Постанова № 44545699, 24.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2015 року Справа № 810/1052/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА"доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.10.2014 № 0007591502 та 16.10.2014 № 0007641502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 941470 грн. 00 коп., донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2074154 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 1507812 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 24.04.2015, з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи представник позивача повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився та надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (ідентифікаційний код 33401202, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, смт. Нємішаєве, вул. Заводська, буд. 49-А, офіс 4) зареєстроване в якості юридичної особи 08.04.2005 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з виробництвом інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 47-48).

У вересні 2014 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.09.2014 № 899/15-01/33401202 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" під час декларування податкових зобов'язань за господарською операцією з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" товарів не дотримано вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, та пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за червень - липень 2014 року на загальну суму 3015624 грн. 00 грн.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди контролюючим органом прийнято до уваги відомості, отримані від інших органів доходів і зборів про господарську діяльність контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" та про характер взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" з іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання.

Зокрема, контролюючий орган зважав на інформацію, викладену Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в довідці від 21.08.2014 № 612/26-54-22-02/38698200 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест", стосовно:

- відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" за податковою адресою;

- неподання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" у ході контролюючого заходу договорів, видаткових та податкових накладних, банківських виписок, документів, що свідчать про транспортування і зберігання товарів, інших первинних документів податкового і фінансово-господарського обліку, що підтверджують факт здійснення підприємством господарських операцій;

- відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників.

Враховуючи наведені вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" є юридичною особою з ознаками фіктивності, його правочини з іншими суб'єктами господарювання, у тому числі і з позивачем, не спричинили жодних правових наслідків.

За таких обставин, контролюючий орган вважає, що договір, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" зобов'язалось поставити на користь позивача товарно-матеріальні цінності, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочину без фактичного здійснення господарської операції, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування на користь позивача податкового кредиту.

Крім того, висновок про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту за червень 2014 року податку на додану вартість у сумі 91804 грн. 49 коп., сплаченого у складі ціни придбаних у його контрагента товарів, контролюючий орган обґрунтовує також порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.04.2014 № 62 на загальну суму 550826 грн. 93 коп., у тому числі ПДВ - 91804 грн. 49 коп., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" за результатом виконання правочину).

Внаслідок допущення позивачем вказаних правопорушень під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, та декларування суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) суми бюджетного відшкодування, заявленої підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 941470 грн. 00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року у загальному розмірі 2074154 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.10.2014 № 0007591502 та 16.10.2014 № 0007641502, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2014 року на суму 941470 грн. 00 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 470735 грн. 00 коп., а також визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3111231 грн. 00 коп., з яких: 2074154 грн. 00 коп. - за основним платежем, 1037077 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Скарги позивача рішеннями Головного управління ДФС у Київській області від 31.12.2014 № 880/10/10-36-10-01-04/1229 та Державної фіскальної служби України від 03.03.2015 № 4421/6/99-99-10-01-01-25 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.10.2014 № 0007591502 та 16.10.2014 № 0007641502 - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятим Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження контролюючого органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" податкового правопорушення є помилковими, оскільки визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарську операцію з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками вчинення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" ґрунтуються на твердженнях про фіктивність господарської операції позивача та його контрагента та про відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування податкового кредиту, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочину та зв'язок між фактом придбання позивачем матеріальних цінностей із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У березні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" договір поставки від 03.03.2014 № 76 (т. 2 а.с. 1-6), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у специфікаціях (рахунках-фактурах) та технічних характеристиках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" протягом березня-квітня 2014 року поставлено позивачу товар - кондиціонер, гвинти, магніти феритові, клеми, кнопки, контакти для батарей, мікросхеми, резистори, термінали, шини, трансформатори, конденсатори, вимикачі, реле, клемні колодки, щитки, провід, плати радіодатчики, шунти, ущільнювачі, інші радіомодулі та комплектуючі.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у період з 03.03.2014 по 29.04.2014 шляхом підписання видаткових накладних на загальну суму 18093743 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 3015623 грн. 95 коп., копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 83-158).

За результатами виконання власного господарського зобов'язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" виписано податкові накладні від 03.03.2014 № 7 на загальну суму 1646 грн. 88 коп., у тому числі ПДВ - 274 грн. 48 коп. (т. 2 а.с. 159); 04.03.2014 № 8 на загальну суму 51504 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8584 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 160); 04.03.2014 № 9 на загальну суму 51600 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8600 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 161); 07.03.2014 № 10 на загальну суму 42976 грн. 61 коп., у тому числі ПДВ - 7162 грн. 77 коп. (т. 2 а.с. 162); 13.03.2014 № 11 на загальну суму 30869 грн. 69 коп., у тому числі ПДВ - 5144 грн. 95 коп. (т. 2 а.с. 163); 25.03.2014 № 13 на загальну суму 20255 грн. 89 коп., у тому числі ПДВ - 3375 грн. 99 коп. (т. 2 а.с. 164); 01.04.2014 № 20 на загальну суму 46926 грн. 43 коп., у тому числі ПДВ - 7821 грн. 07 коп. (т. 2 а.с. 165); 03.04.2014 № 21 на загальну суму 54491 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ - 9082 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 166); 03.04.2014 № 22 на загальну суму 39325 грн. 91 коп., у тому числі ПДВ - 6554 грн. 32 коп. (т. 2 а.с .167); 04.04.2014 № 23 на загальну суму 49161 грн. 02 коп., у тому числі ПДВ - 8193 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 168); 04.04.2014 № 24 на загальну суму 45582 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 7597 грн. 08 коп. (т. 2 а.с. 169); від 07.04.2014 № 25 на загальну суму 51395 грн. 62 коп., у тому числі ПДВ - 8565 грн. 94 коп. (т. 2 а.с. 170); 07.04.2014 № 26 на загальну суму 58140 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 9690 грн. 13 коп. (т. 2 а.с. 171); 07.04.2014 № 27 на загальну суму 59860 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 9976 грн. 75 коп. (т. 2 а.с. 172); 07.04.2014 № 28 на загальну суму 59477 грн. 18 коп., у тому числі ПДВ - 9912 грн. 86 коп. (т. 2 а.с. 173); 07.04.2014 № 29 на загальну суму 59068 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9844 грн. 70 коп. (т. 2 а.с. 174); 07.04.2014 № 30 на загальну суму 58132 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ - 9688 грн. 81 коп. (т. 2 а.с. 175); 07.04.2014 № 31 на загальну суму 59897 грн. 30 коп., у тому числі ПДВ - 9982 грн. 88 коп. (т. 2 а.с. 176); 07.04.2014 № 32 на загальну суму 59783 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9963 грн. 98 коп. (т. 2 а.с. 177); 07.04.2014 № 33 на загальну суму 59718 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ - 9953 грн. 09 коп. (т. 2 а.с. 178); 07.04.2014 № 34 на загальну суму 59904 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9984 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 179); 07.04.2014 № 35 на загальну суму 52313 грн. 34 коп., у тому числі ПДВ - 8718 грн. 89 коп. (т. 2 а.с. 180); 08.04.2014 № 36 на загальну суму 28129 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 4688 грн. 17 коп. (т. 2 а.с. 181); 08.04.2014 № 37 на загальну суму 36265 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 6044 грн. 30 коп. (т. 2 а.с. 182); 09.04.2014 № 38 на загальну суму 59985 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 9997 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 183); 09.04.2014 № 39 на загальну суму 58130 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ - 9688 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 184); 09.04.2014 № 40 на загальну суму 59784 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9964 грн. 15 коп. (т. 2 а.с. 185); 09.04.2014 № 41 на загальну суму 59784 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9964 грн. 15 коп. (т. 2 а.с. 186); 09.04.2014 № 42 на загальну суму 59784 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9964 грн. 15 коп. (т. 2 а.с. 187); 09.04.2014 № 43 на загальну суму 59784 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9964 грн. 15 коп. (т. 2 а.с. 188); 09.04.2014 № 44 на загальну суму 59784 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 9964 грн. 15 коп. (т. 2 а.с. 189); 10.04.2014 № 45 на загальну суму 59954 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 9992 грн. 34 коп. (т. 2 а.с. 190); 10.04.2014 № 46 на загальну суму 59781 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 9963 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 191); 10.04.2014 № 47 на загальну суму 59959 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9993 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 192); 10.04.2014 № 48 на загальну суму 59959 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9993 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 193); від 10.04.2014 № 49 на загальну суму 59957 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ - 9992 грн. 88 коп. (т. 2 а.с. 194); 10.04.2014 № 50 на загальну суму 59904 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9984 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 195); 10.04.2014 № 51 на загальну суму 59904 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9984 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 196); 10.04.2014 № 52 на загальну суму 59959 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9993 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 197); 10.04.2014 № 53 на загальну суму 59959 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9993 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 198); 10.04.2014 № 54 на загальну суму 59959 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 9993 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 199); 10.04.2014 № 55 на загальну суму 59647 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ - 9941 грн. 31 коп. (т. 2 а.с. 200); 10.04.2014 № 56 на загальну суму 6100 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 1016 грн. 75 коп. (т. 2 а.с. 201); 11.04.2014 № 57 на загальну суму 53538 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 8923 грн. 10 коп. (т. 2 а.с. 202); 14.04.2014 № 58 на загальну суму 482906 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ - 80484 грн. 35 коп. (т. 2 а.с. 203); 14.04.2014 № 59 на загальну суму 336720 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 56120 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 204); 14.04.2014 № 60 на загальну суму 356801 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ - 59466 грн. 96 коп. (т. 2 а.с. 205); 15.04.2014 № 61 на загальну суму 279201 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 46533 грн. 58 коп. (т. 2 а.с. 206); 15.04.2014 № 62 на загальну суму 550826 грн. 93 коп., у тому числі ПДВ - 91804 грн. 49 коп. (т. 2 а.с. 207); 15.04.2014 № 63 на загальну суму 409983 грн. 88 коп., у тому числі ПДВ - 68330 грн. 65 коп. (т. 2 а.с. 208); 16.04.2014 № 64 на загальну суму 372550 грн. 18 коп., у тому числі ПДВ - 62091 грн. 70 коп. (т. 2 а.с. 209); 16.04.2014 № 65 на загальну суму 442554 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ - 73759 грн. 09 коп. (т. 2 а.с. 210); 17.04.2014 № 66 на загальну суму 509874 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 84979 грн. 02 коп. (т. 2 а.с. 211); 17.04.2014 № 67 на загальну суму 509384 грн. 74 коп., у тому числі ПДВ - 84897 грн. 46 коп. (т. 2 а.с. 212); 17.04.2014 № 68 на загальну суму 518740 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ - 86456 грн. 83 коп. (т. 2 а.с. 213); 18.04.2014 № 69 на загальну суму 348495 грн. 84 коп., у тому числі ПДВ - 58082 грн. 64 коп. (т. 2 а.с. 214); 18.04.2014 № 70 на загальну суму 283144 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ - 47190 грн. 72 коп. (т. 2 а.с. 215); 18.04.2014 № 71 на загальну суму 406380 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ - 67730 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 216); 22.04.2014 № 72 на загальну суму 582120 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 97020 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 217); 22.04.2014 № 73 на загальну суму 779981 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ - 129996 грн. 96 коп. (т. 2 а.с. 218); 22.04.2014 № 74 на загальну суму 722422 грн. 37 коп., у тому числі ПДВ - 120403 грн. 73 коп. (т. 2 а.с. 219); 22.04.2014 № 75 на загальну суму 729463 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 121577 грн. 25 коп. (т. 2 а.с. 220); 22.04.2014 № 76 на загальну суму 786259 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 131043 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 221); 22.04.2014 № 77 на загальну суму 590632 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ - 98438 грн. 82 коп. (т. 2 а.с. 222); 22.04.2014 № 78 на загальну суму 889758 грн. 38 коп., у тому числі ПДВ - 148293 грн. 06 коп. (т. 2 а.с. 223); 23.04.2014 № 79 на загальну суму 807813 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 134635 грн. 52 коп. (т. 2 а.с. 224); 24.04.2014 № 80 на загальну суму 222493 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ - 37082 грн. 23 коп. (т. 2 а.с. 225); 24.04.2014 № 81 на загальну суму 90876 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ - 15146 грн. 16 коп. (т. 2 а.с. 226); 24.04.2014 № 82 на загальну суму 199802 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ - 33300 грн. 39 коп. (т. 2 а.с. 227); 24.04.2014 № 83 на загальну суму 750128 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 125021 грн. 40 коп. (т. 2 а.с. 228); 25.04.2014 № 84 на загальну суму 797682 грн. 24 коп., у тому числі ПДВ - 132947 грн. 04 коп. (т. 2 а.с. 229); 25.04.2014 № 85 на загальну суму 731284 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ - 121880 грн. 78 коп. (т. 2 а.с. 230); 28.04.2014 № 86 на загальну суму 339500 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ - 56583 грн. 36 коп. (т. 2 а.с. 231); 28.04.2014 № 87 на загальну суму 627465 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 104577 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 232); 28.04.2014 № 88 на загальну суму 263207 грн. 83 коп., у тому числі ПДВ - 43867 грн. 97 коп. (т. 2 а.с. 233); 29.04.2014 № 89 на загальну суму 103232 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ - 17205 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 234).

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 18093743 грн. 64 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (т. 3 а.с. 9-31).

Податок на додану вартість у сумі 3015623 грн. 95 коп. включено позивачем до податкового кредиту за червень - липень 2014 року.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

Як зазначає представник позивача, товари, що отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" за договором поставки від 03.03.2014 № 76 - мікросхеми, резистори, термінали, шини, трансформатори, конденсатори, вимикачі, реле, клемні колодки, щитки, провід, плати радіодатчики, шунти, ущільнювачі, гвинти, магніти феритові, клеми, кнопки, контакти для батарей та інші радіомодулі використовуються підприємством під час виробництва контрольно-вимірювальних приборів, які в подальшому реалізуються наступним контрагентам-одержувачам.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем товарів та наявність зв'язку між фактом їх придбання із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копії подорожніх листів вантажного та службового легкового автомобілів, договорів оренди приміщень, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації", а також копії актів прийому-передачі приміщень та об'єктів до наведених договорів, які свідчать про перевезення позивачем придбаних у його контрагентів товарно-матеріальних цінностей та можливість їх зберігання; оборотно-сальдові відомості, що підтверджують відображення придбаних у контрагентів позивача товарів у бухгалтерському обліку підприємства та наявність на підприємстві необоротних активів, необхідних для ведення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом електроприладів.

На підтвердження факту використання зазначених складових готової продукції в процесі виробництва представником позивача надано суду копії лімітно-забірних карток, специфікації технології виробництва, накладних на передачу готової продукції за період, який охоплено перевіркою контролюючого органу (т. 3 а.с. 32-232); на підтвердження реалізації готової продукції - копії видаткових накладних, довіреностей, податкових накладних, складених за результатом виконання господарських операцій з постачання продукції власного виробництва на адресу наступних контрагентів - одержувачів - ПАТ "Волиньобленерго", ПАТ "Черкасиобленерго", ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", ТОВ "Інженерно-технічний центр "Енергооблік", ДП "Львівенергорембуд" ПАТ "Львівобленерго", ПАТ "Київенерго", ТОВ "Проматом" та ТОВ "Спецбуд" (т. 4 а.с. 14-70).

Про проведену реалізацію вироблених контрольно-вимірювальних приборів та інших електроприладів, а також їх обсяги та вартісні показники свідчить приєднаний представником позивача витяг з програми бухгалтерського обліку "1С" про виготовлену та реалізовану продукцію із зазначенням ціни продажу за 9 місяців 2014 року (т. 1 а.с. 238-246).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання платником податку податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів/послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 201.7 пункту 201 Податкового кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу Україени).

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (який набрав чинності з 01.03.2014), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та/або інформацію про яку внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V цього Кодексу визначено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункти 200.7, 200.8 статті 200 розділу V Податкового кодексу України).

У свою чергу, право на отримання бюджетного відшкодування відсутнє у осіб, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), та у осіб, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (пункт 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що пунктом 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення, яким встановлено заниження або завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, виключно у разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Це означає, що перевірці на відповідність підлягає сума податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування на предмет сплати її до бюджету, а також достовірності проведення та правильності математичного та методологічного обрахунку зобов`язань за господарськими операціями, за результатами оподаткування яких утворилась частина від`ємного значення податку на додану вартість, що бере участь у розрахунку заявленої суми бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що реалізація платником податку права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить виключно від волі такого платника та за умови, що сума бюджетного відшкодування має дорівнювати сплаті податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх податкових періодах.

Таким чином, право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість обмежується лише сумами податку, які фактично сплачені ним у попередніх податкових періодах на користь постачальників товарів/послуг або до Державного бюджету України (у разі перевищення сум податкового кредиту над сумами податкових зобов'язань відповідного звітного податкового періоду).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" на користь позивача товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарську операцію належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочину первинні документи містять повну інформацію про поставлені на користь позивача товарно-матеріальні цінності, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмеження, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, та пунктом 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, відсутні.

У період виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" господарського зобов`язання перед позивачем вказана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, тобто не була позбавлена права на складання податкових накладних за результатами здійснення господарської операції з постачання товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання у власній господарській діяльності отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" товарів, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведеної вище операції.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагентів, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарської операції платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов`язань з поставки товарів.

Водночас, з дослідженого акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" на користь позивача товарів та їх використання у господарській діяльності не перевірявся, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті лише відтворено інформацію стосовно господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест", що ґрунтується на суб`єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.

Так, відомості стосовно відсутності у контрагента позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не можуть однозначно свідчити про невиконання цим суб'єктом договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб'єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Суд також зважає на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Що стосується тверджень відповідача про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 91804 грн. 49 коп. за виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" податковою накладною від 15.04.2014 № 62 з підстав відсутності її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 18.07.2014 позивачем, на виконання вимог абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, надіслано до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року разом з доданою до неї заявою зі скаргою (додаток № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість) про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкової накладної від 15.04.2014 № 62 на загальну суму 550826 грн. 93 коп., у тому числі ПДВ - 91804 грн. 49 коп. (т. 1 а.с. 72-82).

Надіслану Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року разом з додатками, що є її невід'ємною частиною, було прийнято відповідачем, про що позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку були надіслані відповідні квитанції (т. 1 а.с. 83-84).

З огляду на те, що позивач у законодавчо визначений термін скористався правом на подання заяви зі скаргою на постачальника за порушення ним порядку реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про наявність у нього права на включення суми податку на додану вартість у розмірі 91804 грн. 49 коп. за виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю "Кай Вест" податковою накладною від 15.04.2014 № 62 до податкового кредиту за червень 2014 року.

Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність факту постачання на користь позивача його контрагентом товарів були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суми податкового кредиту, задекларовані позивачем, з огляду на те, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту за червень 2014 року суми податку на додану вартість у розмірі 91804 грн. 49 коп. за податковою накладною від 15.04.2014 № 62, виписаною контрагентом позивача, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.10.2014 № 0007591502 та 16.10.2014 № 0007641502 є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.10.2014 № 0007591502 та 16.10.2014 № 0007641502, - визнати протиправними та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.