Постанова № 44544977, 29.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 804/1276/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №Ю-514/3 від 05.09.2014р. про сплату недоїмки на загальну суму 175318,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент винесення оскаржуваної вимоги відповідачем діяв мораторій на задоволення вимог до боржника введений ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2004р. у справі №23/668-6 та ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2004р. у справі №15/556-6.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин суд, керуючись положеннями частини 6 статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Будівельне управління №4 ПАТ «Укргазбуд» є структурним підрозділом ПАТ «Укргазбуд», зареєстроване в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі Закон № 2464-VI) платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 4 ст. 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник внесків має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (ч.1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI).

Згідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (п. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Згідно п. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На виконання вимог Закону № 2464-VI, наказом Міндоходів України від 09.09.2013р. №455 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за № 1622/24154 (надалі - Інструкція №455) та яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.6.3 Інструкції №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, на особовому рахунку Будівельного управління №4 ПАТ «Укргазбуд» рахується податковий борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за самостійно задекларованими зобов'язаннями починаючи з 22.04.2013р. по 14.08.2014р. на суму 175318,57 грн.

На виконання вимог ст. 25 Закону № 2464-VI відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-514/3 від 05.09.2014р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 175318,57 грн.

Будівельне управління №4 ПАТ «Укргазбуд», не погодившись із рішенням відповідача, оскаржило вимогу в порядку адміністративного оскарження до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. 21.10.2014р. ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення за №7521/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги, яким скарга Будівельного управління №4 ПАТ «Укргазбуд» залишена без задоволення. 29.10.2014р. Будівельне управління №4 ПАТ «Укргазбуд» звернулося до ДФС України зі скаргою, за результатом якої прийнято рішення про залишення первинної скарги від 21.10.2014р. №7521/10/04-36-10-08-09 та вимоги №Ю-514/3 від 05.09.2014р. без змін, скарга Будівельного управління №4 ПАТ «Укргазбуд» без задоволення.

Щодо посилання позивача на дію мораторію на задоволення вимог до боржника, який введений ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2004р. у справі №23/668-6 та ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2004р. у справі №15/556-6, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 14.05.1992р. (надалі Закон № 2343-ХІІ) мораторій на задоволення вимог кредиторів, уведений у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, а відтак не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань і примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, грунтується на законі.

19 січня 2013р. набрав чинності Закон України від 22 грудня 2011р. № 4212- VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким Закон № 2343-ХІІ викладено в новій редакції. Зокрема, з цієї дати мораторій на задоволення вимог кредиторів було врегульовано статтею 19, яка була чинною на день винесення спірного рішення.

Частиною п'ятою зазначеної вище статті Закону № 2343-ХІІ передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За таких обставин та з урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

В то же час, у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. З огляду на те, що позивачем під час подання позову майнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 350,65 грн. та суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, тому слід стягнути з позивача решту судового збору у розмірі 3149,99 грн.

Керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування вимоги №Ю-514/3 від 05.09.2014р. - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (07415, Київська обл. Броварський р-н., с. Зазим'є, вул. Деснянська, 141, код ЄДРПОУ 14277604) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 3149,99 грн. (три тисячі сто сорок дев'ять гривень, 99 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна