545747, 20.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року 810/1674/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0001222200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушено вимоги п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки позивачем у визначені Податковий кодексом України строки було надіслано до ГУ ДФС у Київській області заперечення на Акт перевірки, які на даний час не розглянуті.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки під час проведення фактичної перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача.

Представник відповідача у письмових запереченнях також просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.02.2007 (запис в ЄДР № 2 360 000 0000 001167) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2014 посадовими особами Головного управління ДФС у Київський області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, що використовується ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 08.12.2014 на бланку №000330

Перевірка здійснювалась у магазині "Восток", де позивач здійснює роздрібну торгівлю переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що розташований за адресою: Київська область, м. Славутич, Чернігівський квартал, буд. 12.

Під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- при дослідженні книги обліку розрахункових операцій перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не було оприбутковано до КОРО готівкові кошти за 06.09.2014 на загальну суму 448,10 грн. по 2 звіту №183 та за 07.09.2014 на суму 294,50 грн. по 2 звіту №184, чим порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320;

- при дослідженні книги обліку розрахункових операцій №3000044591 перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечила щоденний друк звіту за 24.08.2014 та не передачу електронної звітності за 24.08.2014, чим порушено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- перевіркою було встановлено, що в реалізації знаходився не облікований товар на загальну суму 3344,40 грн.;

- перевіркою встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 200,35 грн., не забезпечено цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його комплектації та програмного забезпечення.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0001222200, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10911,80 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд його скасувати, що і є предметом даного позову.

Як на підставу для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає, що ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення в порушення вимог п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України без висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, оскільки заперечення, які були надіслані позивачем до ГУ ДФС у Київській області, на даний час не розглянуті.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

При цьому, нормами абз. 1 п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Дані норми кореспондуються з нормами п.п.17.1.16 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, де визначено, що платник податків має право, зокрема, на подання контролюючому органу у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) письмових заперечень в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем 12.12.2014 отримано акт перевірки від 08.12.2014 на бланку №000330.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки від 08.12.2014, позивачем 16.12.2014 через засоби поштового зв'язку на адресу ГУ ДФС у Київській області було направлено заперечення на Акт перевірки від 08.12.2014.

Вказані заперечення були отримані ГУ ДФС у Київській області 19.12.2014, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що відповідні заперечення на Акт перевірки від 08.12.2014 були надіслані позивачем до контролюючого органу за основним місцем обліку позивача, а саме до ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області, як це визначено абз. 1 п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів того, що заперечення на Акт перевірки від 08.12.2014 були подані саме до ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області, як це визначено абз. 1 п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, суд вважає, що ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, варто зауважити, що при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, зазначених в акті перевірки.

Окремі порушення встановленої процедури складання податкових повідомлень-рішень не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Позивач інших підстав для скасування податкового повідомлення-рішення не зазначив.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення таких витрат суду не надано.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1218 гривень.

Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до квитанції від 15.04.2015 №ПН104098 позивачем сплачено 182,70 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (1218 грн. * 1,5 розміри мінімальної заробітної плати - 182,70 грн. сплаченого судового збору) підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.