Постанова № 44544935, 29.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року Справа № 803/844/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

з участю представника позивача Лапковського О.Ю.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», позивач) звернулося в суд з позовом про скасування рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) від 04 лютого 2015 року №0007111703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 9362,49 грн. та нараховано пеню в сумі 6272,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) до філії «Луцька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - філія «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор») Луцькою ОДПІ застосовані штрафні санкції в сумі 9362,49 грн. та нараховано пеню в сумі 6272,87 грн. за період з 21.10.2014 року до 26.12.2014 року.

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки воно винесене щодо філії, яка не є юридичною особою, ЄСВ правомірно сплачувався одночасно із виплатою заробітної плати працівникам філії, крім того, вказує про винесення податковим органом двох рішень за один і той самий період та про несвоєчасне його надіслання, з огляду на що просить рішення Луцької ОДПІ від 04 лютого 2015 року №0007111703 скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В поданих письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не визнав, вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, винесеним відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються лише на формальних міркуваннях, які є необґрунтованими, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зареєстроване як юридична особа з 29 травня 2002 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.21-22).

Відповідно до статті 1 Положення про філію «Луцька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 07.09.2005 року №127 (далі - Положення), філія «Луцька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» створена як відособлений структурний підрозділ ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (а.с.42-44).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.5 статті 3 Положення філія «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» є відособленим підрозділом ДП «Волинський облавтодор», не є юридичною особою; діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення; має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку та штампи зі своїм найменуванням.

Пунктами 5.2, 5.6, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12 статті 5 Положення визначено, що філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених ДП «Волинський облавтодор»; здійснює бухгалтерський і податковий облік, несе відповідальність за його вірогідність відповідно до встановленого чинним законодавством порядку; здійснює оплату праці своїх працівників і надання їм трудових і соціальних пільг; розрахунки філії, включаючи виплату заробітної плати, проводяться бухгалтерією філії. Контроль за діяльністю філії здійснюється шляхом надання ДП «Волинський облавтодор» статистичної звітності і податкових декларацій. Забезпечення діяльності філії здійснюється начальником за рахунок коштів, переданих філії ДП «Волинський облавтодор» як оборотні кошти, отримані філією за результатами господарської діяльності; відповідальність за організацію бухгалтерського і податкового обліку покладається на головного бухгалтера філії.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Положення начальник філії несе відповідальність за своєчасність розрахунків з бюджетними і позабюджетними фондами, своєчасність виплати заробітної плати працівникам філії, за результати господарської діяльності філії.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ 04 лютого 2015 року прийнято рішення №0007111703, яким застосовано до філії «Луцька ДЕД» штрафні санкції в сумі 9362,49 грн. та нараховано пеню в сумі 6272,87 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2014 року до 26.12.2014 року (а.с.5).

Оскаржуване рішення суд вважає правомірним з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, виходячи із Положення про філію «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор», статті 4 Закону №2464-VI філія є платником єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною п'ятою статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до абзацу першого частини восьмої, частини дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, філії підприємств є платниками ЄСВ та зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, незалежно від фінансового стану.

Суд вважає необгрунтованими твердження позивача про те, що філією правомірно сплачувався ЄСВ одночасно із виплатою заробітної плати відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI з огляду на таке.

Так, згідно абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Аналізуючи норми частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, слід дійти висновку про обов'язок платників сплачувати ЄСВ щомісяця до 20 числа, а при виплаті заробітної плати ЄСВ сплачується як авансовий платіж або ж не сплачується в разі його сплати у визначений Законом №2464-VI строк.

Згідно із пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини десятої статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог Закону №2464-VI платником ЄСВ є також і філія, тому податковий орган вправі застосовувати до відокремлених підрозділів юридичної особи штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ, з огляду на що твердження позивача про неправомірне винесення оскаржуваного рішення щодо філії не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Судом встановлено, що філією «Луцька ДЕД» позивача не було своєчасно сплачено (перераховано) єдиний внесок в строк до 20.10.2014 року в сумі 93624,86 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки філії «Луцької ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» по єдиному внеску за період з 23.09.2014 року по 26.12.2014 року (а.с.31-39).

Таким чином, за несвоєчасну сплату єдиного ЄСВ Луцька ОДПІ правомірно прийняла рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.02.2015 року № 0007111703, яким до філії «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» застосовані штрафні санкції в сумі 9362,49 грн. та нарахована пеню в сумі 6272,87 грн.

Водночас суд не бере до уваги твердження позивача про те, що відповідач двічі застосував до нього штрафні санкції за один і той же період з таких підстав.

Як встановлено судом, окрім оскаржуваного позивачем рішення №000711103, Луцькою ОДПІ 04.02.2015 року було винесено рішення №0007101703, яким до філії «Луцька ДЕД» застосовано штрафні санкції в розмірі 10621,75 грн. та нараховано пеню в сумі 7434,28 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.09.2014 року до 26.12.2014 року (а.с.7). Тобто, зазначеним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ у вересні 2014 року, що в свою чергу підтверджується даними облікової картки платника.

Оскільки штрафні санкції підлягають застосуванню до платника за кожну несплату (несвоєчасну сплату) ЄСВ, тому покликання позивача на подвійне притягнення його до відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що податковий орган порушив терміни надсилання оскаржуваного рішення, яке винесене 04.02.2015 року, а надіслане лише 22.04.2015 року, однак таке порушення не впливає на правильність застосування до позивача штрафних санкцій на несвоєчасну сплату ЄСВ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення від 04 лютого 2015 року №0007111703 про застосування до філії «Луцька ДЕД» позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є законним, при його прийнятті відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування, з огляду на що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати - 1218,00 гривень.

Згідно платіжного доручення №403 від 05.05.2015 року (а.с.15) при подачі адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 187,50 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із позивача, становить 1639,50 грн. (1827,00 грн. - 187,50 грн. = 1639,50 грн.).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування рішення відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (43001, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1639,50 грн. (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять грн. 50 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 03 червня 2015 року.