Постанова № 44545210, 04.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 р. Справа № 805/2140/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за поданням Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю в сумі 34485,40 гривень

Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю в сумі 34485,40 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – приватне акціонерне товариство «Торговий дом «Астрон» заходиться на обліку в Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції як платник податків за неосновним місцем реєстрації, а як платник податку за землю. Станом на 30.05.2015 року за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань існує податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальній сумі 34485,40 гривень за період квітень 2015 року згідно наданої декларації від 27.02.2015 року. Відповідачу надіслано податкову вимогу № 29-25 від 02.02.2015 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України та статті 183-3 КАС України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву від 04 червня 2015 року, в якій просив розглянути справу в письмовому провадженні.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник відповідача залучений до розгляду справи у Вищому господарському суді України, але доказів знаходження представника у судовому засіданні (ухвала, повістка суду) не надав а також згідно статті 183-3 КАС України передбачено скорочені терміни розгляду справ даної категорії, тому дане клопотання не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – акціонерне товариство «Торговий дом «Астрон» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 20387067, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 6-7), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків за основним місцем реєстрації з 09 серпня 1996 року, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 20 березня 2002 року № 77 (а.с. 8). На обліку позивача відповідач значиться як платник земельного податку.

27 лютого 2015 року відповідачем надано до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітний податковий період 2015 рік, якою було визначено щомісячну суму з січня по грудень 2015 року по 34485,40 гривень (а.с. 11-12).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Наявною в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 11-12) підтверджено визначення відповідачем зобов’язань з земельного податку в сумі 34485,40 гривень за звітний період квітень 2015 року. Зазначене зобов’язання не було сплачене у встановлені Податковим кодексом України строки.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем станом на 30 травня 2015 року обліковується заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб за звітний податковий період квітень 2015 року у розмірі 34485,40 гривень (а.с. 16).

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

02 лютого 2015 року Артемівською об’єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформована податкова вимога форми «Ю» № 29-25, яка була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 13)

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення. Зокрема, згідно довідки позивача від 28 травня 2015 року № 9177 податкова вимога № 29-25 від 02 лютого 2015 року є чинна і борг не переривався.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 3 статті 183-3 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

За приписами частини 8 вищевказної статті КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю в сумі 34485,40 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон» (84301, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Двірцева, 6, код ЄДРПОУ 20387067) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 34485 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п’ять) гривень 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 04 червня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.